Семантично-етимологічний аналіз професійної ідентичності майбутніх бакалаврів іноземної мови як філософської і психолого-педагогічної категорії

Abstract

Abstract. The article defines a semantic-etymological analysis of professional identity as a philosophical and psychological-pedagogical category. It is established that the awareness of belonging to a particular profession, which is formed in the process of professional training, is defined as professional identity. Theoretical comprehension of identity research is based on the existing developments in various fields of humanities. The historical evolution of identity at its various levels is traced in philosophical, psychological, and sociological works, various approaches to interpreting the categories “identity”, “professional identity” are analyzed. It is summarized that the etymological term “identity” comes from the Latin word“identicus” and means “identity, coincidence of two objects or concepts”.A theoretical analysis of the use of the concept of “identity” interprets the understanding of identity as a phenomenon that has a dynamic and structural nature associated with the continuous process of personality development. Analyzing the problem of identity, firstly, it must be stated that identity formation is an interconnected set of choices whereby a person accepts his or her personal goals, values, and beliefs. Secondly, identity development is not a linear process, as it can progress in progressive and regressive directions.And thirdly, identity develops throughout life. It is stated that in the framework of interdisciplinary research identity is considered as a constancy, an identity of a personality, which has three key components: psychophysiological identity, social identity and personal identity (or self-identity). It is established that in the theoryand methodology of anthropology professional identity is considered as the basis of self-consciousness of members of professional groups and is directed to the study of the lifeworld of professionals “from within”, to the study of hidden personal and social processes, the specifics of the lifeworld and identity of persons who perform a specific professional function.

Резюме. У статті виконано семантично-етимологічний аналіз професійної ідентичності як філософської і психолого-педагогічної категорії. Установлено, що усвідомлення належ-ності до певної професії, яке формується в процесі професійної підготовки, визначається як професійна ідентичність. Узагальнено теоретичне осмислення дослідження ідентичності, що базується на наявних напрацюваннях у різних царинах гуманітаристики. Історична еволюція проблематики ідентичності на різних її рівнях простежується у філософських, психологічних і соціологічних наукових розвідках. Проаналізовано різноманітні підходи до тлумачення категорій «ідентичність», «професійна ідентичність». Резюмовано, що етимологічно поняття «ідентичність» походить від латинського слова «identicus» та означає «тотожність, збіг двох предметів або понять».Теоретичний аналіз використання поняття «ідентичність» дав змогу трактувати розуміння ідентичності як феномена, що має динамічний і структурний характер, пов’язаний із безперервним процесом розвитку особистості. Аналізуючи проблему ідентичності, по-перше, необхідно враховувати, що формування ідентичності є взаємопов’язаною сукупністю виборів, задопомогою яких особистість приймає особисті цілі, цінності, переконання. По-друге, розвиток ідентичності не є лінійним процесом, оскільки може розвиватися в прогресивному та регресивному напрямах. І,по третє, ідентичність розвивається протягом усього життя.Констатовано, що в межах міждисциплінарних досліджень ідентичність розглядається як константність, тотожність особистості, у якій є три ключові складники: психофізіологічна ідентичність; соціальна ідентичність; особиста ідентичність (або егоідентичність). З’ясовано, що в теорії таметодології антропології професійна ідентичність розглядається як основа самосвідомості членів професійних груп і спрямовується на вивчення життєвого світу професіоналів «зсередини», на дослідження прихованих особистісних і соціальних процесів, специфіки життєвого світу й ідентичності суб’єктів, що виконують специфічну професійну функцію.