A szótagzáró l variabilitása szlovákiai magyar nyelvjárási hangoskönyvek szövegeiben

Abstract

Hanggal összekapcsolt nyelvjárási szöveglejegyzések a Bihalbocs nevű dialektológiai szoftver segítségével Magyar nyelvjárási hangoskönyv címmel jelentek meg. A sorozattá vált gyűjteménynek jelenleg 16 része van. A hangoskönyvekben alkalmazott szoftver előnye, hogy a lejegyzett szöveget az eredeti hangfájlokhoz kapcsolja, azaz szinkronizálja a másodperc töredékének pontosságával. A szöveg bármelyik pontjára kattintva bármikor meghallgathatók a lejegyzett nyelvjárási adatok, szövegrészletek, anélkül, hogy a hangfájlokat előkeresnénk, megnyitnánk, és azon belül is megkeresnénk a megfelelő részt. Ezzel a technikával jött létre a Szlovákiai magyar nyelvjárási hangoskönyv I–III. sorozat is, mely a magyar nyelvjárási régiók Szlovákiába átnyúló 3 nagyobb területéről (közép-dunántúli–kisalföldi, palóc, északkeleti) közöl nyelvjárási szövegeket. A tanulmány először bemutatja a multimediális adatbázis tervezését és létrehozását, majd tömören ismerteti a hangoskönyvek egy-egy részét, illetőleg azok szerkezetét. Az írás következő része a hangzó anyagok lejegyzéséből létrehozott nyelvjárási adattár kvantitatív elemzésén alapuló térképezési lehetőségekről szól. Ezek a számítógépes dialektológiai vizsgálatok kétféle módszerrel dolgoznak: egyrészt az automatikus, előzetes kutatói csoportosítás nélküli keresőfunkció segítségével, másrészt pedig az adatok annotálását követő kereséssel. A számítógépes eljárások nemcsak a hatalmas befektetett munkát takarítják meg, hanem sokkal több lehetőséget adnak részletesebb dialektológiai elemzésekre. Az alkalmazott kvantitatív vizsgálatok a fonémák rendszerét, gyakoriságát, valamint realizációját érintő egy-egy jelenség megoszlására koncentrálnak. A tanulmány megmutatja, hogy a hangoskönyvek adatai alapján milyen látványos területi jellemzők rajzolódnak ki az egyes jelenségek tekintetében. A vizsgálat e hangoskönyvek 27 kutatópontjának 34 nyelvjárási szövegében elemzi a szótagzáró l meglétét, kiesését, illetőleg redukálódását a hangtani helyzettől, valamint az l előtti magánhangzó időtartamától függően. A tanulmány a Bihalbocs programban készült térképek segítségével szemlélteti a szótagzáró l területi variabilitását az elemzett szlovákiai magyar nyelvjárási szövegek alapján.

Резюме. Записані з допомогою діалектологічного програмного забезпечення «Bihalbocs» були видані під назвою «Аудіокнига угорських говорів». Книга перетворилася в серію, яка наразі налічує 16 частин. Перевагою програмного забезпечення, використаного в аудіокнигах, є те, що зафіксований текст під’єднаний до оригінального звукового файлу, тобто синхронізований із точністю до долі секунди. Клацнувши на будь-яку точку тексту, ми можемо в будь-який момент прослухати зафіксовані діалектні дані, частини тексту без того, щоби шукати і відкривати аудіофайли, а потім у них ще шукати відповідну частину. Із застосуванням цього технічного прийому були створені перші три «Аудіокниги із текстами угорських говорів Словаччини», які вміщують діалектні тексти з трьох більших територій/регіонів. У першій частині публікації представлено шлях від проєктування до створення мультимедійної бази даних, у наступній –коротко представлена кожна аудіокнига окремо, включно з її структурою. Далі у статті йдеться про можливості створення карти, яка базується на квантитативному аналізі бази даних говорів, створеної на основі записаних матеріалів. Цей комп’ютерний діалектологічний аналіз працює двома способами: по-перше, з допомогою автоматичної пошукової функції без попереднього дослідницького групування; а по-друге, з допомогою пошуку із анотацією даних. Цифрові процеси не тільки заощаджують роботу та час дослідника, а й уможливлюють значно детальніший діалектологічний аналіз. Застосований квантитативний аналіз концентрується на певних явищах, які стосуються системи фонем, їх частоти, а також реалізації. У статті представлено, як на основі даних аудіокниг вимальовуються чіткі територіальні характеристики стосовно окремих явищ. У статті проаналізовано наявність, випадання, а також редукцію кінцевого «l» в залежності від фонетичного розташування та довготи голосного перед «l» на матеріалі 34 діалектних текстів, записаних у 27 місцях і включених до цієї серії. У статті для ілюстрації також використано розроблені з допомогою програми «Bihalbocs» карти, які розкривають варіативність кінцевого «l» на матеріалі діалектних текстів аналізованих угорських говорів Словаччини.

Abstract. With the help of the dialectological software Bihalbocs, regional dialect texts combined with sound were published under the title Hungarian Dialectal Talking Book. The collection, which has become a series, currently comprises 16 parts. The advantage of the software is that the texts are linked to the audio files, i.e. it synchronizes them to the millisecond. By clicking anywhere in the text, we can listen to the dialect data and any part of the text at any time, without having to look up the original file and search for the desired part. This technique was used to create the Slovakia Hungarian Dialectal Talking Book I-III. which publishes dialect texts from the 3 main areas of Hungarian dialect regions extending into Slovakia (the Central Transdanubian –Little Hungarian Plain dialect, the Palóc dialect and the Northeastern dialect). The paper firstly recounts the design and creation of this multimedia database, followed by a brief description of certain parts as well as the structure of the audiobooks. The next part of the study discusses the mapping possibilities based on the quantitative analysis of the audiobooks. Such computational dialectological studies tend to employ two different methods: firstly, using the automated search function without any prior grouping by the researchers, and secondly, using the search function once the data is annotated. Computational methods not only reduce the amount of effort required but also provide plenty of opportunities for more granulated dialectological analyses. The quantitative methods applied concentrate on the distribution of certain phenomena affecting the system, prevalence, and realization of phonemes. The paper describes the regional characteristics for each of these phenomena based on data from the audiobooks. The study analyzes the presence, omission, and reduction of syllable-finallin 34 dialect texts at 27 research points, depending on the phonological situation and the duration of the vowel before l. This paper presents the maps created with the Bihalbocs program to illustrate the regional variability of syllable-final l based on the analyzed regional Hungarian dialect texts in Slovakia.