The operationalization of bilingual linguistic experience and its relationship with executive function

Abstract

Abstract. Research of the relation between linguistic experiences and the executive function have been a hot topic in the field of psycholinguistics for over two decades. Considerable body of studies have provided both supporting and challenging evidence for the existence of such relation. The final answer about the relation between the linguistic experiences and the executive function has not been obtained yet, due to reconsiderations of the established methodological approaches and new theories still being developed, which challenge the validity of earlier findings. This article is an attempt to summarize and explain current trends in this line of studies, specifically focusing on the issue of operationalization of linguistic experiences. Bilingualism and multilingualism are complex constructs, composed of multiple elements that can have unique, independent effects on cognition, including language proficiency, manner and duration of language acquisition, current tendencies of language use. Earlier studies had a tendency to focus on a single element of language experience for categorical distinction between monolinguals and bilinguals, converging the great variability in the latter under a single category. Each element of linguistic experience has to be accounted for and carefully operationalized in a way that would allow reasonable comparison between different research on the topic. In addition to exploring the effects of various elements of linguistic experiences on cognitive control, interactions between those experiences also demand attention, which have been largely overlooked. Finally, each study has to be backed up by a solid theoretical background, which was argued to be a problem for the research of the relation between the linguistic experiences and the executive function, but has great potential for resolving the inconsistencies in research findings. Not all experiences with languages require effortful cognitive processing and adaptations, and even if some might, a comprehensive theory is required to explain how cognitive adaptations for language use can be generalized for other domains of cognition.

Резюме. Дослідження зв’язку між мовним досвідом і виконавчою функцією є важливою темою в галузі психолінгвістики вже більше двох десятиліть. Результати досліджень показали як підтверджувальні, так і заперечливі докази існування такого зв’язку. Остаточної відповіді про зв’язок між мовним досвідом і виконавчою функцією ще нема через перегляд усталених методологічних підходів і нових теорій, які у процесі розроблення, що ставить під сумнів достовірність попередніх результатів. Стаття є спробою узагальнити та пояснити сучасні тенденції в цьому напрямі досліджень, особливо зосереджуючись на питанні операціоналізації мовного досвіду. Білінгвізм і багатомовність є складними поняттями, що складаються з багатьох елементів, які можуть мати унікальний, незалежний вплив на мислення, включаючи рівень володіння мовою, спосіб і тривалість оволодівання мовою, поточні тенденції використання мови. У попередніх дослідженнях була тенденція зосереджуватися на одному елементі мовного досвіду для категоріального розрізнення між одномовними та двомовними людьми, зводячи велику варіативність останніх під одну категорію. Кожен елемент мовного досвіду має бути врахований і ретельно операціоналізований таким чином, щоб забезпечити прийнятне порівняння між різними дослідженнями на цю тему. Вивчення впливу різних елементів мовного досвіду на когнітивний контроль, взаємодії між цими елементами вимагають уваги, що здебільшого ігнорувалось. Наостанок, кожне дослідження має бути підкріплено надійною теоретичною основою, яка, як стверджувалося, є проблемою для дослідження зв’язку між мовним досвідом і виконавчою функцією, але має великий потенціал для вирішення невідповідностей у результатах дослідження. Не кожен досвід взаємодії з мовами потребує старанного когнітивного опрацювання та адаптацій, і навіть якщо деякий досвід дійсно того потребує, необхідна комплексна теорія для того, щоб пояснити, як когнітивні адаптації для використання мови можуть узагальнюватися в інших сферах мислення.

A nyelvi tapasztalatok és a végrehajtó funkció kapcsolatának kutatása több mint két évtizede népszerű téma a pszicholingvisztika területén. Számos tanulmány szolgált egyaránt alátámasztó és megkérdőjelező bizonyítékokkal egy ilyen kapcsolat létezésére. A nyelvi tapasztalatok és a végrehajtó funkció kapcsolatára a végleges válasz még nem született meg a kialakult módszertani megközelítések újragondolása, és a még kidolgozás alatt álló új elméletek miatt, amelyek megkérdőjelezik a korábbi megállapítások érvényességét. A jelen tanulmány arra tesz kísérletet, hogy összefoglalja és megmagyarázza e kutatási terület jelenlegi tendenciáit, különös tekintettel a nyelvi tapasztalatok operacionalizálásának kérdésére. A kétnyelvűség és a többnyelvűség összetett fogalmak, amelyek több elemből állnak, és ezek mind egyedi, független hatással lehetnek a megismerésre, beleértve a nyelvtudást, a nyelvelsajátítás módját és időtartamát, a nyelvhasználat jelenlegi tendenciáit. A korábbi kutatások hajlamosak voltak a nyelvi tapasztalat egyetlen elemére összpontosítani az egynyelvűek és a kétnyelvűek közötti kategorikus megkülönböztetés érdekében, egyetlen kategória alá konvergálva az utóbbiak nagy változatosságát. A nyelvi tapasztalat ezen elemeinek mindegyikét szükséges figyelembe venni és gondosan operacionalizálni oly módon, hogy az lehetővé tegye a témával kapcsolatos különböző kutatások észszerű összehasonlítását. A nyelvi tapasztalatok különböző elemeinek a kognitív kontrollra gyakorolt hatásának feltárása mellett az ezen élmények közötti interakciók is figyelmet igényelnek, amelyeket eddig jórészt figyelmen kívül hagytak. Végül minden egyes tanulmányt szilárd elméleti háttérrel kell alátámasztani, amely a nyelvi háttértapasztalatok és a végrehajtó funkció kapcsolatának kutatása szempontjából problémát jelent, de nagy potenciállal rendelkezik a kutatási eredményekben rejlő ellentmondások feloldására. Nem minden nyelvi tapasztalat követel erőfeszítést igénylő kognitív feldolgozást és adaptációt, de ha egyesek mégis, átfogó elméleti háttérre van szükség annak megmagyarázásához, hogy a nyelvhasználathoz szükséges kognitív adaptációk hogyan általánosíthatók a megismerés más területeire.