Аналіз проблематики обліку інноваційного капіталу в Україні

Abstract

Резюме. Ефективність управління підприємством в умовах економіки знань починає все більше залежати від оперативності прийняття рішень стосовно критично важливих для підприємства інноваційних активів. В статті окреслено необхідність удосконалення обліку інноваційної діяльності підприємства виходячи зі зростаючих запитів користувачів облікової інформації в умовах економіки знань. Обґрунтовано основні причини існування відмінностей між пропозиціями зарубіжних та українських вчених щодо розвитку обліку інноваційної діяльності. Виділено та проаналізовано дев’ять основних напрямів досліджень щодо розвитку обліку інноваційного капіталу в Україні: удосконалення чинної моделі обліку витрат на дослідження та розробки; облік основних об’єктів інноваційної діяльності підприємства; облік інноваційного продукту / продукції; облік інноваційних проектів; облік резервів інноваційної діяльності (інноваційних резервів); облік фінансування інноваційної діяльності підприємства; управлінський облік витрат інноваційної діяльності; облікове забезпечення управління інноваційною діяльністю; організація обліку інноваційної діяльності підприємства. Окреслено тенденції розвитку теоретико-методологічних засад обліку інноваційного капіталу підприємства в Україні: удосконалення методологічних «прогалин» чинної методики обліку витрат на дослідження та розробки, реалізованої в національних П(С)БО; здійснення нової об’єктної структуризації інноваційної діяльності підприємства в системі бухгалтерського обліку; удосконалення методики обліку бізнес-процесів підприємства, дотичних до інноваційної діяльності (інноваційне резервування, фінансування інноваційної діяльності); посилення управлінської орієнтації обліку інноваційного капіталу та забезпечення його більшого рівня регламентації за рахунок розробки нових законодавчих положень та нормативних обмежень із використанням інструментарію облікової політики підприємства.

A tudásgazdaság körülményei között a vállalatirányítás eredményessége egyre inkább függ a vállalkozás számára kritikus innovatív eszközökkel kapcsolatos döntések gyorsaságától. A cikk felvázolja a vállalkozás innovációs tevékenysége elszámolásának jobbításának szükségességét a tudásgazdaság körülményei között a számviteli információ felhasználóinak növekvő igényei alapján. A tanulmány alátámasztja a külföldi és ukrán tudósok javaslatai közötti különbségek fő okait az innovációs tevékenységek elszámolásának fejlesztésére vonatkozóan. Ukrajnában az innovatív tőke elszámolásának fejlesztésével kapcsolatos kilenc fő kutatási terület kerül meghatározásra, valamint elemzésre: a kutatási és fejlesztési költségek jelenlegi elszámolási modelljének jobbítása; a vállalkozás innovációs tevékenységének fő alanyainak elszámolása; innovatív termék(ek) számvitele; innovatív projektek számvitele; innovációs tevékenység tartalékainak elszámolása (innovációs tartalékok); a vállalkozás innovációs tevékenységeinek finanszírozásának elszámolása; innovációs tevékenység költségeinek vezetői számvitele; számviteli támogatás az innovációs tevékenységek irányításához; a vállalkozás innovációs tevékenységének elszámolásának szervezése. A cikk felvázolja az ukrán vállalkozások innovatív tőke elszámolásának elméleti és módszertani alapjainak fejlesztési irányait: a kutatásfejlesztési költségek nemzeti számviteli szabályozásban bevezetett jelenlegi elszámolási módszer módszertani hiányosságainak jobbítása; a vállalkozás innovációs tevékenységének új tárgyi strukturálásának bevezetése a számviteli rendszerben; a vállalkozás innovációs tevékenysége üzleti folyamatai elszámolási módjának fejlesztése (innovatív foglalás, innovációs tevékenység finanszírozása); az innovatív tőke elszámolásának vezetői orientációjának erősítése, az új jogszabályi törvényi rendelkezések és korlátok kialakítása miatt magasabb szintű szabályozás biztosítása a társaság számviteli politikájának eszközeivel.

Abstract. The effectiveness of enterprise management in the conditions of the knowledge economy begins to depend more and more on the promptness of decision-making regarding innovative assets that are critical for the enterprise. The article outlines the need to improve the accounting of innovative activity of the enterprise based on the growing requests of users of accounting information in the conditions of the knowledge economy. The main reasons for the existence of differences between the proposals of foreign and Ukrainian scientists regarding the development of accounting for innovative activities are substantiated. Several key directions of research on the development of innovation capital accounting in Ukraine have been identified and analyzed, namely: 1) improvement of the current model of accounting for research and development costs; 2) accounting of the main objects of the innovative activity of the enterprise; 3) accounting of the innovative product / products; 4) accounting of innovative projects; 5) accounting of innovation activity reserves (innovation reserves); 6) accounting for the financing of innovative activities of the enterprise; 7) management accounting of costs of innovative activity; 8) accounting support for the management of innovative activities; 9) organization of accounting for innovative activities of the enterprise. Trends in the development of the theoretical and methodological foundations of accounting for innovative capital of enterprises in Ukraine are outlined. The directions of development are: the improvement of methodological "gaps" of the current methodology for accounting for research and development costs, implemented in national P(S)BO; implementation of a new object structuring of the enterprise's innovative activity in the accounting system; improvement of the method of accounting of the enterprise's business processes related to innovative activity (innovative reservation, financing of innovative activity); strengthening the management orientation of the accounting of innovative capital and ensuring its greater level of regulation due to the development of new legislative provisions and regulatory restrictions using the tools of the accounting policy of the enterprise.