A Tisza tiszaújlaki szakaszán élő szitakötőfajok faunisztikai felmérése

Abstract

Sikerült megállapítanunk, hogy a területen lehetségesen előforduló fajok közül melyek vannak ténylegesen jelen. Arra is sikerült választ kapnunk, hogy a szakasz különböző mederviszonyait és vízáramlási viszonyait mely fajok milyen mértékben tolerálják. Az egyes begyűjtött fajok kifogási helyének tükrében megállapítható, hogy a lassú folyású, homokos-iszapos jellegű szakaszokon egyértelműen a Zygoptera alrend egyedei képviseltették magukat kimagasló egyedszámban. A Zygopterák közül is a Platycnemis pennipes faj mutatott magas egyedszámbeli gyakoriságot, míg az Agrion splendens faj kisebb, de így is jelentékeny gyakoriságban fordult elő. Agrion splendens lárvák a gyorsabb folyásjelleggel bíró részeken is előfordultak helyenként, de kisebb gyakoriságban, mint a lassú részeken. Az Anizopterák közül a Gomphus flavipes, az Ophiogomphus cecilia és az Onychogomphus forcipatus egyedei egyértelműen a gyorsabb, tisztább vizű, oxigénben gazdagabb mederrészekből kerültek elő, bár itt is, mint az Agrion splendens esetében megfigyelhető volt némi kozmopolitizmus, mivel meglepetésként néhány egyed a holtág medréből került begyűjtésre. Sajnos a folyamatosan magas vízállási körülmények miatt a holtág és a főfolyó közötti sziget külső, a főfolyó felé eső partvonalán nem sikerült eddig megfigyeléseket végeznem. Terveink között szerepel ezen a szakaszon is újabb megfigyelési pontok felállítása, valamint újabb adatokra számíthatunk a kibújást követő lárvabőr és az imágó gyűjtés eredményeként is, mivel ezek a módszerek a tavaszi időszakban nem szolgáltattak eredményeket.

Резюме. В ході роботи ми, першочергово, мали на меті надати загальну картину біології бабок, характерні звички, поведінку деяких видів, визначити місця їх наявності. Акцентували увагу на описі методів та засобів, використаних для збору бабок: ручний металевий скребок із садком, збір екзувію та імаго. Так як детальні дослідження на відрізку р.Тиса біля смт. Вилок ми почали тільки цієї весни, не вдалося ще дістати повної, комплексної картини про склад фауни бабок даної місцевості, про частоту появи осіб певних видів, співвідношення особин різних видів. На основі проведених спостережень та зібраних зразків, маємо право робити висновки тільки інформаційного характеру. Вдалося вияснити, що з видів, котрі теоретично можуть зустрічатися на даній місцевості, які є дійсно наявними. Також визначено, що наскільки толерантні різні види до місць річок з певними властивостями, та як відносяться до різної інтенсивності течії. Між Вилком та Новим Селом, із зауваженням відносин річок та течії, нами було створено 13 пунктів спостереження. Місця були вибрані таким чином, щоб зустрічалися дуже мілководні ділянки і з глибиною в декілька метрів, з повільною і швидкою течією, з чистим дном річки та з перешкодами, поросле водоростями. На основі аналізу місця вилову певних видів, можна відзначити, що на ділянках з повільною течією, з дном пісочно-намулистого характеру, найчисельнішими є особи підряду Zygoptera, причому кількість осіб виду Platycnemis pennipes має найвищі показники. Вид Agrion splendens зустрічається рідше, але ще в значній мірі. Личинки Arigon splendens місцями зустрічаються і на ділянках зі швидкою течією, але з меншою частотою, ніж на повільних. Із підряду Anizoptera осіб видів Gomphus flavipes, Ophiogomphus cecilia та Onychogomphus forcipatus були виявлені однозначно на ділянках з швидкою течією, з чистішою, більш багатою на кисень водою, хоча слід відзначити, що і в цьому випадку, як і у випадку виду Arigon splandens, спостерігався незначний космополітизм, бо неочікувано декілька особин попало до збору із стариці річки. На жаль, з-за високого рівня води, на острові між старицею і головним руслом зі сторони головного русла, створити пункту спостереження не вдалося. Серед наших подальших планів є і їх створення, щоб дістати більш повну і комплексну картину фауни видів Odonata на даному відрізку р. Тиса.