A Perényiek nyalábvári reneszánsz központja

Abstract

A Perényiek ugocsai birtoka, Királyháza és Nyalábvár, a 16. században országos jelentőségű reneszánsz emlékhellyé vált. A korszakot vészterhes események határozták meg: a Dózsa-parasztháború, a törökdúlás, az ország három részre szakadása. A politikai események következtében a Magyar Királyság perifériáján fekvő uradalmi központok paradox módon néha több lehetőséget kaptak a fejlődésre, mint az ország központi területei. Dúltak a harcok, de az országos befolyásra szert tett, dúsgazdag és az északkeleti vármegyékben meghatározó szerepet játszó Perényi család adakozott az irodalomra, a művészetre, akarták és áldoztak arra, hogy a magyar nyelv fejlődjön. Fontos volt számukra, hogy első fecskeként anyanyelvű nyomtatásban olvassák Szent Pál leveleit, ösztönözték és szponzorálták Komjáthy Benedek bibliafordításának megjelenését, segítették az első reformátorok szellemi tevékenységét. Emellett a vándorénekes Ilosvai Selymes Péter is náluk kezdte és végezte pályáját, sőtBalassi Bálint is kötődött a Perényi famíliához. Zsoltárok, káték, vallásos énekek, világi költemények, széphistóriák megjelenésének támogatása kapcsolódik a családhoz. A kimagasló egyéniségű, adakozó férfiak (Perényi Gábor, P. János, P. István stb.) mellett ott volt a gondos anya, az özvegységében gazdasági ügyekkel is foglalkozó nő, Perényiné Frangepán Katalin. Az irodalom támogatása mellett nem elhanyagolható e főnemesi famíliának a képzőművészetek támogatásában kifejtett tevékenysége sem. A Nyalábvárban készült Perényi-címeres vagy éppen reneszánsz virágmotívumos kőfaragások, kályhacsempék párhuzamba állíthatók a sárospataki és egyéb iparművészeti alkotásokkal. A Perényiek művészet-és tudománytámogató, a magyar mellett a többi etnikum kultúráját is toleráló tevékenységének köszönhetően maradhattak fenn máig az olyan unikális szellemi kincsek, mint például a Királyházi Evangélium–Kárpátalja és Ukrajna egyik legrégebbi írásos emléke. Elmondhatjuk, hogy Királyháza és Nyalábvár a Perényiek korában az egyik bölcsője lett a 16. század elején született magyar nyelvű irodalomnak.

Резюме. У XVI столітті володіння родини Перені в комітаті Угоча, замок Нялаб у Королеві, став пам’яткою ренесансу національного значення. Зазначено, що цей період був насичений бурхливими подіями: повстання під проводом Дьєрдя Дожі, турецьке вторгнення та розкол країни на три частини. Як не дивно, внаслідок політичних подій поміщицькі володіння на периферії Угорського королівства іноді отримували більше можливостей для розвитку, ніж центральні регіони країни. Бойові дії тривали, але заможна родина Перені, яка здобула національний вплив і відігравала вирішальну роль у північно-східних угорських комітатах країни, підтримувала літературу та мистецтво, жертвувала на розвиток угорської мови. Для них було важливим, щоб угорці мали змогу читати послання святого апостола Павла рідною мовою, тому фінансували видання перекладу Біблії Бенедека Ком’яті, а також підтримували наукову діяльність перших реформаторів. Зазначено, що поет Балінт Балашші й мандрівний співак Петер Шеймеш Ілошваї мали підтримку родини Перені. Завдяки сприянню родини видавалися псалми, піснеспіви, релігійні пісні, світські вірші та художні твори. Своєю щедрістю виділялися видатні постаті свого часу: Габор Перені, Янош П., Іштван П. на чолі зі своєю матір’ю Каталін Франгепан Переніне,яка, на той час вже будучи вдовою, продовжувала займатися ще й фінансовими справами. Наголошено на тому, що ця знатна родина дбала і про розвиток образотворчого мистецтва. Різьба по каменю з мотивами квітів, герб родини Перені на кахлевих печах, виготовлені в замку Нялаб, не поступаються витворам мистецтва міста Шарошпатак та інших ремісничих осередків. Саме завдяки діяльності родини Перені, яка підтримувала мистецтво і науку представників інших етнічних груп, до наших днів збереглися унікальні скарби, зокрема Королевське Євангеліє –одна з найдавніших писемних пам’яток Закарпаття та України, написана в селищі Королеве. Можемо стверджувати, що Королево і замок Нялаб стали одним з найбільш яскравих осередків угорської літератури на початку XVIIстоліття завдяки родині барона Перені.

Abstract. The Ugocsa estatesof the Perényi family, Korolevoand the castle of Nyaláb, became Renaissance monuments of national importance in the 16th century. The era was defined by ominousevents: the Dózsa Rebellion, theinvasionof Ottoman Turks, and the country’s division into three parts. As a result of political events, manorial centreson the periphery of the Kingdom of Hungary paradoxically sometimes had more opportunities for development than the central areas of the country. The battles raged, but the wealthy Perényi family, which gained national influence and played a decisive role in the north-eastern counties,donated to literature and art because they wanted to developthe Hungarian language. It was important for them to be the first onesto read the letters of Saint Paulinprint in their native language;they encouraged and sponsored the publication of Benedek Komjáthy’s Bible translation;and they supportedthe intellectual activity of the first Reformers. In addition, the traveling singer Péter Ilosvai Selymes also started and finished his career with them, and even Bálint Balassi was connected to the Perényi family. Supportfor the publication of psalms,religious songs, secular poems, and stories is connected to the family. In addition to the men of outstanding individuality and charity (Gábor Perényi,János P., István P., etc.), there was the caring mother, a woman who also dealt with economic matters in her widowhood: Katalin P. Frangepán.In addition to supporting literature, the activities of this noble family in supporting the fine arts cannot be neglected either. Stone carvings and stove tiles with the Perényi coat of arms or Renaissance flower motifs made in the castle of Nyalábcan be compared to the works of art in Sárospatak and elsewhere. Thanks to the activities of the Perényi family who donated toart and science and tolerated the culture of other ethnicities in addition to the Hungarian, such unique spiritual treasures as, for example, the Gospel of Korolevo –one of the oldest written records of Transcarpathia and Ukraine, were able to survive to this day. It can be said that Korolevo and the castle of Nyalábbecame one of the cradles of Hungarian literature born at the beginning of the 16th century during the time of the Perényi family.