Aktuális nyelvpedagógiai kérdések Kárpátalján

Abstract

Jelen tanulmányunk célja, hogy felvázoljuk a mai kárpátaljai idegennyelv-tanítási helyzetet, ismertessük az aktuális nyelvpedagógiai kérdéseket. Ahhoz, hogy megértsük a jelent, ismernünk kell a múltat, ezért először szólunk néhány szót az idegennyelv-tanításról Kárpátalján 1991 előtt, vagyis arról, milyen volt az idegen nyelvek (INY) oktatása megyénkben Ukrajna függetlenné válása előtt. A 2000-es évek legelején az országban reform ment végbe az INY tanítása terén, amely szerint a legfőbb változás az volt, hogy a gyerekek már hét éves korukban elkezdtek INY-t tanulni, három évvel hamarabb, mint korábban. 2004-ben megszületett az első átfogó kárpátaljai nyelvpedagógiai kutatás, mely az akkori angolnyelv-tanítás terén uralkodó helyzetet mérte fel. Tanulmányunkban párhuzamot vonunk a 18 évvel ezelőtti és a mostani helyzet között, rámutatunk a változásokra, különbségekre. Részletesebben vázoljuk a jelenlegi kárpátaljai idegennyelv-oktatási helyzetet, majd kitérünk az egyik legaktuálisabb kérdésre, az emelt szintű idegen nyelv érettségi vizsgára (ZNO), illetve arra, hogy 2022-ben miért nem tesznek ilyen vizsgát az érettségizők. A II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola kutatócsoportja a 2020-ban a COVID-19 miatt kialakult karanténhelyzetben bevezetett távoktatást kutatta, azt vizsgálta, milyen hatásai vannak az online oktatási formának a tanítás minőségére, hogyan viszonyulnak a digitális oktatáshoz annak résztvevői, a tanárok és a tanulók, az oktatók és a diákok. A középiskolások körében végzett felmérés azt mutatta, hogy bár a legtöbb tanulónak problémái voltak az online tanulással, a tanuláshoz való hozzáállásuk mégis komoly volt, nagyban fejlesztették digitális készségeiket, bár néhányan demotiváltakká váltak az online tanulás hatására. Ennek ellenére fejlődött náluk a tanulói autonómia, amely a továbbiakban is segíti őket az önálló tanulásban (Fábián, Huszti, Lechner és Bárány, 2021). Tanulmányunk végén azt foglaljuk össze, milyen hatással volt a pandémia a nyelvtanulásra a kárpátaljai felsőoktatásban. Elmondhatjuk, hogy a legjelentősebb pozitív hozadéka az online oktatásnak az, hogy mind az oktatók, mind a diákok nagyban fejlesztették a digitális készségeiket és olyan új technológiai tudásra tettek szert, amelyet a jövőben is könnyen kamatoztathatnak (Bárány, Fábián, Lechner és Huszti, 2022).

Резюме. Метою нашої роботи є вивчення сучасного стану викладання іноземних мов на Закарпатті та представити актуальні проблеми мовної педагогіки регіону. Для того, щоб зрозуміти сьогодення, необхідно знати минуле, тому в роботі подано інформацію про стан викладання іноземних мов на Закарпатті до 1991 року, тобто яким було навчання іноземних мов (ІМ) до періоду незалежності України. На початку 2000-х років у країні була проведена реформа у викладанні ІМ. Головна зміна полягала в тому, що діти почали вивчати ІМ у віці семироків, на три роки раніше, ніж до реформи. У 2004 року було здійснено перше на Закарпатті комплексне дослідження з мовної педагогіки, яке дало оцінку ситуації у сфері навчання англійської мови того часу. Проведено порівняльний аналіз стану викладання іноземної мови 18 років тому і сьогодення, вказано на зміни та відмінності. Розглянуто поточну ситуацію викладання ІМ на Закарпатті, а також одне з найактуальніших питань – зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з англійської мови, і чому в 2022 році такого іспиту випускникам не запропоновано. Дослідницька група Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II вивчала дистанційне навчання в умовах карантину через COVID-19 у 2020 році, вплив онлайн-освіти на якість викладання, ставлення вчителів і учнів, викладачів і студентів до онлайн-освіти. Опитування дітей середнього шкільного віку показало, що хоча більшість із них мали проблеми з онлайн-навчанням, їхнє ставлення до навчання було серйозним, вони значною мірою розвинули свої навички у галузі цифрових технологій, хоча деякі з них стали демотивованими в результаті онлайн-навчання. Тим не менш, вони розвинули учнівську автономію, яка продовжує допомагати їм вчитися самостійно (Fábián–Huszti–Lechner–Bárány, 2021). Охарактеризовано вплив пандемії на вивчення мови у закладах вищої освіти Закарпаття. Можна сказати, що найбільш значущою позитивною перевагою онлайн-освіти є те, що як викладачі, так і студенти, значно покращили свої цифрові навички та отримали нові технологічні знання, які вони зможуть легко використовувати в майбутньому (Bárány–Fábián–Lechner–Huszti, 2022).

Abstract. The aim of this paper is to outline the current situation of foreign language teaching in Transcarpathia and to present the current issues in language pedagogy in our region. In order to understand the present, we need to know the past, so we will first say a few words about foreign language teaching in Transcarpathia before 1991, i.e. what foreign language (FL) teaching was like before Ukraine became independent. In the early 2000s, the country underwent a reform in the teaching of FL, the main change being that children started learning a FL at the age of seven, three years earlier than before. In 2004, the first comprehensive research on language pedagogy in Transcarpathia was carried out, which assessed the situation in English language teaching at that time. In our study we draw a parallel between the situation 18 years ago and the present, pointing out changes and differences. We describe in more detail the current situation of foreign language teaching in Transcarpathia, and then address one of the most topical issues, the Advanced Level Foreign Language Examination (ZNO), and why in 2022, no such examination will be offered to school-leavers. The research team of the Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education investigated distance learning in the quarantine situation due to COVID-19 in 2020, the effects of online education on the quality of teaching, the attitudes of teachers and learners, instructors and students towards digital education. A survey of secondary school children showed that although most of them had problems with online learning, their attitudes to learning were serious, they had developed their digital skills to a large extent, although some became demotivated as a result of online learning. Nevertheless, they have developed learner autonomy, which continues to help them to learn independently (Fábián, Huszti, Lechner and Bárány, 2021). At the end of the study, we summarise the impact of the pandemic on language learning in higher education in Transcarpathia. We can say that the most significant positive outcome of online education is that both teachers and students have greatly improved their digital skills and gained new technological knowledge that they can easily use in the future (Bárány, Fábián, Lechner and Huszti, 2022).