Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3358
Назва: | Turisztikai imázselemzés Kárpátalján magyarországi és ukrajnai turisták körében a Covid-19 küszöbén |
Інші назви: | Destination image analysis in Transcarpathia among tourists from Hungary and Ukraine on the threshold of COVID-19 Аналіз туристичного іміджу Закарпаття серед угорських та вітчизняних туристів на порозі пандемії COVID-19 |
Автори: | Oláh Natália Олаг Наталія Szalai Katalin Gönczy Sándor Генці Шандор Lontai-Szilágyi Zsuzsanna |
Ключові слова: | Kárpátalja;turizmus;ismertség;imázs;kérdőív |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | Видавничий дім «Гельветика» |
Вид документа: | dc.type.researchStudy |
Бібліографічний опис: | In Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio. 2024. № 2. c. 33-49. |
Серія/номер: | ;№ 2. |
Короткий огляд (реферат): | Az Ukrajnát ért brutális orosz agresszió felborította és átrendezte az ország társadalmi-gazdasági viszonyait.
A Covid19-járvány negatív hatásait is ellensúlyozandó, az újjáépítés egyik fontos eleme lehet a tercier szektor
adóbevételeiből származó jövedelem. A kárpátaljai gazdaságban kiemelt fontossága van a turizmusnak, a jó
imázs megteremtése a jelenlegi helyzetben kiemelt jelentőséggel bír. Az ágazat fejlesztéséhez egyaránt fontos a
desztináció kínálati és a keresleti oldalát jellemző tendenciák ismerete. A (potenciális) fogyasztók utazási döntését a
fogadóterületről kialakult imázs nagyban befolyásolja, ezért annak vizsgálata szükségszerű. Ehhez szolgál adatokkal
jelen kutatás. Kérdőíves felméréssel vizsgáltuk Kárpátalja imázsát a 2017-2021 között Beregszászba érkező belföldi
és magyarországi turisták körében, véletlenszerű mintavétellel. Noha a minta nem reprezentatív, a válaszadók magas
száma (994 fő) miatt az eredmények útmutatást jelenthetnek a desztinációban történő turisztikai termékfejlesztéshez
és a marketingkommunikációs tevékenységhez.
A felmérésben résztvevők mintegy 60 %-a nő volt. Az ukrajnaiak esetében főleg a 36 – 55 év közötti, míg a
magyarországiaknál az 55 év feletti korosztály alkotja a válaszadók többségét. Mindkét célcsoportra jellemző, hogy főleg
felsőfokú végzettséggel rendelkező nyugdíjasok alkotják. A magyarországiak döntő többsége kirándulni és túrázni, míg az
ukrajnaiak meghatározó rétege gyógyüdülés céljából érkezett Kárpátaljára. Az Ukrajnából érkezettek főleg Kárpátalja
ásvány- és gyógyvizeiről rendelkeztek előzetes ismeretekkel, míg a Magyarországiak a természeti látnivalókról,
az építészeti és népművészeti értékekről. Mindkét vizsgált csoport ismeri a desztinácó legfontosabb attrakcióit. Az
ukrajnaiak látogatásra ajánlják a kárpátaljai történelmi emlékhelyeket, természeti értékeket és az épített örökséget. A
magyarországiak esetében annyi különbség van, hogy az első három helyen a történelmi emlékhelyek és az épített örökség
mellett a Vereckei-hágó szerepel. A kutatásunk legfontosabb eredménye, hogy a megkérdezettek semmilyen negatív jelzőt
nem társítanak a desztinációhoz. A vizsgált turisták 95,6 %-a pozitív tapasztalatokkal tért haza. Резюме. Жорстока російська агресія проти України порушила та перелаштувала соціально-економічні умови країни. Надходження від податків третинного сектору можуть стати одним із важливих елементів реконструкції для компенсації негативних наслідків пандемії Covid-19. Туризм має особливе значення в економіці Закарпаття, створення гарного іміджу в нинішній ситуації є особливо важливим. Знання тенденцій, що характеризують сторону пропозиції та сторони попиту країни призначення, однаково важливо для розвитку сектору. На рішення щодо подорожі (потенційних) споживачів значною мірою впливає імідж зони прийому, тому його необхідно дослідити. Дане дослідження має на меті допомогти у вирішенні цього питання. Було досліджено імідж Закарпаття серед вітчизняних та угорських туристів, які приїжджали до Берегова у 2017-2021 роках, за допомогою анкетного опитування випадкової вибірки. Незважаючи на те, що вибірка не є репрезентативною, через велику кількість респондентів (994 особи), результати можуть стати вказівками для розробки туристичного продукту та маркетингової комунікаційної