Система фемінітивів художнього мовлення Андрія Любки (на прикладі роману «Мур»)

Abstract

Актуальність теми. Мова – це динамічна система, яка завжди перебуває у процесі становлення. Зміни, які відбуваються у кожній національній мові, тісно пов'язані з соціальними, політичними, культурними і навіть географічними чинниками. З одного боку, кожна мова має свою логіку розвитку, з іншого – вона існує не в ізоляції, а в дотику з багатьма іншими мовами та діалектами. Деякі нововведення легко вписуються в мову, іншим необхідно подолати суспільний опір та довести свою значущість. Зміни, що відбуваються з мовою, по-різному сприймаються сучасниками і нащадками. У кожну епоху літературна мова є балансом цих двох протилежних прагнень, однаково законних і природних: одне – до нестримного оновлення мови, інше – до збереження її старих, випробуваних, здавна встановлених форм. Обидва прагнення, проявляючись з однаковою силою, прирекли б нашу мову на абсолютний застій, статичність. Проте сила новаторів все ж у будь-який час перевищує силу консерваторів, що значною мірою забезпечує мові її розвиток. У кожну епоху лінгвісти намагаються осмислити зміни, що відбуваються, зрозуміти їх логіку і вписати в історію мови. Так, серед питань, що цікавлять фахівців та носіїв мови у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст., можна виділити проблему функціонування фемінізмів у лексичному, семантичному, стилістичному аспектах. Фемінітиви – це найменування осіб жіночої статі, альтернативні номінаціям чоловічого роду. Актуальність дослідження обумовлена тими, суспільними змінами, що відбуваються на початку XXI століття, які призвели до активного відтворення вже існуючих корелятів жіночого роду та появи цілої низки нових номінацій осіб жіночої статі щодо професійної та соціальної приналежності. В основі цього явища лежить зростаюча активність жінок у всіх сферах суспільного життя: професійній діяльності, науці, політиці, культурі, економіці і т. д. Глобальні соціальні зміни вимагають і водночас сприяють появі нових мовних одиниць, сферою реалізації яких є художня література. Останнім часом у художньому мовленні спостерігається підвищений інтерес до слів фемінітивів, які позначають осіб жіночої статі з професійної, соціальної, релігійної приналежності. Особливу увагу звертають на себе фемінітиви-неологізми, популярні не лише у феміністській літературі. Багато сучасних українських письменників все частіше звертаються до питомих фемінітивів української мови, або самі активно включаються у процес поповнення векабуляру лексемами на позначення осіб жіночого роду.