A magyar–magyar kapcsolatok alakulása (1944–91). A magyar–magyar kapcsolatok és a szovjet korszak

Abstract

A tanulmány témája, A magyar–magyar kapcsolatok alakulása (1944–91), a magyar–magyar kapcsolatok menetét vizsgálja az adott időszakban. A rendelkezésre álló források alapján, megvizsgálva az 1944–91 közötti magyar–magyar kapcsolatokat, arra a következtetésre jut a szerző, hogy 1944-91 között a kárpátaljai magyarság szinte teljes elszigeteltségben, az anyaországi kapcsolatok hiányában és a szovjet nemzetiségi politika szellemében a nemzeti megsemmisülés határán állt. Továbbá azokat az eredményeket írja le, melyek jellemezték a magyar–magyar kapcsolatot 1944–91 között. E tekintetben az a véleménye, hogy a magyar–magyar nemzetközileg elismert kapcsolat csak a ’90-es évektől vette kezdetét és szervezett formáját is ettől kezdve datálhatjuk. Összességében megállapítható, hogy a vizsgált időszak magyar–magyar kapcsolataiban egy ún. szovjet, aztán közvetlenül a Szovjetunió széthullása előtti demokratizálódás felé mutató korszakot lehet kijelölni. Ezen korszakoknak megvoltak a maguk sajátosságaik, amelyeket folyamatosan alakított a két ország és a nemzetközi helyzet alakulása, illetve ezen belül a két fél egymás által való megismerésének szintje.

Резюме. Тема наукової статті „Формування міжугорських відносин (1944 –91 рр.)”. У даному періоді досліджує відносини між угорцями Закарпаття та угорцями, які проживають в Угорщині. За допомогою використаного матеріалу розглядаються міжугорські відносини 1944-91 років, де доводиться, що в названому періоді закарпатські угорці були герметично ізольовані, і внаслідок відсутності зв’язків з Угорщиною та в результаті асиміляційної політики Радянського Союзу, щодо національних меншин вони стояли на межі національного знищення. На основі історичних даних характеризує між угорські відносини 1944-91 років. В цьому відношенні доводиться, що справжні, міжнародно визнані між угорські зв’язки беруть свій початок з 90-их років минулого століття, і з цих пір треба датувати організаційну форму тих зв’язків. Загалом констатується, що в дослідженому періоді у між угорські зв’язках можливо виділити різні історичні епохи: так званий радянський, безпосереднє перед розпадом Радянського Союзу напрямок на демократизацію суспільства та сучасний період. Всі періоди мали свої особливості на яких постійно впливає формування міждержавних відносин та світової міжнародної ситуації.