Обмеження визнання інформації активом в бухгалтерському обліку

Abstract

Резюме. Наявність інформації та ефективне управління нею надає значні переваги та підвищує конкурентоспроможність підприємств. Ефективне використання інформації дозволяє організації працювати швидше та результативніше, із нижчим рівнем ризику, в результаті чого продукція та послуги мають вищу якість та нижчу собівартість, покращену конкурентну позицію та більшу прибутковість інвестицій. Інформація отримує цінність не лише від технічного та програмного забезпечення інформаційних технологій, які надають змогу зберігати її та проводити структурування і аналіз, але також містить внутрішню цінність, яка практично не враховується за традиційними підходами до обліку. Метою статті є дослідження можливості визнання інформації активом за загальноприйнятими принципами обліку із урахуванням її специфічних характеристик. Основними методами дослідження були загальнонаукові підходи до визначення сутності, методи дедукції та індукції, порівняння, узагальнення. Визначено зміст фінансової інформації, яка використовується для складання фінансової звітності та її роль у загальному масиві інформації підприємства. Розглянуто нормативне регулювання визнання активів. Концептуальна основа фінансової звітності визначає певні характеристики, які забезпечують визнання активу, включаючи наявність минулих подій, прав, потенціалу отримання майбутніх економічних вигід і контроль. Підприємство може визначити витрати на створення інформації, має право на інформацію, проте недостатньо її контролює, тому існує невизначеність щодо суми або часу будь-яких надходжень вигід, які в кінцевому підсумку будуть результатом використання інформації як активу. МСБО 38 «Нематеріальні активи» потребує ідентифікації та відокремленості окремих об’єктів нематеріальних активів, що фактично можна здійснити. Водночас, нематеріальний актив слід визнавати, якщо існує ймовірність того, що очікувані майбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, будуть надходити до суб’єкта господарювання, а вартість активу можна достовірно оцінити. Підприємство може оцінити інформацію за історичною собівартістю, як вимагає МСБО 38 «Нематеріальні активи», проте вона фактично прихована у заробітній платі працівників ІТ-підрозділу та бухгалтерії й відображається як адміністративні витрати. Інформація не в повній мірі відповідає вимогам Концептуальної основи фінансової звітності та стандартів бухгалтерського обліку, як інші активи, вона має деякі унікальні властивості, які слід враховувати, щоб мати можливість визначити її вартість, та здійснити визнання інформації як активу в бухгалтерському обліку. Тому виникає необхідність перегляду окремих стандартів бухгалтерського обліку для забезпечення дотримання умов її визнання як внутрішньо генерованого нематеріального активу.

Az információk rendelkezésre állása és hatékony kezelése jelentős előnyökkel jár, és növeli a vállalkozások versenyképességét. Az információ hatékony felhasználása lehetővé teszi a szervezet számára, hogy gyorsabban és hatékonyabban, kisebb kockázattal működjön, ami jobb minőségű és alacsonyabb önköltségű termékeket és szolgáltatásokat, jobb versenyhelyzetet és nagyobb megtérülést eredményez. Az információ nemcsak az informatikai hardver és szoftver révén válik értékké, amely lehetővé teszi annak tárolását, strukturálását és elemzését, hanem olyan belső értéket is tartalmaz, amelyet a hagyományos számviteli megközelítések alig vesznek figyelembe. A cikk célja, hogy megvizsgálja az információ eszközként való elismerésének lehetőségét az általánosan elfogadott számviteli elvek szerint, figyelembe véve annak sajátos jellemzőit. A kutatás fő módszerei a tartalom meghatározásának általános tudományos megközelítése – a dedukció és az indukció, az összehasonlítás és az általánosítás módszerei voltak. A pénzügyi kimutatások elkészítéséhez használt pénzügyi információk tartalmának és a vállalkozás teljes információs rendszerében betöltött szerepének a meghatározására került sor. Megvizsgálásra került az eszközmegjelenítés szabályozási kerete. A pénzügyi beszámolás fogalmi keretrendszere meghatároz bizonyos jellemzőket, amelyek biztosítják egy eszköz megjelenítését, beleértve a múltbeli eseményeket, jogokat, jövőbeli gazdasági hasznok potenciális meglétét és az ellenőrzést. A gazdálkodó egység meg tudja határozni az információ létrehozásának költségeit, rendelkezik az információhoz való joggal, de nem rendelkezik kellő ellenőrzéssel az információ felett, így bizonytalan az információ eszközként való felhasználásából végül származó hasznok beáramlásának összege vagy időzítése. Az IAS 38 „Immateriális javak” standard megköveteli az egyes immateriális javak azonosítását és elkülönítését. Ugyanakkor egy immateriális eszközt akkor kell megjeleníteni, ha valószínű, hogy az eszközzel kapcsolatos várható jövőbeni gazdasági hasznok a gazdálkodó egységhez fognak folyni, és az eszköz bekerülési értéke megbízhatóan mérhető. A gazdálkodó egység az IAS 38 „Immateriális javak” standardban előírtak szerint az információt történeti bekerülési értéken is értékelheti, de valójában az informatikai és számviteli személyzet fizetéseiben van elrejtve, és azt az igazgatási költségek között kell elszámolni. Az információ a többi eszközhöz hasonlóan nem felel meg teljes mértékben a Pénzügyi beszámolási és számviteli standardok fogalmi keretrendszer követelményeinek – van néhány egyedi tulajdonsága, amelyeket figyelembe kell venni ahhoz, hogy értékét meg lehessen határozni és a számvitelben eszközként lehessen kimutatni. Ezért szükség van bizonyos számviteli standardok felülvizsgálatára, hogy biztosítsák a belsőleg létrehozott immateriális eszközként való megjelenítés feltételeinek való megfelelést.

Abstract. Possession of information is a source of competitiveness benefits and effective management of such information are considered a strength of organizations. The sound use of information allows an organization to run faster and better, resulting in products and services that are of a higher quality and a lower cost with the benefits of reduced risk, improved competitive position, and higher return on investment. Information receives value not only from physical information technology systems that provide storage and the ability to analyze, but also contain intrinsic value that is rarely taken into account by traditional accounting methods. The objective of this paper is to develop an approach to recognition of information as an asset in accounting which is consistent with accepted accounting principles and includes specific characteristics. The main research methods were general scientific approaches to determining the essence, methods of deduction and induction, comparison, generalization. The content of financial information, which is used to prepare financial statements, is defined. The normative regulation of the recognition of assets is considered. The Framework identifies certain characteristics that ensure the recognition of an asset, including the existence of past events, rights, the potential for obtaining future economic benefits and control. The enterprise can determine the costs of creating information and has the right to information, but control is insufficient, there is uncertainty about the amount or timing of any inflow benefits that will ultimately result from an asset from information. IAS 38 «Intangible assets» requires identifiability and separable, that exists. An intangible asset shall be recognized if it is probable that the expected future economic benefits that are attributable to the asset will flow to the entity and the cost of the asset can be measured reliably. An enterprise can measurement information at historical cost, as required by IAS 38 «Intangible assets», but it is actually hidden in the salaries of employees of the IT department and accounting department. Information does not obey the same rules of accounting standards that other assets do, it has some unique properties which must be to take into consideration in order to be able to measure its value to carry out recognition of information as an asset in accounting. This becomes increasingly important if accounting standards are revised to allow for reporting of internally generated information as an intangible asset.