Milyen nézetekkel korrelálnak a kétnyelvűséggel kapcsolatos tévhitek? Preskriptivizmus és asszimilációtól való félelem felnőtt nyelvtanulók között Magyarországon

Abstract

Európában annyira elterjedt nézetté vált, hogy a kétnyelvűség kivételes jelenség (Bartha, 2009, 145. o.), hogy ez Magyarországon is meghatározza a nyelvekről való gondolkodást. Magyarországon emellett jellemzően a sztenderd nyelvi ideológia mentén ítélik meg a beszélők a kétnyelvűeket, vagyis „a kétnyelvűséggel kapcsolatos nyelvideológiai koncepciók, tévhitek a sztenderd, normatív, a változatosságot kizáró nyelvészeti felfogással karöltve formálódnak, értelmeződnek újra a mai napig különféle kontextusokban” (Bartha, 2009, 149. o.). Tanulmányomban ezt részletezem 18–24 éves nyelvtanulókkal végzett kutatásom alapján, és bemutatom, hogy milyen magyar nyelvről szóló nézetekkel mutatnak összefüggést a kétnyelvűségről szóló nyelvi ideológiák. Kitérek a nyelvtanulási motiváció szerepére is. Kvantitatív kutatásomban (n=507) magyarról és nyelvtanulásról szóló nézeteket gyűjtöttem kérdőív segítségével, és főkomponens-elemzés után összefüggéseket kerestem Pearson-féle korrelációs együtthatók számolásával. Az eredmények szerint a tanulók kétnyelvűségről vallott nézetei összefüggnek azzal, hogy mennyire kaptak tanáraiktól preskriptív szemléletű anyanyelvi nevelést, illetve azzal, hogy ők maguk milyen mértékben hívei a preskriptív ideológiának. Ezen kívül a kétnyelvűséggel kapcsolatos nézetekkel a tanulók asszimilációs félelme és nyelvi előítéletessége is korrelált. A kétnyelvűségről szóló tévhiteket tehát a mai napig táplálja az a preskriptív, purista és előítéletes nyelvszemlélet, mely a sztenderd nyelvi kultúrával összefügg, és jelen van Magyarországon. Eredményeim szerint még az igen motivált nyelvtanulók is azt vallják, hogy „a kétnyelvűvé válás egyedüli természetes módja az, ha valaki kisgyermek korában, a családjában tanul meg két nyelvet” (Bartha, 2009, 147. o. alapján megfogalmazott item a kérdőívben). Tanulmányomban kiemelem a magyartanárok és a nem nyelvszakos tanárok szerepét a kétnyelvűséggel kapcsolatos tévhitek fenntartásában, és amellett érvelek, hogy a nyelvtanulási motiváció kutatásában is nagyobb figyelmet kell szentelni a nyelvtanulási hiedelmeknek, mert a motiváció összekapcsolódik azokkal, tőlük nem elszakítható.

Резюме. У Європі загальнопоширеною стала думка, що двомовність є винятковим явищем (Bartha, 2009, с. 145), тож вона впливає на точку зору про мови і в Угорщині. Поряд із цим, в Угорщині мовці судять про двомовних осіб у контексті нормативної мовної ідеології, тобто „пов’язані з двомовністю мовно-ідеологічні концепції, хибні уявлення формуються на основі стандартизованого, нормативного мовного світогляду, що виключає різноманітність, заново відтворюються до сьогодні у різноманітних контекстах” (Bartha, 2009, с. 149). У публікації детально охарактеризовано ці підходи на основі опитування респондентів віком 18–24 роки і показано, які кореляції із поглядами на угорську мову засвідчують мовні ідеології про двомовність. Звернено увагу і на роль мотивації у вивченні мови. У нашому квантитативному дослідженні (n=507) з допомогою анкетування зібрано погляди про угорську мову та вивчення мов, а після аналізу головних компонентів здійснено пошук залежностей із застосуванням коефіцієнту кореляції Пірсона. Результати засвідчують, що погляди респондентів про двомовність корелюють із тим, наскільки вони отримали від учителів виховання рідною мовою на основі прескриптивноо світогляду, а також із тим, наскільки вони самі є прихильниками прескриптивної ідеології. Також із поглядами респондентів стосовно двомовності корелює їх страх перед асиміляцією та мовні упередження. Таким чином, хибні уявлення про двомовність до сьогодні живляться тим прескриптивним, пуристичним і упередженим мовним світоглядом, який пов'язаний із нормативною мовною культурою і поширений в Угорщині. Згідно з результатами, навіть дуже мотивовані до вивчення мов респонденти вважають, що „єдиним природним способом набуття двомовності є те, коли хтось із дитинства засвоює в родині дві мови” (Bartha, 2009, с. 147). У публікації звернено увагу на роль учителів-мовників та інших педагогів у збереженні хибних уявлень про двомовність та зроблено висновок, що у дослідженні мотивацій вивчення мов більшу увагу необхідно приділити уявленням та стереотипам про цю сферу.

Abstract. It has become such a widespread notion in Europe that bilingualism is an exceptional phenomenon (Bartha, 2009, p. 145) that it also determines the way we think about languages in Hungary. Moreover, in Hungary speakers typically judge bilingualism along the lines of standard linguistic ideology, that is, “the linguistic ideological concepts and beliefs about bilingualism are still being shaped and reinterpreted in various contexts, in tandem with the standard, normative linguistic concept of bilingualism, which excludes diversity” (Bartha, 2009, p. 149, translated by me). In my study I will elaborate on this issue based on my research among 18-24-year-old language learners, and show how linguistic ideologies about bilingualism are related to beliefs about the Hungarian language. I will also discuss the role of language learning motivation. In my quantitative research (n=507) I collected beliefs on Hungarian and language learning using a questionnaire, and after principal component analysis I looked for correlations by calculating the Pearson correlation coefficients. The results show that students’ beliefs about bilingualism are related to the extent to which they were taught their first language using a prescriptive approach, and to the extent to which they themselves subscribe to prescriptivism. In addition, students’ fear of assimilation and linguistic prejudice also correlated with their beliefs about bilingualism. Thus, misconceptions about bilingualism are still fuelled by the prescriptive, purist and prejudiced linguistic attitudes associated with the standard language culture that are present in Hungary. My results show that even highly motivated language learners believe that “the only natural way to become bilingual is to learn two languages in one’s family from an early age” (one of the items of the questionnaire, based on Bartha, 2009, p. 147). In my study I highlight the role of teachers in maintaining language ideologies related to bilingualism, and argue that language learning motivation research should also pay more attention to language learning beliefs, because motivation is interlinked with and inseparable from them.