Екзистенційний вибір героїв на тлі глобальних катастроф у технотрилерах Макса Кідрука «Бот: Атакамська криза» та «Бот: Ґуаякільський парадокс»

Abstract

Резюме. У пропонованій статті досліджено екзистенційну проблематику романів Макса Кідрука «Бот: Атакамська криза» та «Бот: Ґуаякільський парадокс», зокрема: мотиви абсурдності існування, відчуження, свобода вибору, відповідальності за свій вибір, страх перед смертю, пошуки сенсу життя та автентичності. Здійснено детальний розгляд символічних елементів, мотивів і тем, що формують екзистенційну свідомість персонажів у контексті сучасних технологічних і екологічних викликів; підкреслено роль технологій як центрального аспекту сучасної екзистенційної кризи. Проаналізовано вплив технологічних утопій та катастроф на людську свідомість та моральний вибір в літературній інтерпретації та філософських підходів до аналізу творів, що дозволяє глибше зрозуміти взаємодію людини з технологічним прогресом і природним середовищем, висвітлених у сучасній літературі. У ході дослідження було визначено, що екзистенційна проблематика займає важливе місце у літературі ХХ століття і зберігає свою актуальність у сучасній літературі. Макс Кідрук, український письменник, відомий своїми технотрилерами, розкриває в них актуальні для людства екзистенційні проблеми: мотив технологічної загрози пронизує обидва досліджувані романи («Бот: Атакамська криза» та «Бот: Ґуаякільский парадокс»), відображаючи страх перед неконтрольованим використанням новітніх технологій. Автор порушує питання етичності наукових експериментів і можливих наслідків для людства. Мотив морального вибору також є центральним у творах Кідрука. Герої змушені приймати складні рішення, що впливають на їхнє життя і життя інших людей; автор підкреслює важливість моральних принципів у сучасному світі. Тематика взаємодії людини з природою є актуальною в обох романах. Кідрук показує, як людська діяльність може призвести до серйозних екологічних катастроф, наголошуючи на необхідності виховання екологічної свідомості та відповідальності перед довкіллям. Автор порушує проблеми про природу свідомості і межі наукових експериментів, змушуючи читача замислитися над етичними аспектами технологічного прогресу. Отже, обидва твори Кідрука розглядають глибокі екзистенційні питання про природу зла, людську відповідальність і вплив технологій на суспільство. Вони підкреслюють, що цивілізація може як підносити, так і руйнувати людську духовність, і закликають до усвідомлення наслідків своїх дій. Спільна воля всіх людей може зупинити абсолютне зло і його панування на землі, але для цього кожен мусить боротися зі своїми внутрішніми демонами і робити морально відповідальний вибір.

Abstract. The proposed article examines the existential issues of Max Kidruk’s novels “Bot: Atacama Crisis” and “Bot: Guayaquil Paradox”, in particular: motifs of the absurdity of existence, alienation, freedom of choice, responsibility for one’s choice, fear of death, the search for the meaning of life and authenticity. A detailed examination of the symbolic elements, motives and themes that form the existential consciousness of the characters in the context of modern technological and environmental challenges is carried out; the role of technology as a central aspect of the modern existential crisis is emphasized. The impact of technological utopias and catastrophes on human consciousness and moral choice in literary interpretation and philosophical approaches to the analysis of literary works is investigated, which allows for a deeper understanding of the interaction of man with technological progress and the natural environment, highlighted in modern literature. In the course of the research, it was determined that existential issues occupy an important place in the literature of the 20th century and retain their relevance in modern literature. Max Kidruk, a Ukrainian writer known for his techno-thrillers, reveals in his novels different existential problems relevant to humanity: the motif of technological threat permeates both novels under study (“Bot: Atacama Crisis” and “Bot: Guayaquil Paradox”), reflecting the fear of the uncontrolled use of the latest technologies. The author raises the question of the ethics of scientific experiments and possible consequences for humanity. The motif of moral choice is also central to Kidruk’s works. Heroes are forced to make difficult decisions that affect their lives and the lives of other people; the author emphasizes the importance of moral principles in the modern world. The theme of human interaction with nature is relevant in both novels. Kidruk shows how human activities can lead to serious ecological disasters, emphasizing the need to raise environmental awareness and responsibility. The author raises issues about the nature of consciousness and the limits of scientific experiments, forcing the reader to think about the ethical aspects of technological progress. Consequently, both of Kidruk’s works address deep existential questions about the nature of evil, human responsibility, and the impact of technology on society. They emphasize that civilization can both elevate and destroy human spirituality, and call for awareness of the consequences of one’s actions. The common will of all people can stop absolute evil and its rule on earth, but for this everyone must fight their inner demons and make morally responsible choices.

