The right to education in the mother tongue for Ukrainian refugees in Romania according to international and national law

Abstract

Abstract. Since the outbreak of the Russian invasion in February 2022, millions of Ukrainian citizens have sought refuge in Romania, with a significant number of people still remaining in the country as of the latest reports. Romanian government data indicate that by April 2024, approximately 154,617 Ukrainian refugees, including 50,000 school-aged children, were residing in the country. Before this crisis, Romania had established robust educational language rights for its Ukrainian minority of around 40,000 citizens. This study rigorously examines these pre-existing language rights within Romania’s legal framework, focusing on public education provisions. Central to the inquiry is whether the comprehensive language rights afforded to Romania’s Ukrainian minority could be extended to the Ukrainian-speaking refugees. The study begins with an introduction contextualizing the refugee crisis and outlining the existing legal framework for minority language rights in Romania. The legal analysis covers constitutional and sub-constitutional provisions, alongside with an examination of international agreements such as the bilateral treaty between Romania and Ukraine, the Framework Convention for the Protection of National Minorities, and the European Charter for Regional or Minority Languages. Special emphasis is placed on education provisions, including curriculum design, textbooks, language of instruction, and decision-making. By addressing these pivotal questions, this study contributes to the theoretical discourse around the personal scope of minority language rights in Europe and offers a nuanced insight into Romania’s legal framework on minority language education. It also seeks to elucidate how Romania’s legal commitments accommodate both established minority communities and newly arrived refugees with similar linguistic and cultural backgrounds. Further sociological research is needed to explore the implementation of Ukrainian-language education to the benefit of the Ukrainian refugees, which was beyond the scope of this study. Nevertheless, Romania possesses all the necessary legal elements to serve as a truly best practice model in Europe for organizing and ensuring good quality education in the mother tongue for Ukrainian refugees.

Резюме. Від початку російського вторгнення мільйони громадян України знайшли притулок у Румунії, і, згідно з останніми відомостями, значна частина з них залишається там донині. За даними румунського уряду, станом на квітень 2024 року в країні перебувало близько 154 617 українських біженців, зокрема 50 000 дітей шкільного віку. До війни Румунія гарантувала стабільні мовні права у сфері освіти близько 40 000 громадянам української меншини. У статті розглянуто чинні права щодо використання мови в румунській нормативно-правовій системі, при цьому основну увагу приділено положенням, які стосуються системи освіти. Ключовим питанням дослідження є те, чи можна було б поширити всебічні мовні права, надані українській меншині в Румунії, на біженців, які є українцями за походженням. У вступі контекстуалізовано кризу біженців і окреслено чинну законодавчу базу для мовних прав меншин у Румунії. Правовий аналіз охоплює конституційні та неконституційні положення, а також міжнародні конвенції, такі як: двосторонній договір між Румунією та Україною, Рамкова конвенція про захист національних меншин та Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. Особливу увагу приділено освітнім положенням, включаючи навчальні програми, підручники, мову навчання та ухвалення рішень. У висновках подано відповіді на ключові питання щодо досліджуваної проблеми, здійснено таким чином внесок у теоретичний дискурс про особисту сферу мовних прав меншин у Європі та чітко окреслено правові рамки освіти мовами меншин у Румунії. З’ясовано, як правові механізми Румунії адаптуються до громад меншин і новоприбулих біженців з аналогічним мовним і культурним корінням. Вважаємо, що необхідні подальші соціологічні дослідження для детального ознайомлення з впровадженням освіти українською мовою в інтересах біженців з України, що виходило за рамки цього дослідження. Румунія володіє усіма необхідними правовими елементами для того, щоб стати зразком передової європейської практики організації та забезпечення якісної освіти рідною мовою для біженців з України.

Az orosz invázió kitörése óta ukrán állampolgárok milliói kerestek menedéket Romániában, a legfrissebb jelentések szerint az emberek jelentős száma máig az országban maradt. A román kormány adatai szerint 2024 áprilisáig körülbelül 154 617 ukrán menekült, köztük 50 000 iskoláskorú gyermek tartózkodott az országban. A válság előtt Románia szilárd oktatási nyelvi jogokat biztosított mintegy 40 000 ukrán kisebbségi állampolgárnak. Jelen tanulmány ezeket a már meglévő nyelvi jogokat vizsgálja Románia jogrendszerén belül, a közoktatási rendelkezésekre összpontosítva. A vizsgálat központi kérdése az, hogy a romániai ukrán kisebbségnek biztosított átfogó nyelvi jogokat ki lehetne-e terjeszteni az ukrán ajkú menekültekre is. A tanulmány bevezetője kontextusba helyezi a menekültválságot, és felvázolja a romániai kisebbségi nyelvi jogok törvényi kereteit. A jogi elemzés kiterjed az alkotmányos és az alkotmányon kívüli rendelkezésekre, valamint olyan nemzetközi egyezmények vizsgálatára, mint a Románia és Ukrajna közötti kétoldalú szerződés, a Nemzeti Kisebbségek Védelméről szóló Keretegyezmény, valamint a Regionális vagy Kisebbségi Nyelvek Európai Chartája. Különös hangsúlyt kapnak az oktatási rendelkezések, beleértve a tantervek tervezését, a tankönyveket, az oktatás nyelvét és a döntéshozatalt. E sarkalatos kérdések megválaszolásával a tanulmány hozzájárul az európai kisebbségi nyelvi jogok személyi hatókörével kapcsolatos elméleti diskurzushoz, és árnyalt betekintést nyújt Románia kisebbségi nyelvi oktatásának jogi keretébe. A kutatás azt is igyekszik megvilágítani, hogy Románia jogi kötelezettségvállalásai miként alkalmazkodnak a már kialakult kisebbségi közösségekhez és az újonnan érkezett, hasonló nyelvi és kulturális hátterű menekültekhez. További szociológiai kutatások szükségesek az ukrán nyelvű oktatás megvalósításának feltárásához az ukrán menekültek számára, amely túlmutat jelen tanulmány keretein. Ennek ellenére Románia rendelkezik a szükséges jogi kerettel ahhoz, hogy egy bevált gyakorlati modellként szolgálhasson Európában az ukrán menekültek minőségi anyanyelvi oktatásának megszervezése és biztosítása terén.