A Magyarországon tartózkodó belső ukrajnai menekültek nyelvhasználati szokásai és nyelvi attitűdjei

Abstract

A 2014 óta tartó kelet-ukrajnai fegyveres konfliktus a 2022. február 24-én kirobbant orosz–ukrán háborúban csúcsosodott ki, melynek nyomán több millió ukrán állampolgár döntött az ország elhagyása mellett, s keresett ideiglenesen, s sokan talán végérvényesen is külföldön –többek között Magyarországon is –menedéket. A harci cselekményekkel együtt járó létfenyegetettség, a 18–60 év közötti férfiakáltalános mozgósítása és a gazdasági visszaesés miatt jelentős mértékben nőtt a szülőföldjüket hátrahagyó ukrán állampolgárok száma. Ezzel egyidejűleg fontos kiemelni azt is, hogy a mobilizációs törvény értelmében 2022. február 25-től megtiltották a hadköteles korú férfiaknak az ország elhagyását, így azok a férfiak, akik távoztak a kelet-ukrajnai régióból túlnyomórészt az ország nyugati területein, többek között Kárpátalján kerestek ideiglenes menedéket. Ugyanakkor a mozgósítás alól valamilyen egészségügyi (rokkant) vagy családi (legalább három kiskorú gyermeket nevelő) állapot révén mentesülő, az ország elhagyási jogával továbbra is rendelkező férfiak közül is sokan döntöttek a külföldre való távozás mellett. Számuk természetesen a nők és gyermekek számához mérten elenyésző.Jelen dolgozat –a Magyarországon tartózkodó belső ukrajnai menekültek körében végzett online kérdőíves felmérés eredményei alapján –azt kívánja bemutatni, hogy az orosz és ukrán anyanyelvű adatközlők egy általuk egyáltalán nem ismertnyelvi közegbe kerülve milyen nyelvhasználati stratégiákat alakítottak ki, s milyen attitűddel viszonyulnak az anyanyelvükhöz, a magyar nyelvhez, illetve a boldogulás szempontjából igénybe vett különféle közvetítőnyelvekhez.A munka első részében a háborúnyomán kibontakozó migrációs folyamatok, illetveaz azok nyomán foganatosított európai uniós intézkedések kerülnek bemutatásra. A második rész az adatközlők ukrajnai lakhely szerinti, illetve a magyarországi tartózkodási hely szerinti eloszlásáról, valamint más szociológiai változókról ad általános tájékoztatást. A következő részben az adatközlők nyelvismerete és a nyelvhasználati sajátosságai kerülnek ismertetésre. Ezt követően a Magyarországhoz, valamint a magyar nyelvhez, illetve a magyar nyelv (meg)tanulásához való viszony kapcsán kifejtett, majd pedig az Ukrajnába való visszatérés lehetőségével kapcsolatos adatközlői vélemények bemutatására kerül sor. Az írásban rendre helyet kapnak az adatközlőktől kapott szöveges vélemények is, amelyek révén a statisztikai adatok árnyaltabb képe rajzolódhat ki.

Резюме. Збройний конфлікт на Cході України, який триває з 2014 року, призвів до російсько–української війни, яка спалахнула 24 лютого 2022 року і змусила мільйони українських громадян прийняти рішення покинути країну та шукати тимчасового, а для багатьох, можливо,й постійного притулку за кордоном, зокрема в Угорщині. Загроза для життя та відсутність нормальних умов для забезпечення життєдіяльності, пов’язані з бойовими діями, загальна мобілізація чоловіків віком від 18 до 60 років та економічний спад призвели до значного збільшення кількості громадян України, які залишають свою батьківщину. Водночас важливо підкреслити, що закон про мобілізацію заборонив чоловікам призовного віку залишати країну з 25 лютого 2022 року, тому чоловіки, які покинули східні регіони України, переважно шукали тимчасового притулку в західній частині країни, зокрема на Закарпатті. Водночас багато чоловіків, які були звільнені від мобілізації за медичними показниками (інвалідність) або сімейним станом (наявність щонайменше трьох неповнолітніхдітей) і які все ще мали право виїхати з країни, також вирішили використати цю можливість. Звичайно, кількість таких осіб є незначною порівняно з кількістю жінок і дітей, які покинули Україну. На основі результатів онлайн-опитування, проведеного серед вимушених переселенців з України, які проживають в Угорщині, показано, як носії російської та української мов, опинившись у мовному середовищі, з яким вони не були знайомі, сформували свої стратегії мововживання, описано їхнє ставлення до рідної мови, до угорської та інших мов-посередників, які використовуються для забезпечення добробуту. У статті розглянуто особливості перебігу міграційних процесів, що розгорнулися внаслідок війни, та заходи, якихвживає Європейський Союз у відповідь на них; представлено загальну інформацію про розподіл респондентів за місцем проживання в Україні та в Угорщині, а також інші соціологічні показники; описано мовні компетенції респондентів, представлено погляди щодо їхнього ставлення до Угорщини, угорської мови та можливостей вивчення угорської мови, а також про наміри повернення в Україну. Подано безпосередні відгуки респондентів, які дають можливість достовірно оцінити результати дослідження.

Abstract. The armed conflict in eastern Ukraine since 2014 has escalated into the Russo–Ukrainian war that broke out on February 24, 2022, leading millions of Ukrainian citizens to decide about leaving the country and seeking temporary and, in many cases, permanent shelterabroad, including in Hungary. The threat to their existence posed by the military actions, the general mobilisation of men aged 18–60, and the economic downturn have led to a significant increase in the number of Ukrainian citizens leaving their homeland behind. At the same time, it is also important to highlight that the mobilisation law banned men of military age from leaving the country as of February 25, 2022, so that men who left the Eastern Ukraine region have predominantly found temporary shelterin the Western part of the country, including in Transcarpathia. At the same time, many men who were not obliged to mobilise because of a medical condition (e.g., disability) or family status (e.g., having at least three children) and who still had the right to leave the country also decided to go abroad. Their numbers are, of course, negligible compared to the number of women and children, who have left Ukraine. On the basis of the results of an online questionnaire survey conducted among internally displaced Ukrainians currentlyresiding in Hungary, the paper aims to show how the Russian and Ukrainian native speakers of the data, having been exposed to a language environment with which they are completely unfamiliar, have developed language usage strategies and attitudes towards their mother tongue, Hungarian, and the various intermediary languages used during everyday communication. In the first part of the work, the migration processes that developed in the context of the war and the measures taken by the European Union in response to them are presented. The second part provides general information on the distribution of respondents by place of residence in Ukraine and by place of residence in Hungary, as well as other sociological indicators. The next section describes the respondents’ language skills and characteristics. This is followed by a presentation of respondents’opinions on their attitude towards Hungary, the Hungarian language, learning the Hungarian language, and the possibility of returning to Ukraine. The paper also includes comments from respondents in the form of narrative texts, which help to provide a more balanced picture of the statistics.