Ezzel az azonosítóval hivatkozhat erre a dokumentumra forrásmegjelölésben vagy hiperhivatkozás esetén:
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/4441
Cím: | Módszertani kutatás a közgazdaságtan oktatásában |
Egyéb cím: | Methodological Research in Education of Economics Методологічні дослідження в економічній освіті |
Szerző(k): | Makszim Györgyné Nagy Tímea Максим Дьердьне Надь Т. Hegedüs László Zsigmond Геґедюш Л. Ж. |
Kulcsszavak: | oktatás;gazdaságtan;módszertani kutatás;attitűd;motiváció;kérdőív |
Kiadás dátuma: | 2024 |
Kiadó: | II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola |
Típus: | dc.type.researchStudy |
Hivatkozás: | In Acta Academiae Beregsasiensis. Economics. 2024. 7. szám. pp. 93-104. |
Sorozat neve/Száma.: | ;7. szám |
Absztrakt: | A gazdaságtan oktatásának társadalmi, gazdasági hasznossága rendkívül
szerteágazó, melyek közül kiemelkedik a gazdasági tudatosság, az innovatív vállalkozói szellem, a
globális és fenntartható perspektíva. Ha a fiatalok megtanulják, hogyan működik a gazdaság, hogyan
hatnak a különböző tényezők – mint például a kereslet és kínálat, a pénzügyi politikák, valamint a
globális gazdasági események – az életükre, tudatosabb állampolgárokká válnak és jobban tudják
értékelni és kezelni a gazdasági kihívásokat. A pénzügyi-gazdasági ismeretek megszerzése fiatal
korban alapvető fontosságú ahhoz, hogy a fiatalok tudatosan és felelősségteljesen kezeljék
pénzügyeiket, képesek legyenek kritikusan gondolkodni, és sikeresen navigáljanak a felnőtt élet
kihívásai között. Éppen ezért fonotos szerepe van az oktatásnak, magának a tanítási-tanulási
folyamatnak abban, hogy a jövő generációja milyen ismeretekkel és motivációval lép ki a
munkaerőpiacra. A közgazdasági módszertani vizsgálatok az elemzések és modellezések révén
hozzájárulnak a hatékonyabb, megalapozottabb döntéshozatalhoz, ami végső soron a társadalmigazdasági fejlődéshez és a termelési hatékonyság növekedéséhez vezet. Jelen publikáció gazdasági
szakképzésben részt vevő különböző korosztályok tanulási attitűd vizsgálatát mutatja be. Ehhez egyegy véletlenszerűen kiválasztott 9. és 12. évfolyamos osztály körében kérdőíves kutatást végeztünk
Bernáth és munkatársai tanulás iránti attitűd módszere alapján. A kérdőív 31 kérdése hat motívumra
osztható: továbbtanulás, érvényesülés, magasabb iskola; érdeklődés, kutatás; elmélyülés, kitartó
munka; jó jegy az iskolában; megfelelő pozíció elfoglalása az osztályban; jutalom a családban. Az
empirkus úton begyűjtött adatok elemzéséhez gyakoriság-vizsgálatot, középértékeket és kétmintés tróbát alakalmaztunk. A kétmintás t-próba alkalmazási feltételeti előzetesen teszteltük, a számításokat
5%-os szignifikancia szint mellett végeztük el. Az eredmények azt bizonyítják, hogy mind a kilencedik,
mind a tizenkettedik évfolyam rendkívül heterogén a tanulás iránti attitűd szempontjából. Egy-egy
évfolyamon belül is jelentős eltérések vannak a tanulás motivációjában, de a kilencedik és a
tizenkettedig osztály összehasonlításában még markánsabbak a különbségek. Statisztikailag
szignifikáns különbséget a 9. és a 12. évfolyamos tanulók között a továbbtanulás, érvényesülés, a
magasabb iskola, továbbá az elmélyülés, kitartó munka és az osztályban elfoglalt pozíció motívumai
esetében tapasztaltunk. Megállapítottuk, hogy a személyiségfejlődés eltérő szakaszaiban más-más
motivációk válnak hangsúlyossá, ami különösen igaz a továbbtanulást és a kitartó tanulást jellemző
attitűdökre. Következtetéseink tágabb kontextusba helyezésével megállapítottuk, hogy a tanulási
attitűdök elemzése segít a szervezeteknek felismerni, hogy milyen tudásbázissal rendelkeznek, és
hogyan képesek azt hatékonyan kihasználni. A tudásmegosztás elősegítése növeli a termelési
hatékonyságot, a magasabb motiváció pedig hozzájárul a teljesítmény javulásához, ami közvetlen
hatással van a szervezeti hatékonyságra. Abstract. The social and economic relevance of economics education is highly multifaceted, with key aspects including economic awareness, an innovative entrepreneurial spirit, and a global and sustainable perspective. Understanding how the economy functions, including the effects of supply and demand, financial policies, and global economic events, enables individuals to become citizens that are more informed and better equipped to manage economic challenges. Acquiring financial and economic knowledge at a young age is crucial for developing the ability to manage finances responsibly, think critically, and navigate adult life successfully. Education, specifically the teachinglearning process, plays a pivotal role in shaping the knowledge and motivation with which the future generation enters the labour market. Economic methodological studies, through analysis and modelling, contribute to more effective, well-founded decision-making, which ultimately fosters socioeconomic development and improves production efficiency. This publication explores the learning attitudes of various age groups involved in economic vocational