Az IFRS-ek bevezetése az egyedi beszámolók szintjén Magyarországon: empirikus kutatás

Abstract

Jellemző, hogy minden országnak meg van a maga sajátságos számviteli rendszere, viszont a XX. század második felében lezajló folyamatok alapjaiban változtatták meg a gazdasági gondolkozást. Magyarország számviteli harmonizációs kötelezettsége is erőteljesebbé vált a 2004-es Európai Uniós csatlakozása óta. 2013-ban a Nemzetgazdasági Minisztérium kezdeményezésére elkezdték feltárni, hogy milyen feltételekkel lehetne bevezetni a nemzetközi pénzügyi beszámolási standardok egyedi beszámoló szintjén történő alkalmazását. Végül 2015-ben került sor az új, IFRS-ekkel összhangban álló számviteli szabályozás bevezetésére. Többlépcsős bevezetés mellett döntöttek, amivel azt próbálták elérni, hogy a gazdálkodóknak elegendő idő álljon rendelkezésükre a felkészülésre, végeredményben mégis szükségessé vált a határidők kitolása. Ebből adódóan, arra a következtetésre jutottunk, hogy az érintett gazdálkodók nem minden esetben voltak megfelelő mértékben felkészülve az IFRS-ek alkalmazására az egyedi beszámolók esetében. Az IFRS-ek alkalmazásának megkönnyítésére vonatkozó módszerek kialakításában fontos szerepet kaphatnak a gyakorlati tapasztalatok elemzései. Empirikus kutatásunk során olyan alanyokkal készítettünk interjút, akik saját bőrükön tapasztalták 2015-ös változást a magyarországi számvitelben, vagyis az IFRS-ek egyedi beszámolási célú bevezetésének folyamatát. Ez a változás a lehetőséget biztosított a számviteli munka megkönnyítésére és egy újabb lépés volt a nemzetközi számviteli harmonizációs folyamatok erősítése felé. Mint minden újítás, ez is hordozott magában nehézségeket, így azok megismerése elengedhetetlen, mind a tudományos előrelépés, mind pedig a gyakorlati munka elősegítése terén. A kutatásunk célja, hogy kötetlen beszélgetések során feltárjuk, azokat a nehézséget és problémákat, melyeket az IFRS-ek egyedei beszámolási célú bevezetésének résztvevői, vagyis elsősorban a számviteli területen dolgozó alkalmazottak tapasztaltak. A gyakorlati tapasztalatok feltárása lehetőséget nyújt a számunkra a nemzetközi számviteli harmonizáció folyamatának részletesebb megismerésére és elősegítheti az olyan intézkedések létrehozását, melyek nem csak támogatják, de meg is könnyítik a számvitel egységesítését világ szinten, hiszen ennek a fontossága napjainkban már vitathatatlan.

Abstract. It is typical that every country has its own specific accounting system, but the processes that took place in the second half of the 20th century fundamentally changed economic thinking. Hungary's accounting harmonisation commitment has become more important since its accession to the European Union in 2004. In 2013, at the initiative of the Ministry of National Economy, preparatory work was launched to explore the conditions under which the application of International Financial Reporting Standards could be introduced at the level of individual reports. In 2015 new accounting regulations have been introduced in accordance with the International Financial Reporting Standards. A phased implementation was decided in order to allow sufficient time for enterprises to prepare, but ultimately it was necessary to extend the deadlines. Consequently, we conclude that the entities concerned were not always sufficiently prepared to apply International Financial Reporting Standards to their individual reports. Analyses of practical experience can play an important role in developing methods to facilitate the application of International Financial Reporting Standards. In our empirical research, we interviewed subjects who had first-hand experience of the 2015 change in accounting in Hungary, the process of International Financial Reporting Standards adoption for individual reporting purposes. This change provided the opportunity to facilitate accounting work and was another step towards strengthening international accounting harmonisation processes. Like all innovations, this one has its difficulties, so understanding them is essential, both for scientific progress and to facilitate practical work. The aim of our research is to explore, through informal interviews, the difficulties and problems experienced by those involved in the implementation of International Financial Reporting Standards for financial reporting purposes, mainly accounting staff. The exploration of practical experience will provide us with an opportunity to gain a more detailed understanding of the process of international accounting harmonisation and may help to create measures that not only facilitate but also facilitate the unification of accounting at a global level, the importance of which is now undisputed.

Резюме. Характерно, що кожна країна має свої особливості і власну специфіку облікової системи, але ті процеси, що відбулися у другій половині ХХ століття, докорінно змінили економічне мислення. Зобов'язання Угорщини щодо гармонізації бухгалтерського обліку посилилися після її вступу до Європейського Союзу в 2004 році. У 2013 році з ініціативи Міністерства економіки розпочалася робота з прийняття рішень щодо вивчення умов, за яких доречно було б запровадити застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) на рівні індивідуальної звітності (окремих звітів). Зокрема, у 2015 році було введено нові правила бухгалтерського обліку відповідно до вимог МСФЗ. З метою забезпечення достатнього часу для підготовки суб’єктів господарської діяльності до оновлень, було прийнято рішення багатоетапного поступового введення МСФЗ, але зрештою виникла необхідність продовжити і цей термін. Відповідно до вищезазначеного ми дійшли висновку, що суб’єкти господарювання не завжди були належним чином підготовлені до застосовування МСФЗ для складання й подання індивідуальної звітності. Вважаємо, що аналіз практичного досвіду є важливим елементом для розробки методів полегшення застосування МСФЗ. У ході емпіричного дослідження проведено опитування з тими респондентами, які на власному прикладі відчули зміни в бухгалтерському обліку Угорщини у 2015 році, зокрема процес застосування МСФЗ для індивідуальної звітності суб’єктів господарювання. Наявні зміни забезпечили можливість полегшення бухгалтерської роботи, зокрема ще на один крок наблизили зміцнення міжнародних процесів гармонізації бухгалтерського обліку. Як і під час будь-яких інновацій, труднощі виникали і тут, тому обізнаність про них є дуже важливою як для сфери наукового прогресу, так і для практичної роботи. Метою нашого дослідження є виявлення за допомогою неформального опитування тих труднощів і проблем, з якими неминуче зіткнулися суб’єкти господарської діяльності під час складання індивідуальної звітності за МСФЗ, насамперед ті, які працюють у сфері бухгалтерського обліку. Вивчення практичного досвіду дає можливість дізнатися загалом більше про процес міжнародної гармонізації бухгалтерського обліку та сприяє створенню заходів, які не тільки забезпечують, а й полегшують уніфікацію бухгалтерського обліку на світовому рівні, оскільки його важливість наразі безперечна.