Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/2206
Title: Idegen szavak elavulása határon innen és túl
Other Titles: Архаїзація запозичених слів в Угорщині та за її межами
Obsolescence of foreign words crossing here and beyond
Authors: Molnár Csikós László
Keywords: idegen szó;teljes elavulás;részleges elavulás;közvetítőnyelv;kontaktusnyelv
Issue Date: 2022
Publisher: II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola
Type: dc.type.researchArticle
Citation: In Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica. 2022. I. évfolyam, 2. szám. pp. 149-160.
Series/Report no.: ;I. évfolyam, 2. szám
Abstract: Tanulmányomban a magyar nyelvbe került idegen szavak közül azokkal kívánok foglalkozni, amelyek Magyarországon elavultnak számítanak, a magyar nyelvterületnek más részein viszont élőhasználatban vannak. Ennek rendszerint az a magyarázata, hogy a régiók beszélői átvették őket a kontaktusnyelvből, vagyis szerb, horvát, szlovén, német, szlovák, ukrán vagy román mintára élnek velük. Az elavulás lehet teljes, kiterjedhet a szó egészére, ekkor minden jelentésében elavult, előfordul azonban, hogy a szónak csak bizonyos értelemben való használata régies, avult, ez részleges elavulásnak számít. Az anyaországban elavult idegen szó vagy megfelelője több régióban is megjelenhet a használatban, néha pedig csak valamelyik régióban bukkan fel. Például az ’ügyvéd, jogtanácsos’ jelentésű, Magyarországon elavult advokát szó ugyanebben az alakban, ’ügyvéd’ jelentéssel megtalálható az erdélyi, a felvidéki, a vajdasági, a kárpátaljai, a horvátországi és a muravidéki magyar regionális nyelvben. A ’vegyeskereskedés’ jelentésében elavult bazár főnévnek csak a Felvidéken fordul elő a megfelelője, bazár és autóbazár alakban, szlovák mintára használtautó-kereskedést jelölnek vele. Látszólag véletlen egybeesés, hogy ugyanaz a szó az egyik nyelvben elavul, nem igénylik a beszélők, a másik nyelvnek pedig szüksége van rá és használja, nem engedi, hogy elavuljon. Ennek feltehetően racionális magyarázata van. Szem előtt kell tartani, hogy az idegen szavak átvétele nem olyan jelenség, amely a különböző nyelvekben egyformán megy végbe, úgyhogy a kontaktusnyelvekből átvett idegen szó útja nem feltétlenül azonos a Magyarországon elavult idegen szó etimológiájával. A megfelelő értékeléshez az átvétel idejét, helyét és módját is figyelembe kell venni. Eléggé sok idegen szó német közvetítéssel került a magyarországi magyarba, megfelelőik viszont a szerbiai magyarokhoz inkább francia és szerb közvetítéssel jutottak. Néhány elavult is van köztük. Például a ’hitel’ jelentésű elavult kredit német eredetű a magyarországi magyarban. A vajdaságiak szóhasználatában a francia–szerb eredetű kredit értelme egyrészt ’hitel, kölcsön’, másrészt ’(mobiltelefonon) lebeszélhető pénzösszeg; keret’. Első jelentése Erdélyben, Horvátországban, a Muravidéken és az Őrvidéken is megvan, a második Vajdaságon kívül Erdélyben és a Felvidéken is. A jelenség azzal is összefüggésben lehet, hogy a Magyarországon kívüli régiókban élő beszélők ritkábban használják az elavult idegen szó magyar megfelelőjét, vagy egyáltalán nem ismerik, ezért más nyelv hatására az idegen szóval élnek, ebben az esetben a hitel főnév helyett inkább a kredit főnevet használják.
