Закордонний досвід та міжнародні стандарти звітування фінансових посередників

Abstract

Резюме. Фінансові посередники, як і інші суб'єкти фінансового ринку, повинні звітувати про результати своєї господарської діяльності. Це пов'язано з тим, що аналіз звітності служить для прийняття інвестиційних рішень, і саме звітність характеризує відповідальність компанії. У процесі дослідження було доведено, що тема звітності фінансових посередників всебічно не досліджена вітчизняними вченими, тоді як за кордоном цьому питанню приділяється значно більше уваги. У результаті бібліографічного аналізу з використанням наукометричної бази даних Scopus встановлено, що фінансові посередники за кордоном формують два види звітності: фінансову (яка регулюється МСФЗ) та нефінансову (формується переважно за стандартами GRI). На основі аналізу наукових праць виділено скептицизм зарубіжних вчених щодо ефективності та повноти фінансової звітності та наголошено на її невідповідності специфікації, типу, характеру та формі фінансових посередників. Деякі автори вважають, що звітність для фінансових посередників має бути індивідуальною. Що стосується нефінансової звітності, то вона включає опис дій і заходів, які застосовує фінансовий посередник щодо впливу на довкілля, суспільство та економіку. Прихильниками такої форми звітності фінансових посередників є більша кількість науковців, що зумовлено зростаючою актуальністю та необхідністю звітності про сталість у світі, щоб оцінити та своєчасно врегулювати вплив. Таким чином, недоліки МСФЗ переплітаються з перевагами розкриття інформації за критеріями ESG фінансовими посередниками, хоча питання методології та змісту таких звітів залишаються відкритими. Водночас аналітичний аналіз кількості фінансових посередників дозволив виділити, що ті суб’єкти фінансового сектору, які ведуть діяльність у єврозоні, додатково формують консолідований звіт до Європейського банку та Національного банку країни, де вони здійснюють діяльність. вести свою діяльність. Тому дослідження має узагальнюючий характер і стане основою для подальших наукових досліджень з питань: систематики та аналітичної інтерпретації нефінансової звітності фінансових посередників; розроблення єдиної схеми фінансової та нефінансової звітності фінансових посередників тощо.

A pénzügyi közvetítőknek a pénzügyi piac többi alanyához hasonlóan be kell számolniuk gazdasági tevékenységük eredményéről. Ez annak köszönhető, hogy a jelentéselemzés a befektetési döntések meghozatalát szolgálja, a jelentéstétel pedig a vállalat felelősségét jellemzi. A kutatás során bebizonyosodott, hogy a pénzügyi közvetítők jelentésének témájával a hazai tudósok nem foglalkoztak átfogóan, míg külföldön sokkal nagyobb figyelmet fordítanak rá. A Scopus szcientometriai adatbázist használó bibliográfiai elemzés eredményeként megállapítást nyert, hogy a külföldi pénzügyi közvetítők kétféle jelentést készítenek: pénzügyi (IFRS által szabályozott) és nem pénzügyi (általában GRIszabványok szerint készül) jelentéseket. A tudományos munkák elemzése alapján a szerzők kiemelik a külföldi tudósok szkepticizmusát a pénzügyi beszámolás hatékonyságával és teljességével kapcsolatban, valamint hangsúlyozzák annak összeegyeztethetetlenségét a pénzügyi közvetítők specifikációjával, típusával, jellegével és formájával. Egyes szerzők úgy vélik, hogy a pénzügyi közvetítők jelentésének egyéninek kell lennie. Ami a nem pénzügyi jelentéstételt illeti, ez tartalmazza a pénzügyi közvetítő által a környezetre, a társadalomra és a gazdaságra gyakorolt hatások tekintetében tett intézkedések leírását. Sok tudós támogatja a pénzügyi közvetítők jelentéstételének ezt a formáját, ami annak a ténynek köszönhető, hogy a fenntarthatósági jelentések világszerte egyre fontosabbá és szükségesebbé válnak a hatások felméréséhez és időben történő kiigazításához. Így az IFRS hiányosságai összefonódnak az ESG-kritériumok alapján információt nyújtó pénzügyi közvetítők előnyeivel, bár az ilyen jelentések módszertanával és tartalmával kapcsolatos kérdések továbbra is nyitottak. A pénzügyi közvetítők számának elemző elemzése ugyanakkor lehetővé tette a kutatásban annak hangsúlyozását, hogy az eurózónában működő pénzügyi szektor szereplői az Európai Bank és a működésük szerinti ország Nemzeti Bankja számára is készítenek konszolidált jelentést. Ezért a kutatás általánosító jellegű, és további tudományos kutatások alapja lesz a pénzügyi közvetítők nem pénzügyi beszámolóinak rendszerelemző értelmezésének, a pénzügyi közvetítők egységes pénzügyi és nem pénzügyi beszámolási rendszerének kialakításának kérdéskörében stb.

Abstract. Financial intermediaries, like other entities in the financial market, are required to report on the results of their economic activities. This is because the analysis of reporting serves for making investment decisions, and reporting characterizes the company's accountability. During the research, it was proven that the topic of reporting of financial intermediaries is not comprehensively studied by domestic scientists, while abroad, much more attention is paid to this issue. As a result of bibliographic analysis using the Scopus database, it was established that financial intermediaries abroad produce two types of reports: financial (regulated by IFRS) and non-financial (mostly following GRI standards). Based on the analysis of scientific works, skepticism of foreign scholars regarding the effectiveness and completeness of financial reporting was highlighted, emphasizing its inconsistency with the specifics, type, nature, and form of financial intermediaries. Some authors believe that reporting for financial intermediaries should be individualized. As for non-financial reporting, it includes a description of actions and measures taken by financial intermediaries to impact the environment, society, and the economy. The supporters of this form of reporting for financial intermediaries are a greater number of scholars, driven by the increasing relevance and necessity of reporting on sustainability in the world to assess and timely regulate its impact. Thus, the shortcomings of IFRS are intertwined with the advantages of disclosing information according to ESG criteria by financial intermediaries, although the issues of methodology and content of such reports remain open. At the same time, analytical analysis of the number of financial intermediaries allowed to identify that those subjects of the financial sector operating in the eurozone additionally produce a consolidated report to the European Bank and the National Bank of the country where they operate. Therefore, the study has a summarizing nature and will serve as a basis for further scientific research on issues such as: systematization and analytical interpretation of non-financial reporting of financial intermediaries; development of a unified scheme of financial and non-financial reporting of financial intermediaries, etc.