Bevétel elszámolás a magyar nemzeti és a nemzetközi számviteli szabályozásban

Abstract

A korábban hatályos magyar számviteli szabályok alapján – különösen az építő ipari cégek esetében – gondot okozott az, hogy a több üzleti évet érintő kivitelezési szerződésekkel kapcsolatosan felmerült költségekhez nem lehetett hozzárendelni az arányosan arra jutó árbevételt, és így a szerződés teljesítésével elért eredmény sem a teljesítés időszakában, hanem azt követően kerülhetett csak elszámolásra. A magyar jog szerződésre vonatkozó előírása diszpozitív, a szerződéses szabadság alapján elképzelhető, hogy a felek úgy állapodjanak meg, hogy lényegében valós teljesítés nélkül számolnak el árbevételt, ugyanakkor a magyar számviteli törvényben (a továbbiakban: Sztv.) nincs árbevétel definíció, csupán tételes felsorolás, elsősorban számlázásra épülő bevétel-elszámolási szabályok. Ezek együttesen bizonytalanságot okoztak a több üzleti évet átfogóan teljesített szerződésekkel kapcsolatos bevételek és költségek, ráfordítások számviteli elszámolásában. A Sztv. 2020. január 1-ével bevezette a „szerződés elszámolási egységére” vonatkozó elszámolási elveket. Ezzel az éven átnyúló, egyedi megrendelések alapján készülő termékekre, szolgáltatásokra az IFRS 15 Vevői szerződésekből származó bevételek standard szabályrendszerére emlékeztető előírások váltak kötelezővé. A projekt elszámolások új szabályai alapján a teljesítés fok arányában kell elszámolni az árbevételt az összemérés elvének alkalmazásával. A szabályozás változás által bevezetett új fogalom a számviteli törvényben a szerződés elszámolási egysége, amely kizárólag akkor alkalmazható, ha a vevő meghatározhatja a termék vagy szolgáltatás jellemzőit. Ezen lépéssel azonban nem valósult meg a magyar számviteli szabályozás teljes harmonizációja az IFRS bevétel elszámolási szabályaihoz, hiszen az IFRS 15 Vevői szerződésekből származó bevételek standard mind a termék, mind a szolgáltatás értékesítési bevételének elszámolása időpontjait eltérően szabályozza, mint a számviteli törvény. Ezek az eltérések jelentős számszaki eltérésként mutatkozhatnak a pénzügyi kimutatásokban, mind az eredményt, mind a vagyon értékét illetően. A cikk a hazai és nemzetközi számviteli standardok szerinti jövedelemelszámolás metszéspontjait vizsgálja Magyarországon. A nemzeti és nemzetközi szabványokat figyelembe véve a cikkben számos javaslat szerepel az építési szerződések bevételelszámolásának harmonizálásához.

Резюме. Виходячи з раніше чинних угорських правил бухгалтерського обліку, особливо у будівельній галузі, проблемою було те, що витрати, понесені у зв'язку з будівельними контрактами, що охоплюють кілька бізнес-років, не могли бути віднесені до пропорційного доходу від продажів, а отже, і до отриманого прибутку. Положення угорського законодавства щодо договорів є диспозитивними, на основі договірної свободи можна припустити, що сторони можуть погодитися обліковувати дохід від продажів без фактичного виконання, але в той же час в Угорщині немає визначення доходу від продажів. Закон про бухгалтерський облік, надає лише деталізований перелік правил обліку доходів, які базуються переважно на виставленні рахунків. Разом це спричинило невизначеність у бухгалтерському обліку доходів, витрат і витрат, пов’язаних із договорами, які були повністю виконані протягом кількох господарських років. 1 січня 2020 року Закон Угорщини про бухгалтерський облік (далі – Закон) запровадив принципи обліку для «облікової одиниці контракту». Як наслідок, вимоги, що нагадують стандартні правила МСФЗ 15 «Дохід від договорів із замовниками», стали обов’язковими для продукції та послуг, що виготовляються на основі індивідуальних замовлень на рік. Згідно з новими правилами бухгалтерського обліку проекту, дохід слід обліковувати пропорційно ступеню завершеності за принципом відповідності. Нове поняття, запроваджене нормативними змінами до Закону про бухгалтерський облік, — це розрахункова одиниця договору, яка може застосовуватися лише за умови, що покупець може визначити характеристики товару чи послуги. Однак, цей крок не повністю узгодив угорські правила бухгалтерського обліку з правилами визнання доходу за МСФЗ, оскільки МСФЗ 15 «Дохід від продажу за договорами з клієнтами» регулює дати обліку доходів як від продукції, так і від послуг інакше, ніж Закон про бухгалтерський облік. Ці відмінності можуть свідчити про значні чисельні відмінності у фінансовій звітності, як щодо прибутків і збитків, так і вартості активів. В статті досліджено точки перетину обліку доходів за національними та міжнародними стандартами обліку в Угорщині. Наведено ряд пропозицій щодо гармонізації обліку доходів за будівельними контрактами відповідно до національних та міжнародних стандарів.

Abstract. Based on the previously valid Hungarian accounting rules, especially in the case of construction companies, it was a problem that the costs incurred in connection with the construction contracts covering several business years could not be attributed to the proportional sales revenue, and thus the profit achieved during the contract , but could only be accounted for thereafter. The provisions of Hungarian law regarding contracts are dispositive, on the basis of contractual freedom, it is conceivable that the parties could agree to account for sales revenue without actual performance, but at the same time, there is no definition of sales revenue in the Hungarian Accounting Act only an itemized list of revenue accounting rules based primarily on invoicing. Together, these caused uncertainty in the accounting of revenues, costs, and expenses related to contracts that were comprehensively fulfilled over several business years. On 1 January 2020, the Hungarian Accounting Act (hereinafter: the Act) introduced the accounting principles for the “unit of account of a contract”. As a result, the regulations reminiscent of the standard rules of IFRS 15 Revenue from Contracts with Customers have become mandatory for products and services made on the basis of individual orders for a year. Under the new project accounting rules, revenue should be accounted for in proportion to the degree of completion using the principle of matching. The new concept introduced by the regulatory change in the Accounting Act is the contract unit of account, which can only be applied if the buyer can determine the characteristics of the product or service. However, this step did not fully harmonize the Hungarian accounting regulations with the IFRS revenue recognition rules, as IFRS 15 Revenue from Sales of Customer Contracts regulates the dates of accounting for both product and service revenue differently than the Accounting Act. These differences may show significant numerical differences in the financial statements, both in profit and loss and balance sheet. The article examines the points of intersection of income accounting according to national and international accounting standards in Hungary. A number of proposals for harmonizing the accounting of income under construction contracts in accordance with national and international standards are presented.