діяльності в дестинації. У результаті опитування виявлено, що близько 60% з досліджуваних цільових груп становлять жінки. Серед вітчизняних туристів більшість респондентів віком від 36 до 55 років, а серед угорських – старше 55 років. Обидві цільові групи характеризуються тим, що переважно складаються з пенсіонерів з вищою освітою. Переважна більшість угорців їздить на екскурсії та в походи, а більшість українців приїжджає на Закарпаття на лікувальний відпочинок. Вітчизняні туристи, в основному мали попередні знання про природні лікувальні ресурси Закарпаття, а туристи з Угорщини – про природні пам’ятки, архітектурні цінності та нематеріальну спадщину. Обидві досліджені групи знають найважливіші визначні пам'ятки місця призначення. Вітчизняні туристи рекомендують відвідати закарпатські історичні пам’ятки та природні цінності. Різниця у відповідях вітчизняних та угорських туристів полягає тільки в тому, що туристи з Угорщини виокремили Верецький перевал, як окремий пункт призначення, а не віднесли до культурної спадщини регіону. Найважливішим результатом нашого дослідження є те, що респонденти не асоціюють негативні прикметники з пунктом призначення. 95,6% опитаних респондентів відзначили позитивний досвід перебування у регіоні. Abstract. Russia's brutal aggression against Ukraine has upset and rearranged the socio-economic relations in the country. To counterbalance the negative effects of the Covid19 pandemic, tax revenues from the tertiary sector can be an important element of reconstruction. Tourism is of particular importance for the economy of Transcarpathia, and creating a good image is a priority in the current situation. Knowledge of both supply and demand trends in the destination is important for the development of the sector. The image of a destination has a major influence on the travel decisions of (potential) consumers and should therefore be examined. This research provides data for this purpose. To investigate the image of Transcarpathia among domestic and Hungarian tourists arriving in Berehove between 2017 and 2021, a questionnaire survey was conducted on a random sample. Although the sample is not representative, due to the high number of respondents (994), the results can provide guidance for tourism product development and marketing communication activities of the destination. 60% of the survey respondents were women. In the case of tourists from Ukraine, the majority of respondents were aged between 36 and 55, while from Hungary the majority of respondents were aged 55 and over. Both target groups are mainly composed of pensioners with higher education. The vast majority of Hungarians came to Transcarpathia for hiking and trekking, while the majority of tourists from Ukraine for health reasons. Those from Ukraine mainly had some previous knowledge of the mineral and thermal waters of Transcarpathia, while those from Hungary had some knowledge of the natural attractions, architecture and folk art. Both groups surveyed were familiar with the main attractions of the destination. Tourists from Ukraine recommend visiting the historical sites, natural values and built heritage of Transcarpathia. For Hungarians, the difference is that the Veretskyi Pass is in the top three, along with historical sites and built heritage. The most important result of our research is that the respondents do not associate any negative adjectives with the destination. 95.6% of the tourists surveyed returned home with a positive experience. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3358 |
ISSN: | 2786-5843 (Print) 2786-6440 (Online) |
metadata.dc.rights.uri: | http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/ |
Розташовується у зібраннях: | Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio Gönczy Sándor Oláh Natália |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Olah_N_Szalai_K_Gonczy_S_Lontai_Szilagyi_Zs_Turisztikai_imazselemzes_Karpataljan_2024.pdf | In Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio. 2024. № 2. c. 33-49. | 716.19 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Ліцензія на матеріал: Ліцензія Creative Commons