A Munkácsi Egyházmegye az 1848–49. évi magyar forradalom és szabadságharc forgatagában

Abstract

A Munkácsi Görögkatolikus Egyházmegye az 1848–1849. évi magyar forradalom és szabadságharc idején játszott szerepe történetírásunk kevésbé kutatott témái közé tartozik. E ténnyel először doktori tanulmányaim kezdetén szembesültem. A hét vármegye és a Hajdú-kerület területét magába foglaló püspökség egyedülálló szerepet töltött be a joghatósága alá tartozó ruszin, magyar és román ajkú népesség által lakott hátország biztosításában. Jelen kötet a Munkácsi Egyházmegye 1848–49. évi történetét kívánja feldolgozni. Egyrészt arra szeretnék választ keresni, milyen szerepet játszott a Popovics püspök által vezetett egyházmegye a magyar szabadságküzdelem idején. A magyar kormányzat milyen elvárásokat fogalmazott meg a klérus irányába, illetve a papság mennyire mutatkozott fogékonynak ezen igények teljesítésében? Ezzel összefüggésben a munkácsi püspökség és a magyar kormányzat viszonyát is górcső alá kívánom venni. Arra is választ szeretnék kapni, hogy a magyar vezetés milyen képet alakított ki a ruszin görögkatolikus klérusról. További vizsgálat tárgyát képezi, hogyan alakult a munkácsi püspökség és a magyar katolikus egyház kapcsolata. Milyen közös és eltérő célokat fogalmaztak meg Ungváron és Esztergomban? Milyen kezdeményezéseket tett az ungvári szentszék az egyházmegye érdekérvényesítése irányába. Milyen sikerek és kudarcok kísérték a munkácsi püspökség e lépéseit?

Резюме. Роль Мукачівської греко-католицької єпархії у подіях угорської революції та визвольної боротьби 1848-1849-го років належить у нашій історіографії до малодосліджених тем. З цим фактом ми зіткнулися ще на початку навчання в докторантурі. Єпархія, що включала територію семи комітатів та Гайдуцького округу, відігравала унікальну роль у забезпеченні тилу, де проживало підпорядковане їй русько-українське, угорське та румунське населення. Мета монографії – простежити історію Мукачівської єпархії у 1848–49-му роках. У ході дослідження ми відповідно до поставленої мети намагалися реалізувати цілу низьку завдань. По-перше, ми спробували знайти відповідь на питання, яку роль відігравала очолювана єпископом Василем Поповичем єпархія під час угорських визвольних змагань. Які вимоги сформулював угорський уряд до духовенства, і наскільки священнослужителі засвідчили готовність виконувати ці запити? У зв’язку з цим окремим завданням постає дослідження відносин між Мукачівською єпархією та угорським урядом. По-друге, ми шукали відповідь і на те, яким було бачення угорського керівництва стосовно руського греко-католицького духовенства. Також об’єктом вивчення стали відносини між Мукачівською єпархією та угорською католицькою церквою. Які спільні та відмінні цілі формулювали в Ужгороді та Естергомі? По-четверте, ми простежили, які дії ініціював ужгородський єпископський престол для реалізації інтересів єпархії. Якими успіхами і невдачами супроводжувалися ці кроки Мукачівської єпархії?