Соціальні, екологічні, економічні наслідки вуглецевого сліду: обліковий аспект

Abstract

Резюме. У статті розглянуто економічні, соціальні та економічні наслідки вуглецевого сліду громадян та підприємств. Дослідження направлене на вивчення «вуглецевого сліду» як об’єкту обліку, передумов статистичного та облікового відображення зобов’язань з екологічного податку та вуглецевого сліду підприємства, розробки заходів направлених на зростання обізнаності громадськості, щодо шляхів зменшення викидів вуглекислого газу та фінансової підтримки проектів «зеленої економіки» на рівні громадян та підприємств. Акцентовано увагу на складових вуглецевого сліду як складової витрат: прямі та опосередковані парникові гази, які виникають внаслідок життєдіяльності громадян та виробничої діяльності підприємств. Наведено міжнародні домовленості щодо зменшення вуглецевого сліду закріплених Кіотським протоколом та Празькою угодою. Для реалізації стратегії державної політики в екологічний сфері розглянуто методику розрахунку та облікового відображення екологічного податку, що направлена на розмежування підприємств, які зобов’язані подавати звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів), на основі даних таких звітів проводять оцінку напрямків зменшення негативного впливу на природу діяльності вітчизняних підприємств. З метою контролю та стимулювання інвестування в інноваційні екологічні проекти вітчизняних підприємств, виступає сплата екологічного податку. Узагальнено роль банків у процесі інформування та стимулювання інвестування громадян та підприємств у проекти «зеленої економіки». Наведено результати дослідження обізнаності громадян щодо проблематики вуглецевого сліду. Запропоновано інформувати громадян та підприємства про взаємозв’язок щоденних звичок громадян, споживання «зеленої» та «коричневої» продукції громадянами та підприємствами із глобальним потеплінням на планеті.

A cikk az állampolgárok és vállalkozások ökölógiai lábnyomának társadalmi és gazdasági következményeit vizsgálja. A kutatás az „ökölógiai lábnyom” mint számviteli objektum vizsgálatára, a környezetvédelmi adókötelezettségek statisztikai és számviteli kimutatásának előfeltételeire és a vállalati ökológiai lábnyom vizsgálatára, a lakosság szén-dioxid-kibocsátás csökkentésének módjaival kapcsolatos tudatosságnövelést célzó intézkedések kidolgozására, valamint a polgárok és a vállalkozások szintjén történő a „zöld gazdaság” pénzügyi támogatására irányúl. A figyelem középpontjában az ökológiai lábnyom, mint költségtétel áll: a közvetlen és közvetett üvegházhatású gázok, amelyek az állampolgárok élettevékenysége és a vállalkozások termelőtevékenysége következtében keletkeznek. Bemutatásra kerülnek a Kiotói Jegyzőkönyv és a Prágai Megállapodás által a szénlábnyom csökkentéséről szóló nemzetközi megállapodások. Az állami környezetvédelmi politika stratégiájának megvalósításaként bemutatásra került a környezetvédelmi adó kiszámításának és számvitelbe vételének módja, amelynek célja, hogy megkülönböztesse azokat a vállalkozásokat, amelyek kötelesek jelentést benyújtani a légkörbe történő szennyező- és üvegházhatású gázok kibocsátásáról, az ilyen jelentések adatai alapján értékelik és felismerik a hazai vállalkozások tevékenységére gyakorolt negatív hatások csökkentésére irányuló lépéseket. A hazai vállalkozások innovatív környezetvédelmi projektjeibe történő beruházások ellenőrzése és ösztönzése érdekében környezetvédelmi adó fizetése történik. Bemutatásra került a bankok szerepe a polgárok és a vállalkozások „zöld gazdaság” projektjeibe való tájékoztatásában és befektetések ösztönzésében. Kiértékelésre kerültek azok a kutatási eredmények, amelyek az ökológiai lábnyom kérdéskörével kapcsolatos társadalmi tudatosságokat vizsgálja. Javasoljuk, hogy tájékoztassák a polgárokat és a vállalkozásokat a lakosság mindennapi szokásai, a „zöld” és „barna” termékek fogyasztása és a globális felmelegedés közötti kapcsolatról.

Abstract. The article examines the economic, social and economic consequences of the carbon footprint of citizens and enterprises. The research is aimed at studying the "carbon footprint" as an accounting object, the prerequisites for statistical and accounting reflection of environmental tax obligations and the enterprise's carbon footprint, the development of measures aimed at increasing public awareness of ways to reduce carbon dioxide emissions and financial support for "green economy" at the level of citizens and enterprises. Attention is focused on the components of the carbon footprint as a component of costs: direct and indirect greenhouse gases that arise because of the life activities of citizens and the production activities of enterprises. International agreements on reducing the carbon footprint established by the Kyoto Protocol and the Prague Agreement are given. For the implementation of the state policy strategy in the environmental sphere, the method of calculation and accounting display of the environmental tax was considered. It is aimed at distinguishing the enterprises that are obliged to submit a report on the emissions of pollutants and greenhouse gases into the atmospheric air from stationary sources of emissions. Based on the data of such reports, an assessment of directions for reducing the negative impact on the nature of the activities of domestic enterprises is carried out. In order to control and stimulate investment in innovative environmental projects of domestic enterprises, the payment of an environmental tax is proposed. The role of banks in the process of informing and stimulating investment of citizens and enterprises in "green economy" projects has been summarized. The results of a study of citizens' awareness of the carbon footprint issue are presented. It is proposed to inform citizens and businesses about the relationship between daily habits of citizens, consumption of "green" and "brown" products by citizens and businesses with global warming on the planet.