Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/2538
Назва: | Закарпатські обсидіани: міфи та реальність |
Автори: | Рац Адальберт Rácz Béla Rats Adalbert |
Ключові слова: | Закарпаття;обсидіани |
Дата публікації: | 2009 |
Видавництво: | PoliPrint Kft. |
Вид документа: | dc.type.researchArticle |
Бібліографічний опис: | In Acta Beregsasiensis: a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola tudományos évkönyve. 2009. VIII. évfolyam, 2. kötet. pp. 273-278. |
Серія/номер: | A II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola tudományos évkönyve;VIII. évfolyam, 2. kötet |
Короткий огляд (реферат): | Резюме. Сучасна територія Закарпаття один
із найдавніше заселених регіонів Центральної
Європи. Перші люди на цих теренах з’явилися
у ранньому палеоліті, але залишки матеріальної
культури можна прослідити протягом всіх наступних епох. Територія Закарпаття з точки
зору сировинних джерел мала величезний потенціал, поскільки завдяки неогенового вулканізму тут утворився цілий ряд кам’яних порід,
які піддаються обробці. Одним із таких якісних
сировин являється обсидіан. За даними спеціальної геологічної літератури обсидіани широко
розповсюджені вздовж Вигорлат-Гутинського
пасма, хребта Оаш та Берегівського горбогір’я.
У більшості випадків ця порода залягає разом
із перлітами. Розглянувши перелік геологічних
місцезнаходжень можна зробити висновок, що
із описаних обсидіанів майстри кам’яного віку
користувалися тільки вулканічним склом хребта Великий Шоллес. Цей обсидіан використовували в переважній більшості у сировинному
регіоні Рокосово – Малий Раковець. Інші обсидіани – описані геологами – на археологічних місцезнаходженнях не згадуються. У першій частині статті розглядаємо дані спеціальної літератури, тобто описуємо обсидіани, які згадуються
у працях геологів та археологів. У майбутньому
– друга частина статті – за даними польових
робіт намагається виявити справжні геологічні
місцезнаходження цієї високоякісної сировини
кам’яного віку. Kárpátalja a paleolitikum korai szakaszától kezdve lakott vidék. Az emberek munkatevékenységének nyomai nem hiányoznak egyetlen történelmi korszakból sem. Az ember első használati eszközei kőből készültek, a mai Kárpátalja területe pedig nyersanyagok szempontjából – a változatos geológiai felépítésének köszönhetően – rendkívül gazdagnak számít. Az ősember egyik legkedveltebb kőnyersanyaga az obszidián. A geológiai és régészeti szakirodalmi leírások szerint az obszidián több helyen is megtalálható a Vihorlát-Gutini vulkáni hegyvonulat, az Oas (Avas)-hegység és a Beregszászi-dombvidék területén. Az obszidiánt magok, törmelék, tömb és bomba formájában írják le, előfordulásuk legtöbbször a perlitekkel együtt történik. A geológiai és régészeti szakirodalmi adatok összevetéséből kiderül, hogy a leírt obszidiánok közül egyedül a Rakasz–Kisrákóc környékiek (Velikij Sollesz-gerinc /Nagyszőlősi-hegység/) vannak jelen mindkét tudomány képviselőinek munkáiban. A Kárpát-medencében eddig összesen három obszidián-típust sikerült elkülöníteni, amelyeket az őskor mesterei kőeszközkészítésre használtak fel. A szlovákiai (kárpáti I) és a magyarországi (kárpáti II) után a rakaszi obszidiánt a kárpáti III csoportba sorolták be. A cikk első része az obszidiánok szakirodalmi leírásának összegyűjtését tűzte ki célul, a jövőben a második rész a leírt obszidiánlelőhelyek terepi ellenőrzésének eredményeit ismertetné. |
Опис: | https://www.kmf.uz.ua/hun114/letoltes/acta/acta2009_2.pdf https://opac3.brff.monguz.hu:443/hu/record/-/record/92483 |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/2538 |
ISBN: | 978-966-7966-78-2 |
metadata.dc.rights.uri: | http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/ |
Розташовується у зібраннях: | Acta Academiae Beregsasiensis Rácz Béla |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Rats_A_Zakarpatski_obsydiany_mify_ta_realnist_2009.pdf | In Acta Beregsasiensis: a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola tudományos évkönyve. 2009. VIII. évfolyam, 2. kötet. pp. 273-278. | 341.99 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Ліцензія на матеріал: Ліцензія Creative Commons