ICT-sector in Germany

Abstract

Abstract. The term industry 4.0 describes an industrial-political vision and is conceptually based on past industrial revolutionary processes. With the application of new technologies, far-reaching structural changes have taken place in industry, production and economic processes, and work culture. Today, without automation and digitization, it is impossible to gain a competitive advantage in the current market situation, and especially not in the telecommunications sector. Technological progress enables the use of methods and processes in the field of information technology and telecommunications (ICT) that reduce production costs and negative effects on the environment. Nowadays technology companies are looking to invest in the communities in which they operate— from the supply of ICT products and services to the broader goals of enabling mobile and fiber broadband for all and enabling digital inclusion. The locations of these technology companies are largely located in Germany and they have contributed to growth of the country and were the engines of the economy during the last decade. However, Europe's leading national economies has come under multiple pressures: the rapid rise in energy prices is fueling inflation, bottlenecks in supply chains are a serious challenge for industry, and the effects of the war in Ukraine further aggravate all of this. Many factors has recently contributed to the significant slowdown in productivity in Germany due to the achievements of digitalization. It was concluded that the fixed and mobile markets play a key role in the ICT sector of Germany, accounting for 67%. Nevertheless, the turnover of multinational telecom companies is on a declining trend, and the number of people employed in the sector has been steadily declining since 2007. The labor shortage in the IT sector reached unprecedented levels. According to forecasts, up to 26,000 IT professionals will be in a shortage at the market by 2023, which is a huge gap between supply and demand. The author aims to point out the reason why, despite huge digitization efforts and industry 4.0 gains, productivity growth in the German economy has slowed significantly.

Az „Ipar 4.0” kifejezés egy ipari-politikai jövőképet ír le, és fogalmilag múltbeli ipari forradalmi folyamatokon alapul. Az új technológiák alkalmazásával nagyarányú szerkezeti változások mentek végbe az iparban, a termelési és gazdasági folyamatokban, valamint a munkakultúrában. A jelenlegi piaci viszonyok között automatizálás és digitalizálás nélkül nem lehet versenyelőnyt szerezni. Ez főleg a távközlési szektorban tapasztalható meg. A technológiai fejlődés lehetővé teszi olyan módszerek és eljárások alkalmazását az információs technológia és a távközlés (ITT) területén, amelyek csökkentik a termelési költségeket és a környezetre gyakorolt negatív hatást. A technológiai vállalatok manapság igyekeznek befektetni azokban a közösségekben, amelyekben működnek, az ITT-termékek és szolgáltatások nyújtásától kezdve a szélesebb körű célokig valamint a szélessávú mobil és üvegszálas szélessáv biztosítása által mindenki számára. Ezek a technológiai vállalatok többnyire Németországban találhatók, és hozzájárultak az ország gazdasági növekedéséhez, hisz az elmúlt évtizedben a gazdaság motorjai voltak. Európa vezető nemzetgazdaságaira azonban többszörös nyomás nehezedett: a gyorsan emelkedő energiaárak fokozzák az inflációt, az ellátási láncok szűk keresztmetszete komoly kihívást jelent az ipar számára, az ukrajnai háború következményei pedig mindezt súlyosbítják. Számos tényező járult hozzá a közelmúltban a termelékenység jelentős lelassulásához Németországban a digitalizáció előrehaladása miatt. Arra a következtetésre jutottak, hogy a vezetékes és a mobil piacok kulcsszerepet játszanak a német ITT szektorban, 67%-kal. A multinacionális távközlési cégek forgalma azonban csökkenő tendenciát mutat, a szektorban foglalkoztatottak száma 2007 óta folyamatosan csökken. Soha nem látott szintet ért el a munkaerőhiány az IT-szektorban. Az előrejelzések szerint a piacon 2023-ra akár 26 000 IT-szakember hiánya lesz, ami hatalmas szakadék a kereslet és a kínálat között. A szerző arra keres választ, hogy a digitalizáció felé tett hatalmas erőfeszítések és az Ipar 4.0 elérése ellenére a német gazdaság termelékenységnövekedése miért lassult le jelentősen.

Резюме. Термін «індустрія 4.0» описує промислово-політичне бачення та концептуально базується на минулих промислових революційних процесах. Із застосуванням нових технологій відбулися масштабні структурні зміни в промисловості, виробничо-господарських процесах, культурі праці. Сьогодні без автоматизації та цифровізації неможливо отримати конкурентну перевагу в поточній ситуації на ринку, а особливо в телекомунікаційному секторі. Технічний прогрес дозволяє використовувати методи та процеси у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій (ІКТ), які зменшують витрати виробництва та негативний вплив на навколишнє середовище. Сьогодні технологічні компанії прагнуть інвестувати в громади, в яких вони працюють, починаючи від постачання продуктів і послуг ІКТ і закінчуючи ширшими цілями забезпечення мобільного та оптоволоконного широкосмугового зв’язку для всіх і забезпечення цифрового залучення. Розташування цих технологічних компаній здебільшого розташовано в Німеччині, і вони сприяли зростанню країни та були двигунами економіки протягом останнього десятиліття. Однак провідні національні економіки Європи зазнали багаторазового тиску: швидке зростання цін на енергоносії сприяє інфляції, вузькі місця в ланцюгах постачання є серйозним викликом для промисловості, а наслідки війни в Україні ще більше посилюють усе це. Багато факторів останнім часом сприяли значному уповільненню продуктивності в Німеччині через досягнення цифровізації. Було зроблено висновок, що ринки фіксованого та мобільного зв’язку відіграють ключову роль у секторі ІКТ Німеччини, на них припадає 67%. Тим не менш, оборот транснаціональних телекомунікаційних компаній має тенденцію до зниження, а кількість людей, зайнятих у секторі, неухильно скорочується з 2007 року. Дефіцит робочої сили в ІТ-секторі досяг безпрецедентного рівня. За прогнозами, до 2023 року на ринку буде дефіцит до 26 000 ІТ-фахівців, що є величезним розривом між попитом і пропозицією. Автор прагне вказати на причину, чому, незважаючи на величезні зусилля з оцифрування та досягнення індустрії 4.0, зростання продуктивності в німецькій економіці значно сповільнилося.