Резюме. У статті зроблено спробу аналізу тих запозичених в угорській мові слів, які в Угорщині вже вважаються застарілими, а на інших мовних територіях ще належать до активної лексики. Переважно це пояснюється тим, що мовці регіонів запозичили їх із контактних мов, тобто користуються ними за зразками сербської, хорватської, словенської, німецької, словацької, української або румунської мов. Архаїзація може бути повною, поширюватися на все слово, в такому випадку застарілими є всі значення слова, проте трапляється, що застарілим є тільки одне зі значень слова, тоді це вважається частковою архаїзацією. Запозичене слово, яке застаріло в материнській державі, або ж його відповідник може проявитися у мовленні різних регіонів, а іноді вживається у мовленні тільки якогось одного регіону. Наприклад, застаріле в Угорщині слово «advokát» (адвокат) узначенні ’ügyvéd, jogtanácsos’ (адвокат, юрисконсульт) використовується в угорських мовних варіантах у Трансільванії, Фелвідейку, Воєводині, Закарпатті, Хорватії, Прекмур’ї. Застарілий іменник «bazár» (базар) у значенні ’роздрібна торгівля’ використовується лише у Фелвідейку у варіантах «bazár» (базар) та «autóbazár» (автобазар) за словацьким зразком, де так позначають місце торгівлі вживаними авто. На перший погляд, такі збіги є цілком випадковими, коли те саме слово в одній мові архаїзується, мовці ним більше не користуються, а в іншій мові воно ще потрібне, і мовці ним користуються, не дозволяючи йому застаріти. Однак таке явище має і раціональне пояснення. Необхідно не забувати, що запозичення чужих слів – це не таке явище, яке відбувається однаково у різних мовах, тож шлях запозиченого з контактної мови слова не обов’язково збігається з етимологією застарілого в Угорщині запозиченого слова. Для правильної оцінки необхідно брати до уваги час, місце та спосіб запозичення. Досить багато запозичених слів потрапило в угорську мову в Угорщині за посередництва німецької, а їх відповідники у сербській угорській переважно потрапляли через французьку та сербську. Серед них були і архаїзми. Наприклад, застаріле слово німецького походження «kredit» (кредит) вживається в угорській Угорщини у значенні ’hitel’ (кредит). У мовленні жителів Воєводина слово «kredit» має французько-сербське походження і означає, по-перше, ’hitel, kölcsön’ (кредит), а, по-друге, ’сума, яку можна використати для розмови на мобільному телефоні; абонемент’. У першому значенні присутнє в Трансільванії, Хорватії, Прекмур’ї, Бургенланді, а у другому – крім Воєводини, також у Трансільванії та Фелвідейку. Явище може бути пов’язане і з тим, що мовці, які живуть у регіонах поза межами Угорщини, рідше користуються угорськими відповідниками застарілих запозичених слів або ж зовсім їх не знають, тому під впливом іншої мови користуються запозиченими словами. У таких випадках замість іменника «hitel» використовують іменник «kredit» (кредит).
Abstract. In my study, I would like to deal with those foreign words that have become obsolete in Hungary, but are still in live use in other parts of the Hungarian language area. This is usually explained by the fact that speakers in the regions have adopted them from the language of contact, ie they are modeled on Serbian, Croatian, Slovenian, German, Slovak, Ukrainian or Romanian. Obsolescence can be complete, it can cover the whole word, then it is obsolete in all its meanings, but sometimes the use of the word only in a certain sense is old, obsolete, it is considered partial obsolescence. An obsolete foreign word or its equivalent in the motherland may appear in use in several ancient ways, and sometimes it appears only in one of the regions. For example, the word advokát 'lawyer, legal adviser', which is obsolete in Hungary, can be found in the same form, meaning 'lawyer' in the Hungarian regional languages of Transylvania, the Highlands, Vojvodina, Transcarpathia, Croatia and Mura region. In the meaning of ‘general trade’, the obsolete equivalent of the main name of the bazár occurs only in the Highlands, in the form of a bazár and a autóbazár, denoting a used car dealership following the Slovak model. It seems a coincidence that the same word in one language becomes obsolete, is not required by speakers, and the other language needs and uses it, does not allow it to become obsolete. En pre-sumably has a rational explanation. It should be borne in mind that the acquisition of foreign words is not a phenomenon that takes place equally in different languages, so the path of a foreign word taken from contact languages is not necessarily the same as the etiology of an obsolete foreign word in Hungary. The time, place and method of receipt must also be taken into account for a proper evaluation. Quite a few foreign words came to Hungarian in Hungary through German me-diation, but their counterparts reached Hungarian Serbs via French and Serbian mediation. There are some obsolete ones among them. For example, obsolete kredit meaning ‘loan’ is of German origin in Hungarian in Hungary. In Vojvodina's parlance, the meaning of kredit of French-Serbian origin is, on the one hand, a 'loan, a loan' and, on the other hand, an amount of ‘money that can be negotiated (on a mobile phone); frame'. It has its first meaning in Transylvania, Croatia, the Mura region and the Guardian region, and the second in Transylvania and the Highlands. The phenomenon may also be related to the fact that speakers living in regions outside Hungary rarely use the Hungarian equivalent of an outdated foreign word, or do not know the foreign word at all under the influence of another language, in which case the kredit noun is used instead of the hitel noun used.
Description: https://aab-philologica.kmf.uz.ua/aabp/issue/view/2
https://opac3.brff.monguz.hu:443/hu/record/-/record/bibBRF00009649
URI: http://dspace.kmf.uz.ua:8080/jspui/handle/123456789/2206
ISSN: 2786-6718 (Print)
2786-6726 (Online)
metadata.dc.rights.uri: http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/
Appears in Collections:Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Molnar_Csikos_L_Idegen_szavak_elavulasa_hataron_innen_es_tul_2022.pdfIn Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica. 2022. I. évfolyam, 2. szám. pp. 149-160.884.35 kBAdobe PDFView/Open


This item is licensed under a Creative Commons License Creative Commons