Організація бухгалтерського обліку у недержавних пенсійних фондах: методично-технічні та управлінські аспекти

Abstract

Резюме. На фінансовому ринку недержавні пенсійні фонди не є пріоритетом, оскільки найбільшу вагомість мають банківські установи. Це є причиною недовіри та пильного нагляду населення до відповідних установ, що обмежує розвиток недержавних пенсійних фондів. Тому діяльність недержавних пенсійних фондів зумовлює пильний нагляд держави, що, в свою чергу, актуалізує необхідність дослідження проблеми оптимальної та раціональної побудови організації бухгалтерського обліку задля забезпечення своєчасного контролю, управління та надання повної правової і неупередженої інформації про діяльність недержавних пенсійних фондів. У статті досліджено особливості організації бухгалтерського обліку у недержавних пенсійних фондах. Встановлено, що недержавні пенсійні фонди під час ведення бухгалтерського обліку керуються загальною законодавчо-нормативною базою і специфічними нормативно-правовими актами. Враховуючи, що недержавні пенсійні фонди не мають цільового фінансування, їх діяльність обмежується невеликою кількістю господарських операцій, тому виокремлено три основні етапи організації бухгалтерського обліку в таких фондах: методичний етап обліку, якому характерне обрання спеціальних прийомів (документування, подвійний запис, аналітичні та синтетичні рахунки, оцінка майна, калькулювання, інвентаризація, звітність), технічний етап обліку, який полягає у здійсненні вибору способу ведення бухгалтерського обліку; етап управління бухгалтерією, який зводиться до організації управління бухгалтерією та відповідає за комплексну роботу облікового апарату. Визначено особливості формування облікової політики у недержавних пенсійних фондах (корпоративні, професійні та відкриті), які базуються на положеннях міжнародних стандартів фінансової звітності. Ідентифіковано види активів грошових коштів та цінних паперів недержавних пенсійних фондів – грошові кошти та їх еквіваленти, депозити, боргові цінні папери, інструменти капіталу, дебіторська заборгованість, які мають здатність накопичуватися та в подальшому використовуватися для інвестиційної діяльності.

Abstract. In the financial market, non-state pension funds are not a priority, as banking institutions are most important. This is a reason for distrust and vigilance of the population to the appropriate institutions, which limits the development of non-state pension funds. Therefore, the activity of non-state pension funds necessitates close supervision of the state, which in turn actualises the need to investigate the problem of optimal and rational organization of accounting in order to ensure timely control, management and full legal and impartial information on the activity of non-state pension funds. The article investigates the peculiarities of accounting organization in non-state pension funds. It is established that non-state pension funds in accounting are guided by the general legislative and regulatory framework and specific normative legal acts. Taking into account that non-state pension funds do not have targeted financing, their activity is limited to a small number of business operations, so three main stages of accounting organization in the following funds are distinguished: methodiological accounting stage, which is characterized by the choice of special techniques: documentation, double entry, analytical and synthetic accounts, property valuation, costing, inventory, reporting; technical stage of accounting, which consists in the choice of the method of accounting; stage of accounting management, which is the organization of accounting management and is responsible for the complex operation of the accounting apparatus. The peculiar features of accounting policy formation in non-state pension funds (corporate, professional and open), which are based on the provisions of international financial reporting standards, are determined. The types of non-state pension fund assets and securities have been identified – cash and its equivalents, deposits, debt securities, equity instruments, accounts receivable, which have the ability to accumulate and subsequently be used for investment activities.