A kárpátaljai felsőoktatási intézmények hallgatóinak nyelvhasználati sajátosságai és nyelvi attitűdjei két felmérés részeredményei alapján

Abstract

A magabiztos nyelvhasználathoz elengedhetetlen az anyanyelvhez, a saját nyelvváltozathoz való pozitív viszonyulás. Azt, hogy milyennek ítéljük lakóhelyünk vagy éppen más beszélőközösségek nyelvi megnyilatkozásait, nagyban befolyásolják a nyelvről szerzett ismereteink, tapasztalataink, a másoktól kapott vélemények, s persze a különböző sztereotípiák. Ezek leküzdéséért, az objektív, magabiztos nyelvi tudat, öntudat alakításáért legtöbbet az oktatás teheti azzal, hogy valamennyi szinten a tudományosan megalapozott szemléletet közvetíti. Tanulmányunkban két olyan empirikus kutatás részeredményeit elemezzük, mely a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola diákjai körében zajlott az elmúlt esztendőkben, s a kárpátaljai magyar felsőoktatás regiszterében jelentkező államnyelvi hatást, az oktatás témaköréhez valamilyen módon kapcsolódó kölcsönszavakat, illetve a helyi nyelvváltozathoz való viszonyukat vizsgálja. Kutatásaink eredményei igazolták azt, hogy a kárpátaljai magyar felsőoktatásban tanuló hallgatók nyelvhasználatában a magyar nyelv dominanciája mellett is kimutathatók az ukrán és orosz nyelvi hatás nyomán jelentkező sajátosságok, s hogy ezek többsége tudatosam van jelen nyelvhasználatukban. A II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola ennek a pozitív attitűdnek a kialakítását nem csak a magyarszakos képzésében, hanem valamennyi meghirdetett képzési programjában fontosnak tartja. A bemutatott eredmények azt igazolják, hogy a vizsgált csoport körében a különböző nyelvekkel, nyelvváltozatokkal szemben a kiegyenlítő-funkcióelkülönítő attitűd figyelhető meg: nem zárkóznak el ettől a változattól, tisztában vannak funkcióival, jelentőségével. A korábbi esetleges kellemetlen élményeik miatt sem zárkóznak el az alacsonyabb presztízsű változattól: tudományosan megalapozott véleményüket fejtik ki a felmérés során. Bár az érzelmi kötődés is erőteljesen megnyilvánul. Ám azt is tudjuk, hogy kisebbségi körülmények között ennek jelentős nyelvmegtartó szerepe lehet.

Резюме. У статті зазначено, що позитивне ставлення до рідної угорської мови, до мовного розмаїття має важливе значення для впевненого користування мовою. Наші знання i досвід вживання рідної мови, думки інших людей і, звичайно, стереотипи значною мірою впливають на те, як ми сприймаємо мову спільноти, в якій проживемо, або мови інших спільнот. Наголошено на тому, що освіта може зробити найбільше для подолання цих стереотипів, для розвитку об'єктивної, впевненої мовної свідомості та самосвідомості, використовуючи науково обґрунтований підхід на всіх рівнях. У дослідженні проаналізовано результати двох емпіричних досліджень, проведених серед студентів Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ за останні роки, які вживають чимало запозичених з державної мови лексем, утворюючи своєрідний реєстр лексичних запозичень з української мови, пов'язаних з темою освіти. Результати дослідження показали, що у мовленні студентів, які навчаються у закладах вищої освіти Закарпаття, виявлено чимало запозичень з української та російської мов. Зазаначено, що вживання запозичених одиниць свідоме. Наголошено на тому, що викладачі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ вважають важливим розвивати позитивну аттітюду до рідної мови у рамках підготовки майбутніх вчителів угорської мови та літератури та інших спеціальностей. Отримані результати засвідчують, що досліджувана група має збалансовано-функціональносегрегаційну аттітюду до мов та її варіантів. Виявлено, що студенти усвідомлюють функції та важливість варіантів мов. Попри попередній неприємний досвід вони не стоять осторонь менш престижного різновиду мови, більшість висловлюють науково обґрунтовану думку, хоча емоційне почуття теж сильно вираженe, що відіграє значну роль у збереженні нацменшиною рідної мови.

Abstract. A positive attitude towards the mother tongue and the language variety is essential for confident language use. The way we perceive the language of the community where we live, or of other communities, is largely influenced by our knowledge and experience of the language, by the opinions of others, and of course by stereotypes. Education can do the most to overcome these, to develop an objective, confident linguistic awareness and self-awareness, by conveying a scientifically based approach at all levels. In our study, we analyse the partial results of two empirical researches conducted among the students of the Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College in recent years, which investigate the state language effect in the register of Transcarpathian Hungarian higher education, the interchange of words related to the topic of education and their relationship to the local language variety. The results of our research have shown that, despite the dominance of Hungarian, the language use of students in Transcarpathian Hungarian higher education is characterised by the presence of Ukrainian and Russian language influences, and that most of these are consciously present in their language use. The Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College considers it important to develop this positive attitude not only in its Hungarian studies, but also in all its training programmes. The presented results show that the group under study has a balancing-functional-segregating attitude towards different languages and language varieties: they are not closed to this variety, they are aware of its functions and importance. They are not excluded from the lowerprestige variety because of previous unpleasant experiences: they express a scientifically well-founded opinion in the survey. Although emotional attachment is also strongly expressed. But we also know that in minority contexts this can play a significant language-preserving role.