Середня, професійна та вища освіта угорської меншини Закарпаття в радянські часи

Abstract

Резюме. Зазначено, що Президія Верховної Ради Радянського Союзу перетворила Закарпаття, яке перейшло під радянський контроль 26 вересня та 28 жовтня 1944 р., на типову радянську область УРСР, що тривало до розпаду Радянського Союзу 1991 р. Стверджено, що суть радянізації краю та його подальшого культурного розвитку у відповідних умовах можна глибше розкрити завдяки дослідженню освіти в Закарпатській обл. радянського періоду. Встановлено, що загалом проблеми освіти угорців Закарпаття розглянуто побіжно (наприклад, у працях, які підготували Василь Міщанин та Октавія Фізеші, Роман Офіцинський і Чілла Фединець), передусім на рівні середньої школи, а те, як представники цього народу здобували професійну й вищу освіти, залишається поза увагою. На основі принципів історизму, об’єктивності, сукупності спеціальних історичних і загальнонаукових методів виявлено особливості розвитку середньої, професійної й вищої освіти на Закарпатті радянського періоду, які стосувалися угорців. Встановлено, що у розвитку освіти на Закарпатті, як середньої, так і професійної й вищої, за радянськими стандартами інтереси угорського населення не враховували повністю. Зауважено, що найяскравіше це виявлялося в замовчуванні й ігноруванні на офіційному рівні важливих проблем, навіть тих, на які скарги надходили у складі розширених правозахисних подань угорців. Стверджено, що заклади освіти нерідко ставали неофіційними осередками збереження угорської ідентичності, через що задіяні в цьому активісти наражалися на небезпеку репресій, аби знизити ризик, автори звернень аргументували свої вимоги, зокрема й щодо освіти, покликаючись на ідеали ленінізму. Встановлено, що важливу роль у покращенні якості освіти відігравали контакти з освітянами Угорської Народної Республіки. Також простежено, що радянська політика щодо використання в закладах освіти угорської мови не була цілком послідовною.

Abstract. The Presidium of the Supreme Soviet of the Soviet Union transformed Transcarpathia, which came under Soviet control on September 26 and October 28, 1944, into a typical Soviet region of the Ukrainian SSR, which lasted until the dissolution of the Soviet Union in 1991. The essence of the Sovietization of the region and its subsequent cultural development under the corresponding conditions can be further explored through the study of education in the Transcarpathian region during the Soviet period. In general, the issues of education of the Hungarians in Transcarpathia are considered superficially (for example, in works prepared by V. Mishchanin and O. Fizeshi, R. Ofitsynskyi, and Ch. Fedinets), primarily at the level of secondary school, while the education of representatives of this ethnic group at the professional and higher education levels remains overlooked by researchers. This article, based on the principles of historicism, objectivity, and a combination of special historical and interdisciplinary methods, reveals the peculiarities of the development of secondary, professional, and higher education in Transcarpathia during the Soviet period, focusing on the education of Hungarians. It was established that during the development of education in Transcarpathia, both secondary, professional and higher, according to Soviet standards, the interests of the Hungarian population were not fully taken into account. This was most clearly manifested in the silencing and ignoring at the official level of important problems, even those that were complained about in the extended human rights petitions submitted by Hungarians. Educational institutions often became unofficial centres for the preservation of Hungarian identity, due to which activists involved in this were exposed to the danger of repression. In order to reduce the risk, the authors of appeals to the authorities argued their demands, in particular regarding education, referring to the ideals of Leninism. Contacts with educators of the Hungarian People’s Republic played an important role in improving the quality of education. It can also be seen that the Soviet policy regarding the use of the Hungarian language in educational institutions was not entirely consistent.