Nyugat-magyarországi beszélők nyelvi-nyelvjárási attitűdjei. Részeredmények

Abstract

A tanulmány az Új magyar nyelvjárási atlasz koncepciójához 2007 és 2012 között rögzített hangfelvételek közül a nyugat-magyarországi szociolingvisztikai interjúkkal foglalkozik. A Magyar Tudományos Akadémia által finanszírozott, szervezetileg az Eötvös Loránd Tudományegyetemhez tartozó Geolingvisztikai Kutatócsoport munkájával megvalósuló projekt a dialektológiai jelenségek felmérése mellett szociolingvisztikai kérdésekről is faggatta az adatközlőket a magyar nyelvterület számos kutatópontján. Például: Beszélnek-e itt, ezen a településen tájszólásban? Szebben beszélnek itt, mint a szomszéd településeken? Ugyanúgy beszél városban vagy hivatalos helyen is, mint otthon, családi körben? Előfordult, hogy megszólták nyelvjárásias beszédmódja miatt? Tekintettel arra, hogy a több tízezer órányi archívum feldolgozása máig nem történt meg szisztematikusan és átfogó módon, a dolgozat első fele első ízben közöl számszerű és részletes adatokat arról, hogy miként valósult meg a gyűjtést végző kutatócsoport tervezett programja a gyakorlatban, egyelőre a nyugat-magyarországi kutatópontok vonatkozásában. A tanulmány második fele az ezen a területen rögzített szociolingvisztikai interjúk elemzésével részeredményeket ismertet a megkérdezettek nyelvi-nyelvjárási tudatáról, attitűdjeiről, nyelvhasználatáról. A tanulmány által pontosabb képet kapunk arról, hogy milyen konkrétumokkal számolhatunk az Új magyar nyelvjárási atlasz projekt hangarchívumában, továbbá arról, hogy a rögzített adatok mit árulnak el a XXI. század eleji nyugat-magyarországi beszélőközösség nyelvi mentalitásáról. Ez pedig csupán az egyik kutatási kérdéskör az archívum által nyújtott számos lehetőség közül.

Резюме. У публікації проаналізовано соціолінгвістичні інтерв’ю із Західної Угорщини, зафіксовані серед аудіоматеріалів концепції «Нового атласу діалектів угорської мови» у 2007 та 2012 роках. Проект, який фінансувався Академією наук Угорщини і був реалізований геолінгвістичною дослідницькою групою при Науковому університеті ім. Лоранда Етвеша, крім діалектологічних явищ вивчав думку респондентів із соціолінгвістичних питань. Наприклад: Чи розмовляють тут, у Вашому населеному пункті, діалектом? Тут говорять гарніше, ніж у сусідніх селах? Ви розмовляєте однаково у місті чи офіційній установі та вдома, в родинному колі? Чи траплялося, що Вам робили зауваження через вживання діалектизмів? Зважаючи на те, що до сьогодні не відбулося систематичної та повної обробки архіву в десятки тисяч годин, у першій частині публікації наведено числові та детальні дані, як вдалося дослідницькій групі, яка проводила збір матеріалу, реалізувати заплановану програму на практиці. Наразі йдеться тільки про центри досліджень у Західній Угорщині. У другій частині публікації представлено часткові результати аналізу соціолінгвістичних інтерв’ю, зафіксованих на цій території, про мовну-діалетичну свідомість, аттітюду, мововживання респондентів. Завдяки нашому дослідженню можна отримати точнішу картину того, на які конкретні речі можна розраховувати в аудіо архіві проекту «Новий атлас діалектів угорської мови», а також про те, яким є мовний менталітет мешканців Західної Угорщини початку ХХІ століття. Це всього лише одне з численних питань, відповідь на які можна отримати, досліджуючи згаданий архів.

Abstract. The paper deals with sociolinguistic interviews that were recorded in Western Hungary as part of the ‘New General Atlas of Hungarian’ project between 2007 and 2012. The project, funded by the Hungarian Academy of Sciences and organized by the Geolinguistics Research Group of the Eötvös Loránd University, asked the participants about sociolinguistic issues at several data collection sites in the Hungarian language area, in addition to surveying dialectological phenomena. For example: Do you speak dialects here in this town? Do they speak better here than in the neighboring settlements? Do you speak in the same way in a city or official place as at home, in a family circle? Have you ever been mocked because of your dialect speech? Given that tens of thousands of hours of the recordings have not yet been processed in a systematic and comprehensive way, the first half of the study provides numerical and detailed data on how the planned program of the research group was realized in practice regarding, for the time being, the Western Hungarian data collecting sites. The second half of the study presents partial results on the language and dialect awareness, attitudes and use of the respondents by analysing the sociolinguistic interviews recorded in this area. The study provides a more accurate description of the specifics in the archive of the ‘New General Atlas of Hungarian’ project, as well as what the recorded data reveal on the linguistic mentality of the Western Hungarian speech community in the beginning of the 21st century. This is just one of the numerous research topics offered by the archive.