Kótyuk István és a kárpátaljai magyar nyelvjárások

Abstract

Kótyuk István sokoldalú tudósként ismert Kárpátalján és szülőföldje határain túl. A dialektológusok elsősorban az Ung-vidéki tájnyelv és az ukrán jövevényszavak kutatójaként, a lexikográfia művelői az Udvari István szerkesztésében megjelent ukrán–magyar és magyar–ukrán szótári adatbázis tudományos munkatársaként, az irodalmárok pedig műfordítóként tartják számon. Neve a kárpátaljai magyarok körében mégis elsősorban tankönyvíróként ismert. Kótyuk Istvánról mint nyelvjáráskutatóról és az alkalmazott dialektológia kárpátaljai képviselőjéről szeretnénk szólni. Kótyuk István első tanulmányait különböző ungvári egyetemi kiadványokban, illetve konferenciakötetekben publikálta 1974-ben védte meg az Ung alsó folyásának magyar nyelvjárásaiban fellelhető ukrán jövevényszavakról írott kandidátusi értekezését. Abban az időben nem volt lehetőség arra, hogy az értekezés nyomtatásban is megjelenjen, a szakemberek számára pedig a néhány példányban elkészült gépelt kézirat nehezen volt hozzáférhető. Kótyuk Istvánról köztudott volt, hogy nagyon szerette a növényeket, különösen a virágokat. Nemcsak a növények gondozása foglalkoztatta, hanem a megnevezések iránt is érdeklődött. Kótyuk István részt vett az ungvári magyar tanszék nyelvföldrajzi kutatásaiban és tájszógyűjtéseiben. Kótyuk István a nyelvjáráskutató munka mellett a gyakorlatban való hasznosításban, az anyanyelvoktatási reform megvalósításában, az elméleti háttér kidolgozásában is jelentős szerepet vállalt. A hozzáadó szemléletű 2005-ös Magyar nyelv tantervet kidolgozó munkacsoport vezetőjeként a nyelvjárások témakörét, a helyi nyelvváltozatok kérdését fontosnak tartotta kiemelni. Kótyuk István a kárpátaljai magyar nyelvjáráskutatásban összekapcsolta a klasszikus dialektológia hagyományait az alkalmazott dialektológia kiemelt céljaival: tudományos vizsgálatainak eredményeit a gyakorlatban is széles körben ismertette, hasznosította tankönyvei által. A mindenkori hivatalos útmutatóktól függetlenül az általa írt segédletekben objektív, racionális szemléletet közvetített a nem standard változatokkal szemben is, növelve ezzel a helyi nyelvváltozatok presztízsét.

Резюме. Іштван Ковтюк відомий як різнобічний науковець на Закарпатті та за межами своєї батьківщини. Діалектологи розглядають його передусім як дослідника унгвідекського діалекту та української лексики, лексикографи – як наукового співробітника українсько-угорської та угорсько-української словникової бази за редакцією Іштвана Удварі, а літературознавці – як художнього перекладача. Серед закарпатських угорців Іштван Ковтюк відомий насамперед як автор підручників. Ми ж хочемо поговорити про Іштвана Ковтюка як про діалектолога та закарпатського представника прикладної діалектології. Свої перші дослідження Іштван Ковтюк публікував у різних університетських виданнях та збірниках матеріалів конференцій в Ужгороді, а в 1974 році захистив кандидатську дисертацію про українські говірки пониззя річки Унг в угорських говірках. На той час опублікувати дисертацію в друкованому вигляді було неможливо, а кілька примірників набраного на машинці рукопису були важкодоступними для фахівців. Добре відомо, що Іштван Кетюк дуже любив рослини, особливо квіти. Його цікавив не лише догляд за рослинами, але й їхні назви. Іштван Кетюк брав участь у лінгвістично-географічних дослідженнях та ландшафтних колекціях угорського відділу в Ужгороді. Окрім діалектологічних досліджень, Іштван Кетюк відіграв значну роль у практичному застосуванні угорської мови, у впровадженні реформи викладання рідної мови та в розробці теоретичних засад. Як керівник робочої групи, яка розробляла навчальну програму з угорської мови у 2005 році, він вважав важливим підкреслити питання діалектів та місцевих мовних різновидів. Іштван Ковтюк поєднав традиції класичної діалектології з основними завданнями прикладної діалектології у вивченні діалектів закарпатської угорської мови: результати його наукових досліджень були широко розповсюджені та використані на практиці через його підручники. Незалежно від офіційних посібників, він передав об'єктивний, раціональний підхід до нестандартних різновидів у написаних ним посібниках, тим самим підвищуючи престиж місцевих мовних різновидів.

Abstract. István Kótyuk is known as a versatile scholar in Transcarpathia and beyond the borders of his homeland. He is known to dialectologists primarily as a researcher of the Ung-Vidék dialect and of Ukrainian vocabulary, to lexicographers as a researcher of the Ukrainian-Hungarian and Hungarian-Ukrainian dictionary database edited by István Udvari, and to literary scholars as a literary translator. István Kótyuk is known among Transcarpathian Hungarians primarily as a textbook writer. We would like to talk about István Kótyuk as a dialectologist and Transcarpathian representative of applied dialectology. István Kótyuk published his first studies in various university publications and conference proceedings in Uzhhorod, and in 1974 he defended his thesis on Ukrainian dialects of the lower Ung River in Hungarian dialects. At the time, it was not possible to publish the thesis in print, and the few copies of the typed manuscript were difficult for specialists to access. It was well known that István Kótyuk was very fond of plants, especially flowers. He was not only interested in the care of plants, but also in their names. István Kótyuk took part in the linguisticgeographical research and landscape collections of the Hungarian Department in Uzhhorod. In addition to his work on dialect research, István Kótyuk also played a significant role in the practical application of the Hungarian language, in the implementation of the reform of mother tongue teaching and in the development of the theoretical background. As the leader of the working group that developed the Hungarian language curriculum in 2005, he considered it important to emphasise the issue of dialects and local language varieties. István Kótyuk has combined the traditions of classical dialectology with the main goals of applied dialectology in the study of dialects in Transcarpathian Hungarian: the results of his scientific research have been widely disseminated and used in practice through his textbooks. Independently of the official guides, he conveyed an objective, rational approach to non-standard varieties in the manuals he wrote, thus increasing the prestige of local language varieties.