A kétnyelvűségkutatás eredményeinek megjelenése a magyarországi és a kárpátaljai magyar középiskolai oktatásban

Abstract

Az elmúlt évtizedek során a magyarországi és a határon túli nyelvészeti kutatások terén is komoly figyelem övezte a határon túli magyar nyelvváltozatok alakulását, illetve az azokban megmutatkozó államnyelvi hatásokat. A témakörrel kapcsolatosan megjelent írások jelentős részében a szerzők annak a fontosságát is kiemelik, hogy a minden színtérre kiterjedő adekvát kommunikáció elérése céljából kiemelkedő fontossága van a nyelvi és nyelvhasználati tudatosságnak, amely kétséget kizáróan szoros összefüggést mutat az iskolai anyanyelvoktatás milyenségével, valamint az iskolában oktató tanárok nyelvszemléletével, nyelvi előítéleteivel is. Azzal kapcsolatosan viszont már meglehetősen kevés kutatás foglalkozott, hogy a kétnyelvűségkutatás eredményei milyen formában és mennyiségben jelennek meg a kárpátaljai és a magyarországi iskolai oktatásban. Jelen írás célja tehát a fentebb említett hiányra való reakcióként a kárpátaljai és a magyarországi tantervek és tankönyvek kétnyelvűségkutatással kapcsolatosan megjelenő anyagainak az áttekintő elemzése, illetve a két ország tekintetében jelentkező sajátosságok bemutatása. Az állami szabványok, tantervek és tankönyvek elemzése alapján elmondhatjuk, hogy kétnyelvűségkutatás eredményei a magyarországi és a kárpátaljai középiskolai oktatás a magyar nyelvi tananyagtartalmában is megjelennek. Ugyanakkor, amíg a magyarországi Nemzeti Alaptanterv, a kerettantervek és a kapcsolódó tankönyvek vonatkozásában folyamatos gazdagodás jellemzi a kétnyelvűséggel és a határon túli nyelvváltozatokkal kapcsolatosan megjelenő anyagokat, addig a kárpátaljai magyar anyanyelvi oktatásban egyfajta visszalépést figyelhetünk meg.

Резюме. Протягом останніх десятиліть розвиток різновидів угорської мови за межами Угорщини та впливи державної мови, що проявляються в них, привертають значну увагу в лінгвістичних дослідженнях в Угорщині та за її межами. У значній частині літератури на цю тему автори також підкреслюють важливість усвідомлення мови та використання мови для досягнення адекватної комунікації в усіх контекстах, що, безсумнівно, тісно пов'язано з якістю викладання рідної мови в школах, а також з мовними установками та лінгвістичними упередженнями вчителів. Однак досліджень щодо форми та кількості результатів вивчення двомовності у шкільній освіті на Закарпатті та в Угорщині було відносно мало. Тому метою цієї статті, у відповідь на вищезгадану прогалину, є огляд матеріалів, опублікованих у закарпатських та угорських навчальних програмах і підручниках з вивчення білінгвізму, а також представлення специфіки цих двох країн. На основі аналізу державних стандартів, навчальних програм і підручників можна стверджувати, що результати досліджень білінгвізму відображені в угорськомовних навчальних програмах середньої освіти в Угорщині та Закарпатті. Водночас, якщо Національний навчальний план Угорщини, рамкові навчальні програми та відповідні підручники характеризуються постійним збагаченням матеріалами, пов'язаними з білінгвізмом та мовними різновидами з-за кордону, то в освіті носіїв угорської мови на Закарпатті можна спостерігати певний регрес.

Abstract. Over the past decades, the development of Hungarian language varieties beyond the borders of Hungary and the state language influences that have been manifested in them have attracted considerable attention in linguistic research in Hungary and beyond. In a large part of the literature on the subject, the authors also emphasise the importance of language and language use awareness for achieving adequate communication in all contexts, which is undoubtedly closely linked to the quality of mother tongue teaching in schools and to the language attitudes and linguistic biases of teachers. However, there has been relatively little research on the form and quantity of the results of bilingualism research in school education in Transcarpathia and Hungary. The aim of this paper, therefore, in response to the above-mentioned gap, is to provide an overview of the materials published in Transcarpathian and Hungarian curricula and textbooks on bilingualism research and to present the specificities of the two countries. Based on the analysis of state standards, curricula and textbooks, it can be said that the results of bilingualism research are reflected in the Hungarian language curricula of secondary education in Hungary and Transcarpathia. At the same time, while the Hungarian National Curriculum, the framework curricula and the related textbooks are characterised by a continuous enrichment of the materials related to bilingualism and language varieties from across the border, a certain regression can be observed in the education of native Hungarian speakers in Transcarpathia.