Рекомендації МВФ та світового банку для інститутів банківського нагляду з реагування на кризові ситуації

Abstract

Резюме. Проаналізовані спільні рекомендації МВФ і Світового банку (СБ), а також конкретні рекомендації цих міжнародних фінансових організацій інститутам банківського нагляду країн світу з реагування на кризові ситуації. Предметом дослідження є функціонування інститутів банківського нагляду в кризових умовах, зокрема, за пандемії коронавірусу, урахування ними представлених МФО рекомендацій щодо: використання гнучкості нормативно-правової і наглядової засад; підтримки мінімальних пруденційних стандартів і забезпечення відповідності міжнародним стандартам; сприяння ретельно опрацьованим заходам державної і приватної підтримки, орієнтованим на постраждалих позичальників і галузі; мінімізації морального ризику і збереження розумної практики управління кредитним ризиком, сприяння ефективному розподілу нових кредитів; надання керівництва з класифікації активів і створення резервів на покриття можливих збитків, базування на рекомендаціях організацій банківської стандартизації, і утримання від пом’якшення регулятивного визначення відкритих позицій за необслуговуваними кредитами; підтримання прозорості/надання додаткового керівництва з розкриття інформації про ризики; призупинення автоматичної дії механізмів коригуючих наглядових заходів стосовно надзвичайних обставин; перегляду пріоритетів нагляду і підтримки діалогу з банківським сектором (БС); активної координації роботи з колегами з нагляду на національному і міжнародному рівнях; забезпечення безперебійного функціонування найважливішої ринкової інфраструктури. Наведено характеристику заходів за рекомендаціями МВФ і СБ, вжитих інститутами банківського нагляду у відповідь на пандемію COVID-19. Представлено бачення експертами СБ пріоритетів регуляторної/наглядової політики. Розглянуто питання взаємодії України і МВФ з реагування інститутів банківського нагляду на пандемію коронавірусу.

A cikk az IMF és a Világbank (WB) közös ajánlásait, valamint e nemzetközi pénzügyi szervezeteknek a világ bankfelügyeleti intézményeihez intézett, a válsághelyzetekre való reagálásra vonatkozó konkrét ajánlásait elemzi. A tanulmány tárgya a bankfelügyeleti intézmények működése válsághelyzetekben, különösen a koronavírus világjárvány idején, valamint a nemzetközi pénzügyi intézmények által benyújtott ajánlások figyelembevétele a következőkre vonatkozóan: a szabályozási és felügyeleti keret rugalmasságának kihasználása; a minimális prudenciális előírások fenntartása és a nemzetközi előírásoknak való megfelelés biztosítása; az érintett hitelfelvevőkre és iparágakra irányuló, gondosan megtervezett állami és magán támogatási intézkedések előmozdítása; az erkölcsi kockázat minimalizálása és a megbízható hitelezési gyakorlatok fenntartása, az új hitelek hatékony elosztásának elősegítése; a banki szabványosítási szervezetek ajánlásai alapján iránymutatás nyújtása az eszközök osztályozására és az esetleges veszteségekre képzett céltartalékokra vonatkozóan, valamint a nemteljesítő hitelekre vonatkozó nyitott pozíciók szabályozási definíciójának enyhítésétől való tartózkodás; az átláthatóság fenntartása/ további iránymutatás nyújtása a kockázatok közzétételére vonatkozóan; a korrekciós felügyeleti intézkedések automatikus működésének felfüggesztése vészhelyzetekre, a felügyeleti prioritások felülvizsgálata és a bankszektorral folytatott párbeszéd fenntartása; aktív koordináció a nemzeti és nemzetközi szintű felügyeleti kollégákkal; valamint a legfontosabb piaci infrastruktúra zavartalan működésének biztosítása. Наведено характеристику заходів за рекомендаціями МВФ і СБ, вжитих інститутами банківського нагляду у відповідь на пандемію COVID-19. A cikk bemutatja a Világbank szakértőinek elképzelését a szabályozási/felügyeleti politikai prioritásokról. A cikk az Ukrajna és az IMF közötti, a bankfelügyeleti intézményeknek a koronavírus világjárványra adott válaszlépéseivel kapcsolatos együttműködés kérdését vizsgálja.

Abstract. The joint recommendations of the IMF and World Bank, as well as specific recommendations of these international financial organizations to banking supervisory institutions worldwide in responding to crisis situations, have been analyzed. The research subject is the functioning of banking supervisory institutions in crisis conditions, particularly during the COVID-19 pandemic, and their consideration of IMF recommendations, including: the utilization of flexibility in legislative and supervisory principles; support for minimal prudential standards and adherence to international standards; facilitation of carefully crafted state and private support measures targeting affected borrowers and sectors; minimization of moral hazard and preservation of sound credit risk management practices; facilitation of effective distribution of new loans; guidance on asset classification and creation of reserves to cover potential losses; alignment with banking standardization recommendations; avoidance of regulatory softening in defining open positions on non-performing loans; support for transparency and provision of additional guidance on risk disclosure; suspension of automatic corrective supervisory actions in extraordinary circumstances; review of supervisory priorities and support for dialogue with the banking sector; active coordination with colleagues in national and international supervision; and ensuring the uninterrupted functioning of critical market infrastructure. The measures taken by banking supervisory institutions in response to the COVID-19 pandemic, in accordance with IMF and World Bank recommendations, are described. Experts from the World Bank provide insights into regulatory/supervisory policy priorities. The interaction between Ukraine and the IMF regarding the response of banking supervisory institutions to the coronavirus pandemic is discussed.