Умовні зобов’язання в системі об’єктів бухгалтерського обліку: питання розкриття інформації

Abstract

Резюме. В статті вивчаються теоретико-методологічні питання, пов'язані з визначенням умовних зобов'язань у системі обліку об'єктів бухгалтерського обліку. Засновуючись на проведенні порівняльного аналізу критеріїв визнання фактичних зобов'язань, умовних зобов'язань та забезпечень, в статті розглянуто різноманітні аспекти цього питання. Недосконалість стандартів бухгалтерського обліку та складність застосування міжнародних стандартів у зв’язку з відсутністю методичних роз’яснень від регуляторних органів призводять до недостовірного розкриття такої інформації у фінансовій звітності. Дослідження аргументує перелік подій, які можуть стати підставою для визнання в бухгалтерському обліку умовних зобов'язань, та надається детальний опис підходів до їх оцінки. Розкрито питання доцільності визнання умовних зобов'язань з метою дотримання принципів бухгалтерського обліку. Розглянуто аналітичні аспекти відображення умовних зобов'язань, зокрема їх потенційне використання для підвищення фінансової стійкості та ефективності управління підприємством. Дослідження показало відмінності умовних зобов’язань в порівняльному аспекті з реальними зобов’язаннями, такими як кредиторська заборгованість та забезпечення Обґрунтовано доцільність ведення розширеного аналітичного обліку умовних зобов’язань за орієнтованим терміном погашення зобов’язання після дати балансу та за видом господарської діяльності. Це дозволить оцінити вплив умовних зобов’язань на фінансовий стан підприємства та результативність його діяльності. Надано обґрунтування та описано методологічний підхід до ідентифікації та визначення умовних зобов'язань, що може послужити основою для подальших досліджень. Стаття розширює розуміння та способи використання умовних зобов'язань у бухгалтерському обліку й управлінні. Дослідження сприяє розвитку теорії та практики бухгалтерського обліку, а також створює основу для подальших наукових досліджень в частині розробки рекомендацій щодо використання умовних зобов’язань метою підвищення ефективності управління ресурсами підприємства.

A cikk a függő kötelezettségek meghatározásával kapcsolatos elméleti és módszertani kérdéseket vizsgálja a számviteli objektumok számviteli rendszerében. A cikk a tényleges kötelezettségek, a függő kötelezettségek és a céltartalékok kimutatására vonatkozó kritériumok összehasonlító elemzése alapján vizsgálja a kérdés különböző aspektusait. A számviteli standardok tökéletlensége és a nemzetközi standardok alkalmazásának bonyolultsága a szabályozó hatóságok módszertani tisztázásának hiánya miatt az ilyen információk pontatlan közzétételéhez vezet a pénzügyi kimutatásokban. A tanulmány felsorolja azokat az eseményeket, amelyek a függő kötelezettségek számviteli kimutatására adhatnak okot, és részletesen ismerteti az értékelésükre vonatkozó megközelítéseket. Feltárásra kerül a függő kötelezettségek kimutatásának célszerűségének kérdése a számviteli elveknek való megfelelés érdekében. A függő kötelezettségek elszámolásának analitikai szempontjait vizsgáljuk, különös tekintettel azok potenciális felhasználására a pénzügyi stabilitás és a vállalatirányítás hatékonyságának javítására. A tanulmány bemutatja a függő kötelezettségek közötti különbségeket a valós kötelezettségekhez képest, mint például a szállítói kötelezettségek és a biztosítékok. A függő kötelezettségek kibővített analitikus nyilvántartásának fenntartása a kötelezettség mérlegfordulónap utáni becsült lejárata és az üzleti tevékenység típusa szerint indokolt. Ez lehetővé teszi a függő kötelezettségeknek a gazdálkodó pénzügyi helyzetére és teljesítményére gyakorolt hatásának értékelését. A cikk alátámasztja és leírja a függő kötelezettségek azonosításának és meghatározásának módszertani megközelítését, amely további kutatások alapjául szolgálhat. A cikk bővíti a függő kötelezettségek számvitelben és a vezetésben való felhasználásának megértését és módjait. A tanulmány hozzájárul a számvitel elméletének és gyakorlatának fejlesztéséhez, valamint alapot teremt a további kutatásokhoz a függő kötelezettségek felhasználására vonatkozó ajánlások kidolgozásához a vállalati erőforrás-gazdálkodás hatékonyságának javítása érdekében.

Abstract. The article examines theoretical and methodological issues related to the identification of contingent liabilities in the accounting system. Based on a comparative analysis of the criteria for recognizing actual liabilities, contingent liabilities, and provisions, the article explores various aspects of this topic. The imperfection of accounting standards and the complexity of applying international standards due to the lack of methodological guidance from regulatory authorities lead to unreliable disclosure of such information in financial statements. The study outlines a list of events that may serve as a basis for recognizing contingent liabilities in accounting and provides a detailed description of approaches to their assessment. The appropriateness of recognizing contingent liabilities to adhere to accounting principles is discussed. Analytical aspects of representing contingent liabilities, including their potential use for enhancing financial stability and effective enterprise management, are examined. The research highlights the differences between contingent liabilities and actual liabilities, such as accounts payable and provisions, in a comparative aspect. The feasibility of maintaining an extended analytical account of contingent liabilities by the expected maturity date after the balance sheet date and by the type of economic activity is substantiated. This will allow for assessing the impact of contingent liabilities on the financial condition of the enterprise and its performance. The justification and methodological approach to the identification and determination of contingent liabilities, which can serve as a basis for further research, are provided. The article expands the understanding and methods of using contingent liabilities in accounting and management. The research contributes to the development of accounting theory and practice and creates a foundation for further scientific research in developing recommendations for using contingent liabilities to improve enterprise resource management efficiency.