Experience from a light trap Lepidoptera survey in a populated settlement: effects of meteorological factors and changes in lunar phases

Abstract

Abstract. In the framework of the research, light trap Lepidoptera collections were carried out in the territory of a settlement (Velyki Berehy, Zakarpatska Oblast, Ukraine), which is bordered by nature reserves, forests, and agricultural areas, as well as by the remains of a large marsh (Szernye bog) that had been drained in the past. A Jermy light trap with a household LED bulb was used to capture the moths and butterflies. In addition to assessing the Lepidoptera fauna of the area, the study aimed to find out which species of Lepidoptera are attracted to energy-saving light bulbs commonly used in households in a settlement located in a habitat-diverse environment. In addition to the artificial light pollution conditions and other anthropogenic influences of the settlement, the direction and magnitude of the effects of temperature, relative humidity, cloud cover, wind speed, and moon phase parameters at the time of collection on the flight trends of nocturnal Lepidoptera species were also investigated. A total of 97 days of collecting between May 2018 and May 2019 resulted in the collection of 122 Lepidoptera species from 16 families. In terms of their ecological requirements, species were found in closed and open forest, forest edge, scrub, meadow, actively cultivated and abandoned agricultural areas, as well as in dry and wet areas. Several species considered being agricultural, forestry, or horticultural pests were identified, but not in abundance. Among the environmental variables, temperature variation showed a strong significant positive correlation with daily species numbers and abundance, while relative humidity, wind speed, cloud coverage and moon phases showed varying degrees of negative correlation, but were generally weak. The effects of the interactions of natural and man-made environmental influences on living organisms are difficult to assess objectively, but their research is of paramount importance for the long-term effective conservation of habitats of particular conservation value and for the preservation of their biodiversity.

Резюме. У рамках дослідницької роботи проводився збір метеликів за допомогою світлових пасток у межах населеного пункту (с. Великі Береги, Україна, Закарпатська обл.), який обмежений природоохоронними територіями, лісами та сільськогосподарськими угіддями, а також залишками раніше осушеного великого торф’яного болота Сернє. Для вилову метеликів використовували світлову пастку, оснащену звичайною побутовою світлодіодною лампою. Крім оцінки фауни метеликів досліджуваної території, проаналізували, зокрема, які види метеликів приваблюють енергозберігаючі лампи, що часто використовуються в домогосподарствах у зазначеному населеному пункті. Крім впливу штучного світлового забруднення й інших антропогенних чинників поселення на тенденції літання нічних активних видів метеликів, також дослідили напрямок і ступінь впливу температури та відносної вологості повітря, хмарності, швидкості вітру та місячних фаз, зафіксованих під час вилову. У результаті збору зразків, який проводився протягом 97 днів (з травня 2018 р. до травня 2019 р.), зібрали представників 122 видів метеликів, які належать до 16 родин. Стосовно екологічних особливостей – траплялись види, характерні для густих суцільних і розріджених лісів, узлісся, чагарників, луків, активно оброблених і занедбаних сільськогосподарських територій, а також сухих і вологих локацій. Крім того, ідентифікували кілька видів, які можна вважати шкідниками з точки зору сільського господарства, лісівництва, чи садівництва, але не в масовому масштабі. Зазначимо, що зміна температури навколишнього середовища показала значну позитивну кореляцію з показниками добової чисельності видів та особин, а відносна вологість, швидкість вітру, хмарність та місячні фази показали різну за ступенем, але по суті слабку негативну кореляцію. Важко об’єктивно судити про наслідки взаємодії природних і штучних впливів навколишнього середовища на живі істоти, але дослідження особливо цінних середовищ існування має велике значення для ефективної, довгострокової природоохоронної діяльності та збереження біорізноманіття.