A felszínközeli szélmező energetikai jellemzése Kárpátalján

Abstract

Az elmúlt évtizedben az ukrán energiaszektor szénhidrogén-mentessé tételében a szélenergia-felhasználás egyre nagyobb szerephez jutott. Az ország 2030-ig tartó energetikai stratégiájában a szélenergia ipar kapacitásbővítése terén, a déli és délkeleti tengerparti területek mellett, a nyugati országrész hátságaira és a Kárpátok régiójára került a hangsúly. A szélenergia hasznosítás folyamatában a helyi szélviszonyok és az alkalmazott energiaátalakító rendszer együttesen szabják meg az előállítható energiamennyiséget. A monográfiánk célja, hogy a meteorológiai állomások adataira alapozva átfogó képet nyújtsunk a szélmező statisztikai és energetikai sajátosságairól, szerkezetéről, lehatárolva azokat a területeket és időszakokat, amelyek Kárpátalján a szélenergia hasznosítás számára legalkalmasabbak lehetnek. A tudományos kiadványt kutatóknak, ágazati szakembereknek, döntéshozóknak, egyetemi és főiskolai oktatóknak, hallgatóknak, valamint a téma iránt érdeklődőknek egyaránt ajánljuk.

Резюме. Паризька кліматична угода, яка набула чинності в 2016 році, встановила максимальне допустиме підвищення приповерхневої середньорічної температури до 1,5-2 °C відносно доіндустріального періоду. Згідно останнього звіту (AR6) Міжнародної групи експертів зі зміни клімату (IPCC), для досягнення в практиці граничного значення потепління до 1,5 °C викиди парникових газів у кожній країні повинні знизитися до нетто-нуля не пізніше до 2050 року. Україна однією з перших ратифікувала Паризьку угоду про захист клімату, що свідчить про готовність держави до розвитку галузі відновлюваної енергетики та низьковуглецевої моделі національної економіки. За останнє десятиліття використання енергії вітру набуло все більшого значення у декарбонізації української енергетики. З точки зору розширення потужностей вітроенергетики в енергетичній стратегії країни до 2030 року, окрім південного та південно-східного узбережжя, перевага надана західній височинській частині країни та Карпатському регіону. Мета наукового видання – отримати детальну картину статистичних та енергетичних характеристик та структури вітрового поля Закарпаття за даними метеорологічних станцій, визначити райони та періоди, які можуть бути найбільш придатними для використання вітрової енергії в області. Монографія рекомендована дослідникам, галузевим професіоналам, особам, які приймають рішення, викладачам, студентам університетів та інститутів і всім, хто цікавиться темою.