Propaganda a kárpátaljai magyar sajtóban 1938 és 1944 között

Abstract

A munkám a Kárpátalján megjelenő magyar sajtópropagandával foglalkozik 1938 és 1944 között, azaz a mai Kárpátalja területe két ütemben lezajlott visszacsatolásának, majd a második világháborús magyar katonai szerepvállalás ideje alatt és Horthy Miklós kormányzósága idején. Minden modern kori terjeszkedő állam egyik elsődleges feladata az újonnan hozzá csatolt lakossága felé a saját legitimitásának az igazolása. Nem volt ez alól kivétel a Magyar Királyság sem, miután végrehajtotta a teljes területi revízióját Kárpátalján 1939-ben. Ez az igazolás eredendően csak a propaganda útján képes megvalósulni, aminek a sajtóban megjelenő formáját vizsgáltam a munkámban. Kárpátalján, ugyanúgy, mint a Magyar Királyság többi területén, az elsődleges propaganda eszköze az államnak Horthy Miklós vezérkultusza volt, amit 1941 júniusa után a háborús propaganda egészített ki. Az, hogy miképpen jelent meg a propaganda – hogy miről írtak és miről nem írtak cikkeket – sokat elárul a berendezkedni és konszolidálódni kívánó államhatalom és a lakosság viszonyáról. A helyi magyar konzervatív sajtó Horthy kultuszát aktívan építette, aminek az intenzitása a kormányzóhoz kapcsolódó évfordulókon csúcsosodott ki. A kutatás elsősorban a Kárpáti Hiradó, Az Őslakó és a Kárpáti Magyar Hírlap digitalizált számaira támaszkodik, amiket az Arcanum Digitális Tudománytárban értem el. A kutatásból kiderült, hogy a Horthy-kultusz karakterisztikája Kárpátalja területén annak ellenére, hogy mutatott hasonlóságokat a Magyarországon megjelenő elemekkel, a kultusz építés, majd ápolás módja jelentős eltéréseket is tartalmazott. Ilyen eltérés például a sajtóban megjelenő hivatalos kultusz intenzitása, a kultuszépítéshez felhasznált eleme, a cikkek nyelvezete, de még a Horthy-évfordulók is. A háborús propaganda a helyi sajtóban meglehetősen enyhén jelent meg, de az idő előrehaladtával és a harci események közeledésével folyamatos növekedő tendenciát mutatott, azonban így sem volt annyira meghatározó, mint az országosan megjelent lapokban. A vizsgált újságokban a propaganda részét képezték a megjelentetett versek is.

Резюме. Моя робота присвячена пропагандистській діяльності угорської преси на Закарпатті між 1938 і 1944 роками, тобто під час двоетапної анексії сучасної території Закарпаття, участі угорської армії у Другій світовій війні та губернаторства Міклоша Горті. Одним із першочергових завдань будь-якої сучасної експансіоністської держави є доведення власної легітимності перед новоприєднаним населенням. Королівство Угорщина не стало винятком з цього правила, здійснивши повну територіальну ревізію території Закарпаття у 1939 році. Таке виправдання за своєю суттю може бути досягнуте лише за допомогою пропаганди, присутність якої я досліджував на прикладі преси. На території Закарпаття, як і на інші території Угорського королівства, основним пропагандистським інструментом держави був культ вождя Міклоша Горті. Цей культ був доповнениим після червня 1941 року військовою пропагандою. Те, як публікувалася ця пропаганда багато говорить про відносини між державою і населенням. Місцева угорська консервативна преса брала активну участь у створенні культу Горті, кульмінацією якого ставали ювілеї, пов'язані з губернатором. Дослідження базується переважно на оцифрованих випусках "Kárpáti Hiradó", "Az Őslakó" та "Kárpáti Magyar Hírlap", до яких я отримав доступ у цифровій бібліотеці Arcanum. Дослідження показало, що характеристики культу Горти на території Закарпатті, хоча і демонстрували схожість з елементами в Угорщині, також включали значні відмінності у способах побудови та подальшого культивування культу. До таких відмінностей можна віднести, наприклад, інтенсивність офіційного культу в пресі, елементи, що використовувалися для побудови культу, мову статей і навіть, дати вижливих річниць політичної системи Угорського королівства. Пропаганда під час Другої світової війни з'являлася в місцевій пресі досить слабо, але з часом і наближенням бойових дій демонструвала стійку тенденцію до зростання, хоча й не була такою домінуючою, як у загальнонаціональній пресі. У досліджуваних газетах публіковані вірші також були частиною пропаганди.