Ezzel az azonosítóval hivatkozhat erre a dokumentumra forrásmegjelölésben vagy hiperhivatkozás esetén:
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/4432
Cím: | Аналіз індексу економічних настроїв та очікувань бізнесу (ESI) у Європейському Союзі, зокрема країнах Карпатського регіону та Україні |
Egyéb cím: | A gazdasági hangulat és üzleti várakozások indexének (ESI) elemzése az Európai Unióban, különös tekintettel a Kárpáti régió országaira és Ukrajnában Analysis of the Economic Sentiment Indicator (ESI) and Business Expectations in the European Union, Particularly in the Countries of Carpathian Region and Ukraine |
Szerző(k): | Бачо Роберт Robert Bacho Bacsó Róbert Ганусич Вероніка Veronika Hanusych Hanuszics Veronika |
Kulcsszavak: | індикатор економічних настроїв;економічний цикл;індикатори ділової впевненості;економічний аналіз |
Kiadás dátuma: | 2024 |
Kiadó: | II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola |
Típus: | dc.type.study |
Hivatkozás: | In Acta Academiae Beregsasiensis. Economics. 2024. 7. szám. pp. 11-27. |
Sorozat neve/Száma.: | ;7. szám |
Absztrakt: | Резюме. Класичні аналітичні дослідження характеризуються певним суб'єктивізмом,
оскільки залежать від погляду аналітика на динаміку аналізованих показників. Для
об'єктивності до комплексного макро- та мікроекономічного аналізу важливо включати
індикатори, які характеризують настрої та очікування самих учасників ринку: бізнесу та
споживачів. Одним із таких індикаторів є Індикатор економічних настроїв (Economic
Sentiment Indicator (ESI)). У статті здійснено аналіз ESI Європейського союзу в цілому та в
розрізі окремих країн. Особливий акцент у статті зроблений на аналіз країн Карпатського
регіону Європейського союзу (Угорщини, Румунії, Словаччини та Польщі) як найближчих
сусідів та стратегічних партнерів України. Проведений аналіз Індексу економічних настроїв в
Україні та низки індикаторів ділової впевненості, а саме Індикатора ділової впевненості в
переробній промисловості, Індикатора ділової впевненості в будівництві, Індикатора ділової
впевненості в роздрібній торгівлі, Індикатора ділової впевненості у сфері послуг та
Індикатора споживчої впевненості.
Загальноєвропейський Індикатор економічних настроїв вже тривалий час знаходиться у зоні
песимізму, тобто нижче 100 пунктів. Поганим знаком для економіки Європейського союзу є те, що у країнах з традиційно високим рівнем розвитку економіки очікування найгірші, а саме
в Німеччині, Франції, Австрії, Італії. Дослідження показало, що Індикатор економічних
настроїв в деяких випадках навіть точніше відображає справжню стадію економічного циклу,
ніж макроекономічні показники. Значення Індикатор економічних настроїв у країнах
Карпатського регіону Європейського союзу дещо вищі ніж в середньому по Європейському
союзу. Настрої в цих країнах корелюють із ростом ВВП за минулий рік. Там де вдалося
зберегти тенденцію до росту ВВП – ESI найвищі, як у Румунії та Словаччині. Країни, де ВВП
зростав не суттєво або взагалі знижувався, знаходяться у песимістичній зоні ESI (Польща,
Угорщина). Індикатор економічних настроїв в Україні, не зважаючи на складну економічну
ситуацію, має позитивну динаміку і починаючи з ІІ кварталу 2023 році знаходиться в
оптимістичній зоні вище 100 пунктів, це може бути пов'язано із збереженням позитивних
темпів росту ВВП. В той же час суттєво знижуються значення показників ділової
впевненості бізнесу, зокрема Індикатор ділової впевненості в переробній промисловості,
Індикатор ділової впевненості у сфері послуг та Індикатор ділової впевненості в будівництві.
