Válságból válságba – az Ukrán gazdaság előző évtizede

Abstract

Az ukrán gazdaság elmúlt 15 évét nagyfokú ciklikusság jellemezte. Függetlenül attól ugyanis, hogy bel-/külpolitikai eseménysorozatot (2013-2015), kívülről érkező pénzügyi, gazdasági eredetű sokkot (2008-2009) vagy egy világjárvány által teremtett megrázkódtatást (2020-2021) tekintünk-e kiváltó oknak, az ukrán gazdaságot 2008 óta nagyjából ötévenként egy súlyos gazdasági válság rázta meg és vetette rendre vissza a felzárkózást regionális szinten is. A pénzügyi és gazdasági világválsággal kezdődő időszakot ugyanis Ukrajna szemszögéből nem csak globális – tehát a környező országokat és az egész világgazdaságot egyaránt érintő – recessziók jellemezték (2008-2009 és 2020- 2021), hanem egy – területeinek nemzetközi jog által el nem ismert elcsatolásával/megszállásával és fegyveres konfliktussal járó – lokális eredetű krízis (2014-2015) is, amely természetéből adódóan növelte az ország leszakadását nemzetközi viszonylatban. Ukrajnának – a környező országokhoz képest – ebből adódóan teljesen más előzményekkel a tarsolyában kellett szembenéznie a pandémia támasztotta kihívásokkal, hiszen épp egy súlyos recessziót követő – fegyveres küzdelmekkel, növekvő orosz-ukrán feszültséggel, belpolitikai csatározásokkal, reformkezdeményezésekkel, nyugati integrációs törekvésekkel, valamint hitelezési és segélyprogramokkal, a nemzeti kisebbségek jogait szűkítő törvényekkel és az ezzel együtt járó diplomáciai ellentétekkel megfűszerezett – lassú, de stabil növekedési, fellendülési szakaszban érte a járvány. Ennek tükrében a járványkezelés sikerességének értékelése sem lehet teljes a megelőző, 2013-2019 közötti időszak főbb gazdasági mutatóinak elemzése nélkül. Így ebben a tanulmányban ennek az időszaknak a gazdasági tendenciáit helyezem górcső alá, az ukrán gazdaság állapotának regionális összevetésével pedig a kelet-ukrajnai konfliktus kirobbanását követő dekonjunktúra szakaszból való kilábalás eredményességét, azaz a szomszédos országokhoz viszonyított felzárkózás vagy lemaradás mértékét kívánom bemutatni.

Abstract. The Ukrainian economy has been highly cyclical over the past 15 years. Regardless of whether we consider a series of domestic/foreign political events (2013-2015), an external financial/economic shock (2008-2009), or a shock caused by a pandemic (2020-2021) as the trigger, the Ukrainian economy has been hit by a severe economic crisis every five years or so since 2008, which has impeded its from catching-up at the regional level. From Ukraine's perspective, the period that started with the global financial and economic crisis was marked not only by global recessions (2008-2009 and 2020-2021), affecting both the neighboring countries and the world economy as a whole, but also by a crisis of local origin (2014-2015) – involving an annexation/occupation of territory which is not recognized by international law and an armed conflict – which, by its very nature, exacerbated the country's devergence from international norms. Consequently, Ukraine – compared to neighboring countries – was in a completely different situation when the pandemic arrived, since its economy was characterized by a slow but stable growth and recovery phase which had followed a severe recession marked by armed struggles, rising Russian-Ukrainian tensions, internal political skirmishes, reform initiatives, Western integration efforts, lending and aid programs, and by laws restricting the rights of national minorities and all the diplomatic conflicts that went along with them. Against this background, an assessment of the success of the pandemic response cannot be complete without an analysis of the main economic indicators for the preceding period 2013-2019. Thus, this study examines the economic tendencies of the given period, while the regional comparison of the state of the Ukrainian economy will provide us important information about the effectiveness of recovery from the recession caused by the Eastern Ukrainian conlict, namely: the measure of catching-up or lagging behind compared to the neighboring countries.

Резюме. Українська економіка характеризувалася значною циклічністю протягом останніх 15 років. Незалежно від того, чи можна вважати тригером серію внутрішніх/зовнішніх політичних подій (2013-2015), зовнішній фінансово-економічний шок (2008-2009) чи шок, спричинений пандемією (2020-2021), українська економіка, починаючи з 2008 року майже кожні п’ять років вражається серйозною економічною кризою, що заважає їй наздоганяти на регіональному рівні. З точки зору України, період, який розпочався зі світової фінансово-економічної кризи, був відзначений не лише глобальними рецесіями (2008-2009 та 2020-2021), які вплинули як на сусідні країни, так і на світову економіку в цілому, а й кризою місцевого походження (2014-2015 рр.) – мається на увазі анексія/окупація території, яка не визнана міжнародним правом, та збройний конфлікт, який за своєю природою посилив відхід країни від міжнародних норм. Отже, Україна – порівняно з сусідніми країнами – опинилася в зовсім іншій ситуації, коли прийшла пандемія, оскільки її економіка характеризувалася повільним, але стабільним зростанням і фазою відновлення, яка послідувала за серйозною рецесією, позначеною збройною боротьбою, зростанням російсько-української напруженості, внутрішніми політичними сутичками, ініціативами щодо реформ, зусиллями євроінтеграції, програмами кредитування та допомоги, а також законами, що обмежують права національних меншин, і всіма дипломатичними конфліктами, пов’язаними з ними. На цьому тлі оцінка успішності протидії пандемії не може бути повною без аналізу основних економічних показників за попередній період 2013-2019 рр. Таким чином, у цьому дослідженні розглядаються економічні тенденції зазначеного періоду, тоді як регіональне порівняння стану української економіки дасть нам важливу інформацію про ефективність виходу з рецесії, спричиненої східноукраїнським конфліктом, а саме чи має місце наздоганяння або відставання порівняно з сусідніми країнами.