Az ukrán gazdaság helyzete a koronavírus-járvány idején

Abstract

Az ukrán gazdaság fejlődését a függetlenné válása óta eltelt három évtizedben számos társadalmi és gazdasági kihívás nehezítette, melyek kiváltó okai egyaránt származtak országon belülről, illetve azon kívülről. A független Ukrajna első 10 évére jellemző gazdasági mélyrepülés, illetve stagnálás után az ezredfordulót követő első éveket – egészen az évtized végén bekövetkező gazdasági világválságig – a fellendülés határozta meg. A 2009-es recessziót követően – ismét növekedési pályára álló – Ukrajna 2014-ben egy, a jellegéből adódóan talán a korábbiaknál is súlyosabb kihívással találta szembe magát: a területi integritását veszélyeztető események bontakoztak ki az ország déli és keleti részén. A Krím és Szevasztopol nemzetközi jog által el nem ismert annektálása, valamint a kelet-ukrajnai harci cselekmények és szakadár törekvések ráadásul olyan gazdasági visszaesést okoztak a 2010-es évek közepén, mely nagyjából egy évtizeddel vetette vissza az ország gazdasági teljesítményét. Ezt követően Ukrajna épphogy elindult a lassú, de stabil gazdasági fellendülés útján, 2020 elején ismét egy új – globális eredetű – kihívással kellett szembenéznie. A koronavírus-világjárvány bár világszerte éreztette hatását, Ukrajnát – ahogy azt az eddigiekben is láthattuk – teljesen más helyzetben érte a szomszédos országokhoz viszonyítva. A tanulmány elsődleges célja így annak vizsgálata, hogy a pandémia – a belföldi és nemzetközi várakozásokhoz képest – milyen visszaesést okozott az ukrán gazdaságban, illetve sikerült-e – az itt is taglalt kormányzati intézkedéseknek, nemzetközi támogatási programoknak köszönhetően – újra növekedési pályára állítani azt. Az eredmények rávilágítottak arra, hogy a belföldi intézkedések és a nemzetközi intézmények által nyújtott hitelek és támogatások bár segítették a 2020-ban tapasztalt recesszió megfékezését és az azt követő gazdasági helyreállítást, ez utóbbi üteme azonban elmaradt a szomszédos országokétól. Ennek oka elsősorban abban keresendő, hogy az ukrán gazdaságot a 2014- ben kibontakozó események folytán sérülékenyebb állapotban és nehezebb körülmények között érte a járvány, így a gazdasági helyreállás tekintetében is hátrányból indult regionális viszonylatban.

Abstract. Since its independence, in the last three decades the Ukrainian economy has been hampered by numerous social and economic challenges, which were originated either from within or outside the country. After the economic slump and stagnation of the first decade of the independent Ukraine, the first years after the millennium were defined by and economic upturn until the global economic crisis at the end of the decade. After the recession of 2009, Ukraine was back on the path of growth, but in 2014 faced another challenge, which was – due to its nature – perhaps even more serious than previous ones: Ukraine’s territorial integrity was (and is) threatened due to the events unfolded in the southern and eastern parts of the country. The annexation of Crimea and Sevastopol, which is not recognized by the international law, as well as the hostilities and separatist efforts in eastern Ukraine caused such a serious economic downturn in the mid-2010s, which set back the country's economic performance by roughly a decade. After that, Ukraine had just started its slow but stable economic recovery, but at the beginning of 2020, it had to face a new challenge of global origin again. Although the coronavirus pandemic has felt its impacts worldwide, Ukraine – as we have seen so far – was in a completely different situation compared to neighboring countries. Therefore the primary objective of this study is to examine the extent of the downturn caused by the coronavirus pandemic in the Ukrainian economy compared to domestic and international expectations, and whether, thanks to government measures and international support programs discussed here, it was able to return to a path of economic growth. Although the domestic measures and the loans and grants provided by international institutions helped curb the recession of 2020 and recover the economy, the results of this study highlighted that the pace of the recovery lagged behind the neighboring countries’ upturn. Its main reason is that the Ukrainian economy – due to the events unfolded in 2014 – was in a more vulnerable state and under more difficult conditions at the beginning of the pandemic, so the economic recovery was also able to start only at a disadvantage in the regional context.

Резюме. За три десятиліття незалежності розвиток української економіки гальмувався низкою соціальних та економічних викликів, першопричини яких походили як зсередини країни, так і ззовні. Після економічного спаду та стагнації, характерних для перших 10 років незалежної України, перші роки на зламі тисячоліть до світової економічної кризи наприкінці десятиліття визначалися пожвавленням економічної кон’юнктури. Після рецесії 2009 року Україна, яка знову стала на шлях зростання, у 2014 році зіткнулася з викликом, який за своїм характером був, мабуть, ще серйознішим, ніж раніше: події, що загрожували її територіальній цілісності, розгорталися в південній та східній частинах країни. Анексія Криму та Севастополя, яка не визнається міжнародним правом, а також бойові дії та сепаратистські зусилля на сході України, крім того, спричинили економічний спад у середині 2010-х років, який знизив економічні показники країни приблизно на десять років. . Після цього Україна лише стала на шлях повільного, але стабільного економічного відновлення, а на початку 2020 року їй довелося зіткнутися з новим викликом глобального походження. Незважаючи на те, що пандемія коронавірусу відчула свій вплив у всьому світі, Україна опинилася в зовсім іншій ситуації порівняно з сусідніми країнами. Таким чином, основна мета дослідження полягає в тому, щоб дослідити, який спад спричинила пандемія в українській економіці порівняно з внутрішніми та міжнародними очікуваннями, і чи вдалося повернути її на шлях зростання завдяки урядовим та міжнародним заходам, програмам підтримки, які аналізуються в статті. Результати дослідження підкреслили, що позики та гранти, надані міжнародними організаціями, допомогли приборкати рецесію, яку переживала країна у 2020 році, однак темпи останнього відставали від темпів сусідніх країн. Причину цього слід шукати насамперед у тому, що українська економіка була вражена епідемією у більш вразливому стані та у складніших умовах через події, які розгорталися у 2014 році, тому економічне відновлення також розпочалося з невигідного становища у регіональний контексті.