Індикатор ділової впевненості в роздрібній торгівлі єдиний серед показників ділової
впевненості, який має позитивне значення. Настрої споживачів ще гірші, ніж очікування
бізнесу: Індикатор споживчої впевненості знаходиться на своїх історичних мінімумах. Аналіз
Індикатора економічних настроїв забезпечує комплексний підхід та дозволяє робити більш
обґрунтовані висновки при фінансовому аналізі компаній, інвестиційному аналізі та
макроекономічному аналіз. A klasszikus analitikus tanulmányokat bizonyos fokú szubjektivitás jellemzi, mivel az elemzőnek az elemzett mutatók dinamikájáról alkotott véleményétől függnek. Az objektivitás érdekében fontos, hogy egy átfogó makro- és mikrogazdasági elemzésbe bevonjuk azokat az indikátorokat, melyek maguknak a piaci szereplőknek: a vállalkozásoknak és a fogyasztóknak a hangulatát és várakozásait jellemzik. Az egyik ilyen indikátor a Gazdasági hangulatindex (Economic Sentiment Indicator, ESI). A cikk az Európai Unió egészének és az egyes országoknak az ESI-jét elemzi. Különös hangsúlyt fordít az Európai Unió Kárpát-medencei régiójának országaira (Magyarország, Románia, Szlovákia és Lengyelország), mint Ukrajna legközelebbi szomszédaira és stratégiai partnereire. A cikk az ukrajnai Gazdasági hangulatindexet és számos üzleti bizalmi indikátort elemez, nevezetesen a feldolgozóipari üzleti bizalmi indikátort, az építőipari üzleti bizalmi indikátort, a kiskereskedelmi üzleti bizalmi indikátort, a szolgáltatási üzleti bizalmi indikátort és a fogyasztói bizalmi indikátort. Az összeurópai Gazdasági hangulatindex hosszú ideje a pesszimista zónában, azaz 100 pont alatt van. Rossz jel az Európai Unió gazdasága számára, hogy a várakozások a hagyományosan magas gazdasági fejlettségű országokban, nevezetesen Németországban, Franciaországban, Ausztriában és Olaszországban a legrosszabbak. A tanulmány kimutatta, hogy a gazdasági hangulatindex egyes esetekben még a makrogazdasági mutatóknál is pontosabban tükrözi a gazdasági ciklus aktuális szakaszát. A gazdasági hangulatindex értékei a Kárpát-medence országaiban valamivel magasabbak, mint az Európai Unió átlaga. Ezekben az országokban a hangulat korrelál a GDP elmúlt évi növekedésével. Ahol a GDP növekedési trendje megmaradt, ott az ESI-értékek a legmagasabbak, például Romániában és Szlovákiában. Azok az országok, ahol a GDP csak kis mértékben nőtt vagy csökkent, a pesszimista ESI-zónába tartoznak (Lengyelország és Magyarország). A Gazdasági hangulatindex Ukrajnában a nehéz gazdasági helyzet ellenére pozitív tendenciát mutat, és 2023 második negyedévétől kezdve az optimista zónában, 100 pont felett van. Ez összefügghet a GDP növekedésének pozitív ütemével.. Ugyanakkor az üzleti bizalmi indikátorok értékei jelentősen csökkennek, különösen a feldolgozóipari üzleti bizalmi indikátor, a szolgáltatási üzleti bizalmi indikátor és az építőipari üzleti bizalmi indikátor értékei. A kiskereskedelmi üzleti bizalmi indikátor az egyetlen az üzleti bizalmi indikátorok közül, amely pozitív értékkel bír. A fogyasztói hangulat még rosszabb, mint az üzleti várakozások: A fogyasztói bizalmi indikátor történelmi mélyponton van. A Gazdasági hangulatindex mutatójának elemzése átfogó megközelítést biztosít, és lehetővé teszi megalapozottabb következtetések levonását a vállalatok pénzügyi elemzése, a befektetési elemzés és a makrogazdasági elemzés során. Abstract. Traditional analytical studies tend to exhibit a degree of subjectivity, as they depend on the analyst's perspective regarding the dynamics of the analyzed indicators. To achieve objectivity in comprehensive macro- and microeconomic analyses, it is essential to incorporate indicators that reflect the sentiments and expectations of market participants, namely businesses and consumers. One such indicator is the Economic Sentiment Indicator (ESI). This article analyzes the ESI of the European Union as a whole and across individual countries. Special attention is given to the analysis of the Carpathian region countries within the European Union (Hungary, Romania, Slovakia, and Poland), which are Ukraine's closest neighbors and strategic partners. The study also includes an analysis of Ukraine’s Economic Sentiment Indicator, along with several business confidence indicators, such as the Business Confidence Indicator in Manufacturing, the Business Confidence Indicator in Construction, the Business Confidence Indicator in Retail Trade, the Business Confidence Indicator in Services, and the Consumer Confidence Indicator. The European Economic Sentiment Indicator has long been in pessimistic territory, that is, below 100 points. A worrying sign for the European Union's economy is that expectations are the worst in traditionally high-developed economies, such as Germany, France, Austria, and Italy. The research shows that the Economic Sentiment Indicator sometimes more accurately reflects the real stage of the economic cycle than macroeconomic indicators. The values of the Economic Sentiment Indicator in the Carpathian region countries of the European Union are somewhat higher than the EU average. Sentiment in these countries correlates with GDP growth over the past year. Where GDP growth has been sustained, ESI levels are the highest, as in Romania and Slovakia. Countries where GDP growth has been insignificant or has declined are in the pessimistic ESI zone (Poland, Hungary). Despite the challenging economic situation, Ukraine’s Economic Sentiment Indicator shows positive dynamics and has remained in optimistic territory above 100 points since the second quarter of 2023, likely due to the preservation of positive GDP growth rates. Meanwhile, business confidence indicators are showing significant declines, particularly in Manufacturing, Services, and Construction sectors. The Business Confidence Indicator in Retail Trade is the only one among business confidence indicators that remains in positive territory. Consumer sentiment is even worse than business expectations, with the Consumer Confidence Indicator at historic lows. Analyzing the Economic Sentiment Indicator provides a comprehensive approach and enables more informed conclusions in financial analysis of companies, investment analysis, and macroeconomic assessments. |
Leírás: | Редакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeam Зміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/7 |
URI: | https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/4432 |
ISSN: | 2786-6734 (Print) 2786-6742 (Online) |
metadata.dc.rights.uri: | http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/ |
Ebben a gyűjteményben: | Acta Academiae Beregsasiensis. Economics Bacsó Róbert Hanuszics Veronika |
Fájlok a dokumentumban:
Fájl | Leírás | Méret | Formátum | |
---|---|---|---|---|
Bacho_R_Hanusych_Analiz_indeksu_ekonomichnykh_nastroiv_ta_ochikuvan_biznesu_2024.pdf | In Acta Academiae Beregsasiensis. Economics. 2024. 7. szám. pp. 11-27. | 955.92 kB | Adobe PDF | Megtekintés/Megnyitás |
This item is licensed under a Creative Commons License