Transcarpathian tertiary teachers’ attitudes to remote teaching

Abstract

Резюме. Дослідження вивчає ставлення викладачів закладів вищої освіти до дистанційного навчання у двох провідних закладах вищої освіти Закарпаття, зосереджуючись на зміні, спричинені розвитком онлайн-навчання, особливо під час пандемії COVID-19. Дослідження має на меті визначити спільні риси та відмінності у сприйнятті викладачів та дослідити фактори, які формують ці ставлення. Використовуючи як кількісні, так і якісні методи, дослідження систематично аналізує демографічні дані викладачів, їх досвід та сприйняття, пропонуючи комплексне розуміння того, як вони взаємодіють та адаптуються до онлайн-навчання. Дослідження залучило різноманітну групу викладачів різних дисциплін, які взяли участь в онлайн-опитуванні, проведеному протягом 2023–2024 навчального року. Опитування було розроблено двома мовами – українською та угорською – для забезпечення інклюзивності та ефективної комунікації між респондентами та дослідниками. Кількісний аналіз виявив закономірності та кореляції, тоді як якісний аналіз надав більш глибоке розуміння нюансів досвіду та викликів, з якими стикалися викладачі під час онлайн-навчання. Результати дослідження показують, що хоча більшість викладачів відчували себе підготовленими до онлайннавчання, поширеними були занепокоєння щодо академічної доброчесності, психічного здоров'я та цифрового оцінювання. Незважаючи на ці виклики, викладачі визнали гнучкість та доступність онлайн-навчання, але висловили перевагу традиційним методам навчання. Значною тенденцією, що спостерігалася, було те, що молодші викладачі були більш сприйнятливі до онлайн-навчання порівняно зі старшими колегами, які були більш стурбовані переходом на онлайн-платформу. Дослідження робить висновок, що хоча дистанційне навчання пропонує значні переваги (наприклад, гнучкість, доступність, різноманітність цифрових інструментів тощо), воно також представляє виклики (наприклад, технічні проблеми, відсутність соціальної взаємодії, перевантаження та вигорання тощо), які необхідно вирішувати для підвищення його ефективності. Результати цього дослідження можуть допомогти сформувати освітню політику та стратегії для створення більш ефективних та інклюзивних навчальних середовищ у мінливому світі освіти.

Abstract. This study examines tertiary teachers’ attitudes towards distance education at two leading higher educational institutions in Transcarpathia, focusing on the shift prompted by the rise of online learning, especially during the COVID-19 pandemic. The research aims to identify commonalities and differences in perceptions among teachers, and exploring factors that shape these attitudes. Utilizing both quantitative and qualitative methods, the study systematically analyses teachers’ demographic data, experiences, and perceptions, offering a comprehensive understanding of how they engage with and adapt to online education. The research involved a diverse group of teachers of various disciplines, who participated in an online survey conducted during the 2023/2024 academic year. The survey was designed bilingually in Hungarian and Ukrainian to ensure inclusivity and effective communication. Quantitative analysis identified patterns and correlations, while qualitative analysis provided deeper insights into the nuanced experiences and challenges faced by teachers during online education. Findings reveal that while most teachers felt prepared for online teaching, concerns about academic integrity, mental health, and digital assessment were prevalent. Despite these challenges, teachers acknowledged the flexibility and accessibility of online education but expressed a preference for traditional teaching methods. A notable trend observed was that younger teachers were more receptive to online education compared to their older counterparts, who were more apprehensive about the transition. The study concludes that while distance learning offers significant benefits (e.g. flexibility, accessibility, a variety of digital tools, etc.), it also presents challenges (e.g. technical problems, lack of social interaction, workload and burnout, etc.) that must be addressed to enhance its effectiveness. The findings of this study can help shape educational policies and strategies to create more effective and inclusive learning environments in the changing world of education.