Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3461
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Сакал Імре | uk |
dc.contributor.author | Szakal Imre | en |
dc.contributor.author | Szakál Imre | hu |
dc.date.accessioned | 2024-03-27T10:43:36Z | - |
dc.date.available | 2024-03-27T10:43:36Z | - |
dc.date.issued | 2020 | - |
dc.identifier.citation | In І. Патер (від. ред.): Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Монографія. Львів, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2020. c. 106-117. | en |
dc.identifier.isbn | 978-966-02-9518-6 | - |
dc.identifier.uri | https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3461 | - |
dc.description | https://opac3.brff.monguz.hu/hu/record/-/record/bibBRF00009167 https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=1040 | en |
dc.description.abstract | Резюме. Закарпаття як окрема територіально-адміністративна одиниця створена 1919 р. після Сен-Жерменського мирного договору. Цей регіон, сформований із територій кількох північно-східних комітатів Угорщини, де більшість становило руське населення, увійшов до складу Першої Чехословацької Республіки під назвою «Підкарпатська Русь». Його утворення стало наслідком дивного поєднання намірів великих держав-переможниць і регіональних інтересів у турбулентний повоєнний період. Землі, межами яких були Карпатський гірський хребет, р. Тиса та залізниця, заповнилися за минулі 100 років людьми, на життя яких впливали різноманітні історії та легенди, тож цілком закономірно, що місцеві не просто прив’язалися до цих територій – вони стали частинкою їхньої ідентичності. Однак угорці, які жили на територіях, що стали Підкарпатською Руссю, у 1919 р. ще не мали єдиної локальної закарпатської ідентичності. Її і не могло бути, адже нового регіону як окремої адміністративно-територіальної одиниці до того просто не існувало; він об’єднав угорців, що раніше жили на частині територій Ужанського, Угочанського, Березького та Марамороського і менше – Саболчського та Сотмарського комітатів. Формування спільноти закарпатських угорців почалося тільки після 1919 р. Отож варто розглянути, за яких обставин формувалася громада, відтак спробую розкрити, як перекроєння держав після Першої світової війни позначилося на Закарпатті (Підкарпатській Русі), створеному в північно-східних комітатах Угорщини, та якими були ті процеси, що визначили перші вияви діяльності підкарпатських угорців як окремої спільноти. | uk |
dc.language.iso | uk | en |
dc.publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України | en |
dc.rights | Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 United States | * |
dc.rights.uri | http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/ | * |
dc.subject | Закарпатська угорська спільнота | uk |
dc.subject | Закарпаття | uk |
dc.title | Обставини формування Закарпатської угорської спільноти після Першої світової війни | en |
dc.type | dc.type.chapter | en |
Appears in Collections: | Szakál Imre |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Szakal_Imre_Obstavyny_formuvannia_zakarpatskoi_uhorskoi_spilnoty_2020.pdf | In І. Патер (від. ред.): Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Монографія. Львів, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2020. c. 106-117. | 156.08 kB | Adobe PDF | View/Open |
This item is licensed under a Creative Commons License