DSpace Collection:
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/889
2024-03-28T16:16:33ZУкраїнська мова: дві форми буття
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3436
Title: Українська мова: дві форми буття
Authors: Лариса Кравець; Larysa Kravets; Kravec Larissza
Abstract: Резюме. Зміна систем письма та його типів свідчить про пошуки оптимального способу передавання мови на письмі, а також пристосування графіки до потреб суспільства. Процес формування української графіки ускладнювали бездержавний статус українців, суспільно-політичні обставини, у яких перебував народ, розділений кількома державами, а також різновекторні наукові концепції, що викликали гарячі дискусії. Результатом праці багатьох поколінь учених, митців, редакторів, видавців над формуванням графіки української мови є не тільки сучасна система письма, яка загалом точно передає особливості звучання української мови, а й збережена тисячолітня культурна традиція української писемності, розвиток якої засвідчує багата літературна спадщина. Це надбання є культурно-історичною основою нашого народу, його духовно-ідентифікаційним осердям, чинником, що визначає походження та самобутність українців.2021-01-01T00:00:00ZХудожня свідомість українців: метафора як словесно-образна форма освоєння світу (на мовному матеріалі поезії XX ст.)
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3432
Title: Художня свідомість українців: метафора як словесно-образна форма освоєння світу (на мовному матеріалі поезії XX ст.)
Authors: Лариса Кравець; Larysa Kravets; Kravec Larissza
Abstract: Резюме. У сучасній науці метафору трактують як образну форму раціональності, лінгвоментальний інструмент пізнання і перетворення світу. Вона виникає в процесі творчості і є результатом цілеспрямованих свідомих естетичних пошуків. Ще романтики ХVІІІ ст. Новаліс і Ф.-В.-Й. Шеллінг вважали метафору засобом проникнення в таємничу сутність речей. Сучасні вчені доводять, метафора є найкоротшим і нетривіальним шляхом до істини (Л. Мацько). Художня метафора виявляє індивідуально-авторське світосприймання і світорозуміння, індивідуально-авторську образну інтерпретацію співвідношень об’єктів, але водночас ґрунтується на колективному досвіді. Художні метафори можуть бути взаємозумовленими і взаємозалежними та утворювати системні єдності. Виявлення й аналіз базових метафоричних моделей та їх типових реалізацій у різні періоди розвитку літератури дає змогу з’ясувати особливості національного поетичного світогляду та його еволюцію впродовж певного відрізку часу.2022-01-01T00:00:00ZСтилістика української мови
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3294
Title: Стилістика української мови
Authors: Барань Єлизавета; Bárány Erzsébet; Baran Ielyzaveta; Лариса Кравець; Larysa Kravets; Kravec Larissza
Abstract: Резюме. Навчально-методичний посібник створено відповідно до сучасних концепцій викладання стилістики української мови і спрямовано на формування
у студентів мовнокомунікативних компетентностей. У ньому представлено орієнтовний зміст курсу, теми практичних занять, тренувальні вправи,
тести, завдання для самостійної роботи, питання і завдання до кінцевого
контролю знань, словник слововживань, список інформаційних джерел. Для
студентів філологічних спеціальностей закладів вищої освіти.
Description: https://opac3.brff.monguz.hu/hu/record/-/record/bibBRF000095402022-01-01T00:00:00ZЛінгвофілософські виміри поняття «Рідна Мова»
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/2703
Title: Лінгвофілософські виміри поняття «Рідна Мова»
Authors: Лариса Кравець; Larysa Kravets; Kravec Larissza
Abstract: Резюме. Проблема визначення поняття «рідна мова» лежить насамперед у
площині соціолінгвістики, етнології, педагогіки, психології, проте вона
має і широке лінгвофілософське висвітлення. Узагальнення
напрацювань в українській та світовій лінгвістиці в найширшому її
часово-просторовому й галузевому вияві актуалізує різні питання,
пов’язані з рідною мовою, оприявнює суперечності в її трактуванні,
встановленні категорійних ознак та функцій. Дискусійним виявляється
навіть положення про об’єктивність поняття, оскільки назвати свою
рідну мову може тільки сама людина.; Abstract. The article describes the philosophical study of the phenomenon of "native language".
The concept of “native language” is ambiguous and diverse. This encourages
philosophers and linguists to look for its stable differential features. In Ukrainian
philosophy, the concept of “native language” approaches the concept of “nation” and
acquires political significance. This understanding of the concept of "native language"
was formed primarily on the basis of the ideas of German classical philosophy.
О. Potebnya developed these ideas in East Slavic science in the 19th century. The
native language played an important role in the formation of the Ukrainian nation in
the 19th - early 20th centuries. In the post-Soviet period, the concept of “native
language” was again updated. Modern researchers describe the concept of “native
language” as a volatile phenomenon, depending on subjective and objective factors,
but it remains relevant in the aspect of building a national state.
Description: https://kmf.uz.ua/wp-content/uploads/2020/11/final-baleczky_kotet_2020-10-28.pdf; https://opac3.brff.monguz.hu:443/hu/record/-/record/bibBRF000084622020-01-01T00:00:00Z