training. A questionnaire, based on the learning attitude method developed by Bernáth et al., was administered to randomly selected students in 9th and 12th grades. The questionnaire consists of 31 questions, grouped into six motivational categories: further education, validation, higher education; interest and research; immersion and persistent work; achieving good grades; taking a proper position in class; and family rewards. To analyse the empirical data, frequency analysis, central tendency, and a two-sample t-test were applied. Pre-testing was conducted for the two-sample t-test, and calculations were performed at a 5% significance level. The results indicate that both 9th and 12th grade students display highly heterogeneous attitudes towards learning. Significant differences in learning motivation were identified within individual grades, with even more pronounced differences between 9th and 12th grade students. Statistically significant differences were found in the motivations related to further education, achievement, immersion in work, and class position between the two grades. These findings suggest that different motivations emerge at various stages of personal development, particularly concerning continuing education and persistent learning. Research results reveal that analysing learning attitudes assists organisations in identifying their knowledge base and optimising its use. Facilitating knowledge sharing enhances production efficiency, while higher motivation improves performance, directly impacting organisational effectiveness. Резюме. Соціальна та економічна значущість економічної освіти дуже багатогранна, з ключовими аспектами, включаючи економічну обізнаність, інноваційний підприємницький дух, а також глобальну та сталу перспективу. Розуміння того, як функціонує економіка, включаючи вплив попиту та пропозиції, фінансової політики та глобальних економічних подій, дозволяє людям стати більш поінформованими громадянами та краще підготовленими для вирішення економічних проблем. Отримання фінансових та економічних знань у молодшому віці має вирішальне значення для розвитку здатності відповідально розпоряджатися фінансами, критично мислити та успішно керувати дорослим життям. Освіта, зокрема процес викладання-навчання, відіграє ключову роль у формуванні знань і мотивації, з якими майбутнє покоління виходить на ринок праці. Економічні методологічні дослідження шляхом аналізу та моделювання сприяють більш ефективному, обґрунтованому прийняттю рішень, що зрештою сприяє соціально-економічному розвитку та підвищує ефективність виробництва. Ця публікація досліджує ставлення до навчання різних вікових груп, які беруть участь у економічному професійному навчанні. Анкета, заснована на методі ставлення до навчання, розробленому Бернатом та ін., була проведена випадково відібраним учням 9-х і 12-х класів. Анкета складається з 31 запитання, згрупованих у шість мотиваційних категорій: подальша освіта, підтвердження, вища освіта; інтерес і дослідження; заглибленість і наполеглива робота; досягнення хороших оцінок; займати правильну позицію на уроці; та сімейні винагороди. Для аналізу емпіричних даних застосовували частотний аналіз, центральну тенденцію та двовибірковий t-критерій. Попереднє тестування проводилося для двовибіркового t-критерію, а розрахунки проводилися на рівні значущості 5%. Результати свідчать про те, що учні 9-х і 12-х класів демонструють дуже неоднорідне ставлення до навчання. Значні відмінності в мотивації навчання виявлені в межах окремих класів, ще більш виражені відмінності між учнями 9-х і 12-х класів. Виявлено статистично значущі відмінності в мотиваціях, пов'язаних з продовженням навчання, досягненнями, зануреністю в роботу та становищем у класі між двома класами. Ці результати свідчать про те, що на різних етапах особистісного розвитку виникають різні мотивації, особливо щодо безперервної освіти та наполегливого навчання. Результати дослідження показують, що аналіз ставлення до навчання допомагає організаціям визначити свою базу знань і оптимізувати її використання. Сприяння обміну знаннями підвищує ефективність виробництва, а вища мотивація покращує продуктивність, безпосередньо впливаючи на ефективність організації. |
Leírás: | Редакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeam Зміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/7 |
URI: | https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/4441 |
ISSN: | 2786-6734 (Print) 2786-6742 (Online) |
metadata.dc.rights.uri: | http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/ http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/ |
Ebben a gyűjteményben: | Acta Academiae Beregsasiensis. Economics |
Fájlok a dokumentumban:
Fájl | Leírás | Méret | Formátum | |
---|---|---|---|---|
Makszim_Gyorgyne_Nagy_Modszertani_kutatas_kozgazdasagtan_2024.pdf | In Acta Academiae Beregsasiensis. Economics. 2024. 7. szám. pp. 93-104. | 434.53 kB | Adobe PDF | Megtekintés/Megnyitás |
This item is licensed under a Creative Commons License