Language awareness survey among university students

Abstract

Az itt bemutatott tanulmányban a Nyíregyházi Egyetemen tanuló tanárszakos hallgatók nyelvi tudatosságát és nyelvjárási attitűdjeit vizsgáltuk. Különösen fontos, hogy a pedagógusi pályára készülő fiatalok pozitívan viszonyuljanak a magyar nyelv változataihoz, és tudásukat megfelelő szemléletmódban továbbítsák majd a tanítványaik felé. A különböző kutatások eredményei azonban azt mutatják, hogy sok esetben az iskolai anyanyelvi oktatás nem épít a többnormájú, nyelvváltozatokat elfogadó szemléletmódra, és ebből kifolyólag a sztenderd nyelvváltozathoz képest a nemsztenderd változatoknak negatívabb a megítélése. A kutatás célja kideríteni, hogy a vizsgálatban részt vevő egyetemi hallgatóknak milyen ismereteik vannak a nyelv területi alapú változatosságáról, a tudatos nyelvhasználatról, és hogyan ítélik meg a nyelvjárási beszédet. A vizsgálatot online kérdőíves felméréssel végeztük 70 adatközlő bevonásával. A kutatás kiindulópontjaként feltételeztük, hogy az adatközlők nyelvjárási attitűdjeit és nyelvi tudatosságát meghatározzák az iskolában szerzett tapasztalatok, tehát értékítéleteikben megfigyelhetők lesznek a nyelvjárási beszéddel szembeni negatív attitűdök. Feltételeztük továbbá, hogy a megkérdezettek kevésbé fogják elismerni a nyelvjárási jelenségek előfordulását a saját nyelvhasználatukban és a településükön élők beszédmódjában. Az eredmények azt mutatták, hogy megkérdezett hallgatók nagyobb része nem vélekedett negatívan a nyelvjárási jelenségekről, így az első hipotézis nem igazolódott be. A második hipotézis viszont részben beigazolódott, mivel a válaszadók közül jóval kevesebben ismerték el a nyelvjárási jelenségek előfordulását a saját nyelvhasználatukban, mint a településükön élők beszédében. Összességében viszont elmondható, hogy a kutatásba bevont adatközlők többsége pozitívan viszonyul a nyelvi változatossághoz, és törekednek a tudatos nyelvhasználatra. Remélhetőleg az itt megkérdezett hallgatók majd a pedagógusi pályán is megfelelő szemléletmódban fogják tanítani a nyelvi változatosság tényét, pozitív irányba terelve ezzel a diákok nyelvjárásokkal és nyelvi változatokkal kapcsolatos értékítéleteit.

Резюме. У статті запропоновано результати дослідження, проведеного серед здобувачів педагогічних спеціальностей Ніредьгазького університету (Угорщина) щодо їх мовної свідомості та ставлення (атітюди) до діалектів. Важливо, щоби молодь, яка в майбутньому стане педагогами, позитивно ставилася до варіантів угорської мови, а свої знання передавала учням, правильно розставляючи акценти. Проте результати різних досліджень свідчать, що часто на уроках угорської мови в закладах загальної середньої освіти не формується світогляд, який позитивно б сприймав різноманітні норми та мовні варіанти. Унаслідок цього виникає більш упереджене ставлення до тих мовних варіантів, що відрізняються від стандартизованої літературної мови. Метою дослідження було з’ясувати, які знання мають залучені до опитування студенти університету про територіальні діалекти, про свідоме мововживання та як вони ставляться до діалектного мовлення. Опитування проводилося у форматі онлайн анкетування, до якого було залучено 70 респондентів. Вихідною точкою дослідження є припущення, що атітюду респондентів стосовно діалектів та їх мовну свідомість визначає отриманий у школі досвід, тобто в їх судженнях буде спостерігатися негативна атітюда стосовно діалектного мовлення. Також ми припустили, що опитані особи менше будуть визнавати використання діалектних елементів у власному мововживанні та у мовленні осіб, які проживають в їхньому населеному пункті. Результати дослідження показали, що більша частина опитаних здобувачів не висловлювалася негативно про діалектні явища, тож перша гіпотеза не підтвердилася. Натомість друга гіпотеза частково підтвердилася, оскільки серед респондентів значно менша частка визнала використання діалектизмів у власному мовленні, ніж у мовленні мешканців свого населеного пункту. Загалом можна підсумувати, що більшість залучених до дослідження респондентів позитивно ставляться до мовного різноманіття і прагнуть свідомого мововживання. Сподіваємося, що опитані здобувачі, працюючи в майбутньому педагогами, будуть належним чином висвітлювати учням поняття мовного різноманіття та мовних варіантів, спрямовуючи у позитивному напрямку ставлення школярів до діалектів та мовних варіантів.

Abstract. In this study we examined the linguistic awareness and dialect attitudes of university students studying at the University of Nyíregyháza. It is particularly important that the future teachers have a positive attitude towards the varieties of the Hungarian language and share their knowledge with their learners in an effective way. However, the results of various research studies show that in many cases, mother tongue education in schools does not build on a multi-standard approach to language varieties, and as a consequence, nonstandard varieties are perceived more negatively than standard ones. The aim of this research is to find out what the university students in the research study know about the regional variation of language, conscious language use and how they view dialect speech. The study was conducted through an online questionnaire survey involving 70 respondents. As a starting point for the research, it was assumed that the respondents’ dialect attitudes and language awareness would be determined by their experiences at school, and thus negative attitudes towards dialect speech would be observed in their value judgments. It was also assumed that respondents would be less accepting of the occurrence of dialect phenomena in their own language use and in the speech habits of others in their locality. The results showed that the majority of the students surveyed did not have a negative opinion of dialect phenomena, so the first hypothesis was not confirmed. However, the second hypothesis was partially confirmed, as far fewer respondents acknowledged the occurrence of dialect phenomena in their own language use than in the speech of the people in their locality. Overall, the majority of respondents to the survey have a positive attitude towards linguistic diversity and strive to use the language consciously. It is hoped that the students surveyed here will adopt the right approach to teaching about linguistic diversity in their teaching practice, thus positively influencing learners’ attitudes towards dialects and linguistic diversity.