Jelen tanulmány Maksz Kidruk regényeinek egzisztencialista problematikáját vizsgálja a „Бот: Атакамська криза” és „Бот: Ґуаякільський парадокс” című könyveiben, különös tekintettel a létabszurditásának, az elidegenedésnek, a választás szabadságának és felelősségének, a halálfélelemnek, az élet értelme keresésének és az autentikusságnak a motívumaira. Részletesen megvizsgáljuk azokat a szimbolikus elemeket, motívumokat és témákat, amelyek a modern technológiai és környezeti kihívások összefüggésében alakítják a szereplők egzisztenciális tudatát; úgy véljük, a technológia szerepe a modern egzisztenciális válság központi aspektusaként kap hangsúlyt. A techno-utópiák és katasztrófák emberi tudatosságra és erkölcsi döntésekre gyakorolt hatását a művek irodalmi és filozófiai megközelítésében elemezzük, ami így lehetővé teszi az ember, a technikai fejlődés és a természet kölcsönhatásának mélyebb megértését a kortárs irodalomban. A tanulmány arra a következtetésre jut, hogy az egzisztenciális kérdések fontos helyet foglalnak el a huszadik századi irodalomban, és a kortárs irodalomban is relevánsak maradnak. Maksz Kidruk, a techno-thrillereiről ismert ukrán író regényeiben az emberiséget érintő egzisztenciális problémákat tárja fel. A technológiai fenyegetés motívuma mindkét vizsgált regényt („Бот: Атакамська криза” és „Бот: Ґуаякільський парадокс”) áthatja, tükrözve a legújabb technológiák használata és ellenőrizhetetlensége miatt érzett félelmet. Az író felveti a tudományos kísérletek etikusságának és az emberiségre gyakorolt lehetséges következményeknek a kérdését. Az erkölcsi választás motívuma szintén központi szerepet játszik Kidruk műveiben. A szereplők nehéz döntéseket kénytelenek hozni, amelyek hatással vannak a saját és mások életére; az író hangsúlyozza az erkölcsi elvek fontosságát a modern világban. Mindkét regényben fontos az ember és a természet közötti kölcsönhatás tematizálása. Kidruk bemutatja, hogy az ember tevékenysége hogyan vezethet súlyos környezeti katasztrófákhoz, miközben kiemeli a környezettudatosság és a környezet iránti felelősségvállalás előmozdításának szükségességét. Az író kérdéseket vet fel a tudat természetéről és a tudományos kísérletezés korlátairól, arra ösztönözve az olvasót, hogy elgondolkodjon a technológiai fejlődés etikai aspektusain. Összefoglalva: Kidruk mindkét kiemelt műve mély egzisztenciális kérdéseket feszeget a gonosz természetéről, az emberi felelősségről és a technológia társadalomra gyakorolt hatásáról. A művek hangsúlyozzák, hogy a civilizáció egyszerre képes felemelni és elpusztítani az emberi szellemiséget, és felszólítanak arra, hogy tetteink következményeit tudatosítani kell. Az emberiség közös akarata képes lehet megállítani az abszolút gonoszt és annak uralmát a földön, de ehhez mindenkinek meg kell küzdenie belső démonaival és erkölcsileg felelős döntéseket kell hoznia.