Fornos és a Fornosi Református Egyházközség története 1867-1944 között

Abstract

A helytörténeti kutatások rendkívüli mértékben gazdagítják a történettudomány eddigi elért eredményeit, mert ezek során olyan információk kerülhetnek a kutató birtokába, melyek megmutatják, hogy a régmúltban élt emberekre, azok közösségeire hogyan is hatottak a nagytörténelem egy-egy eseményei. Ahogy nincs kettő egyforma múltú személy, úgy nincs két olyan község sem, amely ugyanazt tapasztalta volna meg az évszázadok alatt. Bár egyre többen foglalkoznak a helytörténet rekonstruálásával, Fornossal és a település református egyházközösségével kapcsolatban még nem született tudományos igényű munka, főleg nem az 1867–1944-re vonatkozó időszakból. A szakdolgozat első fejezetében Fornos és a Fornosi Református Egyházközség történetével kapcsolatos szakirodalom áttekintését adjuk, továbbá a korabeli kiadványokat, sajtótermékeket és levéltári forrásokat ismertetjük. A következő fejezetben – a 14. századig visszanyúlva – ismertettük a Magyar Királyságon belüli falu múltját, hogyan gyarapodott az évszázadok alatt. Továbbá, hogy az első világháború után milyen nehezen ment a csehszlovák állam vezetésével való megbékélés, mígnem 1938-tól fellélegeztek egy időre, visszakerülve a magyar államhoz. Az utolsó, harmadik fejezet a református egyházközség szervezetének kiépüléséről, gyarapodásáról szól, milyen építkezéseket végeztek, mi vezetett a több száz éve működő felekezeti iskola bezárásához. Fontos eleme a fejezetnek, hogy milyen örökséget hagytak maguk után a lelkészek, főleg Korláth Gyula, aki nagy szerepet játszott a magyar identitás erősítésében a községben a csehszlovák időszakban.

Резюме. Дослідження історії поселень значно збагачують досягнення історичної науки. Під час дослідження дослідник може отримати інформацію, яка показує, як основні події в історії вплинули на спільноти людей. Так само, як немає двох людей з однаковим минулим, немає двох сіл, які пережили те саме протягом століть. Хоча все більше людей займаються реконструкцією місцевої історії, наукові роботи, пов’язані з Форношом і реформатською релігійною громадою поселення – особливо щодо періоду між 1867–1944 роками – ще не опубліковані. У першому розділі кваліфікаційної роботи подаємо огляд літератури, пов’язаної з історією Форноша та реформатської релігійної громади с. Форнош, а також описуємо архівні першоджерела, тогочасну пресу та сучасні нукові публікації. У наступному розділі – повертаючись до 14 століття – ми описали історію села в Угорському королівстві, як воно росло протягом століть. Тоді ми показали, як важко було жителям села примиритися з керівництвом Чехословацької держави після Першої світової війни, аж поки їх тимчасово не повернули до складу Угорської держави у 1938 році. Останній, третій розділ розповідає про розвиток і зростання організації реформатської релігійної громади та про те, які види будівництва проводилися. Крім того, які причини призвели до закриття конфесійної школи, яка діяла сотні років. Важливим елементом розділу є спадщина, залишена пасторами, особливо Дюлою Корлат, який відіграв важливу роль у зміцненні угорської ідентичності в селі в чехословацький період.