Magyarország nyugdíjrendszere, demográfiai trendekből adódó kihívásai és az azokkal szembeni intézkedések

Abstract

Kutatásunk elsődleges célja hazánk nyugellátási rendszerének bemutatása, annak sajátosságainak feltárása, hogy az olvasó átfogó képet kaphasson jellemzőiről, meghatározó elemeiről. A tanulmány aktualitását indokolja, hogy nem csak hazánkban, de a világ valamennyi országában igen sürgető problémaként tekintenek a megfelelő, hosszú távon fenntartható nyugdíjrendszer kérdésére. A téma megalapozásához elengedhetetlen volt a nyugellátás hazai szakirodalmának mélységekbe menő tanulmányozása, amelyet tudásunk szerint a legmagasabb szinten igyekeztünk elvégezni. Ezek elérésében és feldolgozásában nagy segítséget nyújtottak számunkra hazánk könyvtárainak katalógusai mellett az interneten megtalálható különféle adatbázisok, valamint egyéb on-line szolgáltatások. A szakirodalom feldolgozása megerősített bennünket abban, hogy a nyugdíjrendszer szakirodalmi háttere, annak összefüggései oly mértékben szerteágazók és széleskörűek, hogy e munkánk kereteit jelentősen meghaladó feladat lenne annak minden területét prezentálni. Éppen ezért igyekeztünk azokat az elméleti háttérismereteket szintetizálni, amelyek elengedhetetlenek hazán nyugdíjrendszerének bemutatásához. Hazánk nyugdíjrendszere, illetve annak története a 16. századig vezethető vissza. Innentől kezdve egy nagyon hosszú utat járt be, többször is módosították, mire kialakultak a mai nyugellátási rendszer sajátosságai. Nyilvánvaló, hogy a nyugdíjrendszerre, illetve az abban bekövetkezett változásokra a téma komplexitásából adódóan számos tényező gyakorol közvetlen, vagy közvetett módon hatást. Kutatásunk a befolyásoló tényezők közül kizárólag a demográfiai folyamatok egyes elemeinek vizsgálatára terjedt ki. Ezek segítségével választ kaptunk arra, hogy a népesedési folyamatok milyen hatással vannak a magyar nyugdíjrendszerre, illetve milyen kihívásokkal állítja szembe azt. Feltáró kutatómunkánk során megbizonyosodtunk arról, hogy a demográfiai tényezőket nem elég pusztán országosan vizsgálni, hiszen az ország egyes területein, vármegyéiben eltérő, azonban egymással szoros összefüggésben lévő folyamatok mennek végbe. Pontosan ezen okból kifolyólag fontosnak tartottuk a vármegyei népességszám dinamikus statisztikai vizsgálatát. A feltárt demográfiai trendekből jól látható, hogy hazánkban az alacsony termékenységi ráta, a születéskor várható átlagos élettartam növekedése, illetve az egyre fokozódó gazdasági elvándorlás gyakorol kimutatható hatást a nyugdíjbiztosítás rendszerére.

Abstract. The primary aim of our research is to present the pension system of Hungary, to explore its specificities, so that the reader can get a comprehensive picture of its characteristics and determining elements. The relevance of the study is justified by the fact that not only in our country, but in all countries of the world, the issue of an adequate and sustainable pension system is considered a very pressing problem. In order to establish the subject, it was essential to undertake an in-depth study of the domestic literature on pension provision, which we have endeavoured to do to the best of our knowledge. In addition to the catalogues of our country's libraries, the various databases and other on-line services available on the Internet were of great help in accessing and processing these data. Our study of the literature has confirmed that the literary background of the pension system and its connections is so wide-ranging and extensive that it would be beyond the scope of this work to present all its aspects. Therefore, we have tried to synthesise the theoretical background knowledge that is essential for the presentation of the pension system of Hungary. Our country’s pension system and its history can be traced back to the 16th century. From then on, it has gone through a very long journey and has been modified several times before the characteristics of today's pension system have been developed. It is clear that the pension system and the changes it has undergone are influenced directly or indirectly by a number of factors, given the complexity of the subject. Our research has focused exclusively on certain aspects of demographic trends. With the help of these, we tried to answer the question of the impact of demographic trends on the Hungarian pension system and the challenges it faces. Our exploratory research has shown that demographic factors cannot be considered in a purely national context, as different but closely related processes are taking place in different areas and counties of the country. It is precisely for this reason that we considered it important to conduct a dynamic statistical analysis of the population in the counties. From the demographic trends identified, it is clear that the low fertility rate, the increase in average life expectancy at birth and the increasing economic emigration have a demonstrable impact on the pension system in our country.

Резюме. Основною метою нашого дослідження є представити пенсійну систему Угорщини, дослідити її особливості, щоб читач міг отримати повне уявлення про її характеристики та визначальні елементи. Актуальність дослідження обґрунтовується тим, що не тільки в нашій країні, а й у всіх країнах світу питання встановлення та функціонування адекватної та сталої пенсійної системи вважається дуже актуальною проблемою. Для встановлення теми необхідно було провести поглиблене вивчення вітчизняної літератури з питань пенсійного забезпечення. Крім каталогів бібліотечного фонду, велику допомогу в доступі та обробці цих даних надали різноманітні бази даних та інші он-лайн сервіси, доступні в Інтернеті. Наше дослідження літератури підтвердило, що літературне підґрунтя дослідженя пенсійної системи та її зв’язків є настільки широким і розгалуженим, що представлення всіх її аспектів виходить за межі цієї роботи. Тому в роботі здійснено синтез теоретичних базових знань, необхідні для представлення пенсійної системи Угорщини. Пенсійна система Угорщини та її історія веде свій початок з 16 століття. Відтоді вона пройшла дуже довгий шлях і кілька разів змінювалася, перш ніж були розроблені характеристики сучасної пенсійної системи. Зрозуміло, що на пенсійну систему та зміни, які вона зазнала, прямо чи опосередковано впливає низка факторів. Дослідження сфокусоване виключно на аналізі демографічних факторів. За допомогою них здійснено відповідь на гіпотезу щодо впливу демографічних тенденцій на пенсійну систему Угорщини та проблеми, з якими вона стикається. В статті доведено, що демографічні фактори не можна розглядати в суто національному контексті, оскільки в різних областях і повітах країни відбуваються різні, але тісно пов’язані процеси. Саме тому ми вважали важливим провести динамічний статистичний аналіз населення повітів. Виявлені демографічні тенденції показують, що низький рівень народжуваності, збільшення середньої очікуваної тривалості життя при народженні та зростання економічної еміграції мають помітний вплив на пенсійну систему в нашій країні.