Szakrális kéziratok szövegeinek szimbolikája

Abstract

A szimbólumok olyan részei költészetünknek, amelyek bár halványulni látszanak, de kikopni sosem fognak. A szimbólumok egyszerre hatnak az ember tudatos és tudatalatti gondolkodására, értelmezési variációkat kínálnak a jelentés kódolásához. Sokszor egy szó magába foglalhat egy egész létérzést, amit talán még perifrázissal sem tudnánk érthetőbben és érezhetőbben elmondani, leírni. Természetesen előfordul, hogy érzelmi, vagy akár társadalmi helyzetünk nem is enged konkrét kinyilatkoztatást, megnyilvánulást. Jelen tanulmány egy kárpátaljai településen, Szalókán gyűjtött szakrális kézirat szövegszimbolikáját vizsgálja. A kutatás említett forrásvidéke egy olyan település, amellyel kevés szakirodalmi forrás foglalkozik. A vizsgálat betekintést enged abba a tradicionális szellemiségbe, amely a település vallási közösségeiben még napjainkban is tetten érhető. A tanulmány lehetőséget nyújt a közösség által megörökített szövegek mélyebb, átformált értelmezésére, jelentéstartalmuk megismerésére.A folklór és az irodalom határterületén mozgunk. Munkánkban többek között kirajzolódik, hogy a két terület között erős kapcsolat áll fenn. Ezt az összefüggést egyes irodalmi művek és népi kéziratok szövegeinek összehasonlításával mutattuk be. Az elemzés során számos szimbólumot azonosítottunk, amelyek különösen a természeti képekben hordoznak mélyebb jelentéseket. Külön foglalkoztunk a virág, a fa, a fáklya, az évszakok és a koporsó mögöttes jelentésével. Minderre példaként lírikusok műveit vetettük össze „paraszti írásokkal”, központba helyezve a szimbólumhasználatot. Az elemzésre szánt szövegek vizsgálata során nyilvánvalóvá vált a néprajz és az irodalom közötti párhuzam. Ezt az összefüggést egyes irodalmi művek és népi kéziratok szövegeinek összehasonlításával szemléltettük. Olyan költőket idézünk, mint Friedrich Schiller, Arany János, Ady Endre, Kosztolányi Dezső, Csokonai Vitéz Mihály, Weöres Sándor. A tanulmányban említésszerűen helyet kaptak az esküvői és halottas búcsúztatók szimbolikájának összevetései is. Érzelmi töltetükben messze állnak egymástól az emberi élet ezen állomásai, ám a szövegvizsgálat számos hasonlóságot feltételez.

Резюме. Символи були і залишаються невід’ємним елементом поетичного мислення. Символічні образи одночасно впливають і на свідомість, і на підсвідомість людини, пропонуючи різні варіанти тлумачення для розкодування значення. Часто одне слово здатне вмістити весь емоційний стан людини, який більш зрозуміло та відчутно ми б не могли передати навіть з допомогою цілої низки перифраз. Звісно трапляються й такі випадки, коли емоційна ситуація чи суспільне становище не дозволяють людині виявити конкретні емоції чи дії. У статті здійснено аналіз символіки текстів сакрального рукопису, зібраних в одному з населених пунктів Закарпатської області –селі Соловка. Рукопис датований 1968 роком. Він містить тексти реформатських похоронних прощальних промов. Автор невідомий, але громада села й досі зберігає ці тексти. Дослідження є міждисциплінарним, поєднуючи фольклористику та літературознавство. У статті простежено тісний зв’язок між фольклором та літературою, який ми розкриваємо шляхом компаративного аналізу окремих літературних творів та фольклорних текстів. У ході аналізу нами ідентифіковано значну кількість образів-символів, які часто набувають додаткового глибинного смислу в образах природи. Зокрема, у публікації зосереджено увагу на розкритті значень таких символічних образів, як квітка, дерево, смолоскип, пори року та труна. Для ілюстрації використано як приклади з ліричних творів, так і з «сільських текстів», звернено увагу на використання символіки в обох видах текстів. У ході аналізу зроблено висновок про чіткий зв’язок між етнографією та літературою, який проілюстрований зіставленням літературних творів та текстів народного рукопису. До аналізу залучено поезії таких митців, як Фрідріх Шиллер, Янош Арань, Ендре Аді, Дежев Костолані, Мігай Чоконоі Вітейз, Шандор Вереш. Крім цього, у статті проведено порівняння символіки весільних та похоронних текстів. Попри те, що ці події в житті людини мають протилежне емоційне наповнення, аналіз текстів виявив чимало перегуків.

Abstract. Symbols have always been an integral and permanent part of our poetry. Although their presence may be fading, they will never completely disappear. Symbols simultaneously influence both our conscious and subconscious thought, providinginterpretive variations to encode meaning. Asingle word canoftenencapsulate an entire existential feeling that we might not be able to express or describe more clearly and emotionally, even with the help of a paraphrase. Of course, there are times when our emotional or even social circumstances prevent us from making specific declarations, manifestations. This study examines the textual symbolism of a sanctifiedmanuscript collected in Solovka, a village located in Transcarpathia. The research’s mentioned source area is a settlement that has received little attention in the academic literature. The study offers insight into the traditional spirit that is still evident in the religious communities of the settlement today. It provides an opportunity for a deeper, reinterpretedunderstanding of the texts preserved by the community and their significance.We are working at the intersection of folklore and literature. The study reveals, among other things, that there is a strong connection between the two areas. During the analysis a number of symbols were identified that carry deeper meanings, especially in natural images. We dealt separately with the meaningsof the flower, the tree, the torch, the seasons and the coffin. As an example, we comparedthe works of lyric poets with “folk writings”,focusing on the use of symbols. During the examination of texts intended for analysis, a clear parallel between ethnography and literature became evident. This connection was demonstrated through a comparison of certain literary works, poems and texts of folk manuscripts. Poets such as Friedrich Schiller, János Arany, Endre Ady, Dezső Kosztolányi, Mihály Csokonai Vitéz, and Sándor Weöres were quoted.The study also includes comparisons of the symbolism found intexts ofwedding and funeral ceremonies. Despite the significant emotional distance between these stages of human life, text analysis suggests many similarities.