Grammatikai vonatkozású kontaktusjelenségek a mezőségi nyelvhasználatban

Abstract

A tanulmány élőnyelvi adatok alapján mutatja be a nyelvi érintkezés grammatikai vonatkozásait a mezőségi magyar közösségek nyelvhasználatában. Az elemzéshez alapul szolgáló adatbázis egy nagyobb, átfogó kutatás részeként jött létre, melynek során a mezőségi szórványok nyelvcsere-folyamatait vizsgáljuk, és melyet három éve folyamatosan bővítünk. Az élőnyelvi kutatás nem strukturált, narratív interjúk, hangfelvételek segítségével történt eddig összesen kilenc faluban, különböző életkorú magyar anyanyelvű adatközlőkkel, akik egyénenként eltérő szinten a román nyelvet is beszélik. Ezek a közösségek demográfiailag és a nyelvi környezet, valamint a magyar-román kétnyelvűség fokozatainak szempontjából is változatos terepet biztosítanak a kétnyelvűségi kutatásokhoz. A nyelvi érintkezés eddigi kutatásai főképpen a lexikai és hangtani vizsgálatokra irányultak, egy ideje kiterjedtek a szemantikai vonatkozásokra is, de a grammatikai jelenségek szempontjából eddig kevés eredménnyel rendelkezünk. A tanulmányban bemutatott adatok alapján a vizsgált grammatikai jelenségek esetenként a domináns második nyelv, azaz a román nyelv hatásával, vagy a két nyelvi rendszer működtetésével és az ebből fakadó bizonytalansággal magyarázhatók. A román nyelvi hatásra leggyakrabban előforduló grammatikai kontaktusjelenségek a mondattani, szórendi sajátosságok, a többes számnak a köznyelvitől eltérő használata, vonzatkeverés, vonzatkölcsönzés, redundancia- és hiányjelenségek. A redundancia-jelenségekhez tartozik a szükségtelen névelő használata, a sajátos kettős tagadás, tagadószók halmozása, a hiányjelenségekhez pedig a feltételes módú igeszerkezeteknél a segédige elhagyása. A jelenségek vizsgálata során egyes esetekben, például a vonzatkölcsönzésnél, vonzatkeverésnél egyértelműen kimutatható a román nyelvi párhuzam, így ez kontaktusjelenségnek tekintendő, ahogyan a segédige elhagyása is a feltételes módú igeszerkezetekben. Más jelenségek, mint a sajátos, inkább a román nyelvre jellemző szórend és a többes szám eltérő használata relatív kontaktusjelenségnek számítanak, mert ezek az egynyelvűek nyelvhasználatában is előfordulnak, csak ritkábban, mint a kétnyelvűeknél. A nyelvi érintkezés folyamatainak teljes megértéséhez a grammatikai kontaktusjelenségek további vizsgálatára van szükség.

Резюме. У статті на основі даних живого мовлення представлено граматичні аспекти мовних контактів у мововживанні угорської громади регіону Мезевшег (Румунія). База даних, що стала основою аналізу, є частинкою більшого, всеохоплюючого дослідження, де вивчалися процеси мовного контактування угорської діаспори в Мезевшегі і яке триває вже три роки. Дослідження живого мовлення відбулося з допомогою записаних не структурованих, наративних інтерв’ю. Інтерв’ювання відбувалося у дев’яти селах, респондентами виступали особи різного віку з рідною угорською мовою, які володіють різною мірою румунською мовою. Ці громади демографічно і з точки зору мовного середовища та угорсько-румунської двомовності забезпечують «вдячне» середовище для вивчення двомовності. Дослідження мовних контактів до цього переважно зосереджувалися на лексичних і фонетичних особливостях, у певний період вони поширилися на семантичні аспекти, натомість граматичні явища залишалися здебільшого поза увагою науковців. Презентовані в публікації граматичні явища пояснюються в окремих випадках впливом домінантної другої мови, тобто румунської, або ж взаємодією двох мовних систем і невизначеністю, яка цим зумовлена. Під впливом румунської мови найбільш часто трапляються такі граматичні контактні явища, як використання синтаксичних конструкцій, порядку слів, форм множини із відхиленням від літературних норм; також фіксуються змішування і запозичення відмінків, вживання додаткових зайвих елементів чи навпаки – пропуск необхідних. У першому випадку це вживання зайвих номінативів, своєрідне подвійне заперечення, накопичення заперечних слів, а у другому – пропуск допоміжного дієслова в конструкціях умовного способу. У ході аналізу більшості явищ чітко простежується паралель румунської мови, тому це можна трактувати як контактні явища (як, наприклад, пропуск допоміжного дієслова в конструкціях умовного способу). Окремі явища (характерний для румунської мови порядок слів та інше використання форм множини) можна розглядати як релятивні контактні явища, оскільки вони трапляються у мовленні і тих осіб, які володіють тільки однією мовою, просто рідше, ніж у мовленні двомовних. Для повного розуміння процесів мовного контактування необхідним є подальший аналіз граматичних контактних явищ.

Abstract. The paper discusses the grammatical aspects of language contact in the language use of Hungarian communities in the Transylvanian Plain on the basis of living language data. The database has been created as part of a larger, more extensive research in the course of which the language shift processes of the Hungarian-Romanian bilingual speakers living in the diasporic communities of the Transylvanian Plain are being analysed and which has been continuously increased in the past three years. The research has been carried out by narrative interviews recorded in nine communities by now, with native Hungarian speakers of different ages who also speak Romanian to a certain extent. These communities have provided a varied field for bilingual researches from a demographical point of view but in terms of linguistic environment and the extent of bilingualism as well. Up to now the language contact researches have mainly been directed towards lexical and phonetical aspects, and for a while they have been extended to semantical aspects too, but as far as grammatical contact phenomena are concerned, we have quite few results at the moment. On basis of the data presented in the paper the analysed phenomena can be explained in certain cases with the influence of the dominant second language, respectively the Romanian, or with the uncertainty rising from the running of two language systems at the same time. The phenomena occuring most often as results of the Romanian language effect are the syntactical phenomena and those regarding word order, the use of plurals in a different way from the standard use, suffix confusions, suffix borrowings, redundancy and missing elements. Redundancy phenomena contain the use of unnecessary articles, special double negation, redundancy of negative particles, missing elements mean the lack of the modal verb in conditional structures. In certain cases, for example at the phenomenon of suffix borrowing, the parallel structures can be found in Romanian as well, so this can be considered language contact phenomenon, just like the lack of modal verbs in conditional structures. Other phenomena, such as the specific SVO word order characteristic of the Romanian language, or specific use of plurals are viewed as relative language contact phenomena, as these can be observed in the language use of monolingual Hungarian speakers too, though more rarely than in the language use of bilinguals. In order to completely understand the processes of language contacts further researches of the grammatical contact phenomena are needed.