A kimondott szavak súlya, avagy összefüggések a nyelv és az erkölcsi nevelés között magyar és német nyelvű példák alapján

Abstract

A köztudatban az erkölcs egy vallási, jogi, filozófiai, társadalmi kategória. Az erkölcsiségről ritkán beszélünk nyíltan, nyelvünkben mégis tükröződik erkölcskoncepciónk. A fogalom meghatározó jelentőséggelbír az élet bármely területén hozott döntéseinkben, nyelvi-és nem nyelvi viselkedésünkben egyaránt. A kognitív paradigma szerint a gondolkodás és a nyelv között szoros kapcsolat feltételezhető: a gondolkodás a nyelvben nyilvánul meg, ám a nyelv is hatással van magára a gondolkodás folyamatára. A nyelv, gondolkodás és kultúra összefüggéseit vizsgálva Lakoff‒Johnson (1999) bevezette a gondolkodási relativizmus fogalmát, amely szerint azt állítják, hogy az eltérő metaforahasználat gondolkodásbeli különbségeket okoz. Erre alapozva felvetődik a kérdés, hogy máshogy gondolkodnak-e a különböző nemzetek képviselői egy-egy fogalomról −esetünkben az erkölcsről −, és ez hogyan nyilvánul meg a nyelvükben? Mindezt tovább gondolva, miként érhetők tetten a nyelvben a konceptualizációs folyamatot érintő kultúraspecifikus eltérések? Jelen tanulmányban a fenti kérdésekre keressük a választ. Az elemzés a Lakoff (1996, 2002), illetve Lakoff‒Johnson (1999) által felépített erkölcskoncepcióra támaszkodik, amely ugyan az amerikai társadalom értelmezési folyamatát írja le, bizonyos részei azonban közel univerzálisnak mondhatók, ebből kifolyólag más nyelvek vizsgálata során is szolgálhat hasznos megállapításokkal. Az erkölcsiség fogalmának kialakulása a családi nevelés, családonbelüli nyelvi-és nem nyelvi interakciók révén kezdődik el. Lakoff (1996) a nyugati politikai erkölcsöt vizsgálva azt a következtetést vonja le, hogy alapvetően két családmodell van, így két külön-böző erkölcsfelfogásról beszélhetünk. A konzervatív gondolkodásúakra a szigorú apa modell, míg a liberálisokra a gondoskodó szülő modell jellemző. Mindkét modellben különböző erkölcsfogalmak élveznek prioritást, és eltérően kezelik az ’erkölcs’ fogalmát. Kutatásunk során elsősorban a metaforikus konceptualizációt vizsgáltuk meg magyar és német élőnyelvi példákon, összevetve azokat az angol nyelvi példák alapján felépített erkölcskoncepciókkal. Megállapítottuk, hogy a vizsgált nyelvi példák alapján nem rajzolódik ki a Lakoff (uo.) által felvázolt teljes metaforarendszer, annak bizonyos elemei viszont jól példázzák a két nyelvben fellelhető családi erkölcsök közötti hasonlóságokat és eltéréseket.

Резюме. У суспільній свідомості мораль –це релігійна, правова, філософська, соціальна категорія. Ми рідко говоримо про мораль відкрито, проте мова відображає наше уявлення про мораль. Ця концепція є ключовим фактором для наших рішень у всіх сферах життя, у нашій вербальній і невербальній поведінці. Когнітивна парадигма передбачає тісний взаємозв’язок між думкою і мовою: думка проявляється у мові, але мова також впливає на сам процес мислення. Досліджуючи зв’язок між мовою, мисленням і культурою, Лакофф-Джонсон (Lakoff-Johnson, 1999) запровадили концепцію мисленнєвого релятивізму,яка стверджує, що різне використання метафор спричиняє відмінності у мисленні. Це порушує питання про те, а чи думають народи по-різному про певну концепцію –у нашому випадку про мораль –і як це відображено в їхній мові. Якщо замислитися над цією проблемою глибше, то постає питання, яким чином культурно-специфічні відмінності у мові можуть впливати на процес концептуалізації. У статті намагаємося відповісти на ці питання. Дослідження ґрунтується на концепції моралі, розробленій Лакоффом (1996, 2002) та Лакоффом-Джонсоном (1999), в центрі якого –процес трактування поняття моралі в американському суспільстві. При цьому деякі його частини можна вважати майже універсальними, а тому вони стануть корисними для вивчення інших мов. Поняття моралі починає формуватися через сімейне виховання, через вербальну і невербальну взаємодію в сім’ї. Лакофф (1996), досліджуючи західну політичну мораль, доходить до висновку, що існують дві моделі сім’ї, а отже, дві різні концепції моралі. Для консерваторів характерна модель суворого батька, а для лібералів –модель турботливого батька. Обидві моделі надають пріоритет різним уявленням про мораль і по-різному трактують поняття «мораль». У дослідженні охарактеризовано метафоричну концептуалізацію на прикладах угорської та німецької мов у їх порівнянні з концепціями моралі, побудованими на прикладах англійської мови. Виявлено, що розглянуті мовні приклади не дають повної системи метафор, описаної Лакоффом (ibid.), але певні її елементи добре ілюструють подібності й відмінності міжвиявом сімейної моралі, які спостерігаємо в обох мовах.

Abstract. In the public mind, morality is a religious, legal, philosophical and social category. We rarely talk openly about morality, yet our language reflects our concept of morality. The concept is crucial to our decisions in all areas of life, both in our linguistic and non-linguistic behaviour. According to the cognitive paradigm, a close relationship can be assumed between thinking and language: thinking is manifested in language, but language also affects the process of thinking itself. In exploring the links between language, thought and culture, Lakoff-Johnson (1999) introduced the notion of thinking relativism, which argues that different metaphor use causes differences in thinking. Based on this, the question arises as to whether representatives of various nations think differently about a concept -in our case, morality -and how this manifests itself in their language. Thinking about this further, how can culture-specific differences in language affect the conceptualisation process? In this study, we seek to answer these questions. The analysis draws on the concept of morality constructed by Lakoff (1996, 2002) and Lakoff-Johnson (1999), which describes the interpretative process of American society, but some parts of it can be said to be near-universal, and therefore can provide useful insights for the study of other languages. The formation of the concept of morality begins through family education and linguistic and non-linguistic interactions within the family. Lakoff (1996), examining Western political morality, concludes that there are basically two family models, and thus two different conceptionsof morality. Conservatives are characterized by the strict father model, while liberals are characterized by the caring parent model. In both models, diverse concepts of morality enjoy priority and treat the concept of 'morality' differently. In the course of our research, we mainly examined metaphorical conceptualization on the basis of Hungarian an German examples of living language, comparing them with the conceptions of morality constructed on the basis of English examples. We have found that the linguistic examples we have examined do not provide a complete metaphor system as outlined by Lakoff (ibid.), but certain elements of it clearly exemplify the similarities and differences between the family morals found in the two languages.