Az angol és a német nyelv többközpontúsága négy nyelvkönyvsorozatban

Abstract

Jelen tanulmány egy komplex kutatási projekt része, amely a szociolingvisztika és a nyelvpedagógia határterületén mozogva vizsgálja azt a kérdést, hogy milyen szerepet tölt be az angol és a német nyelv többközpontúsága a magyar oktatási rendszerben. Ezen belül a tanulmány fókuszában olyan tankönyvcsaládok állnak, amelyek széles körben használatosak és piacvezető szerepet töltenek be Magyarországon, mind a közoktatás, mind pedig a felső-, ill. a felnőttoktatás terén. E két nyelv többközpontúságának nemzetközi szakirodalma igen kiterjedt, ezen belül pedig egyre intenzívebb figyelem irányul annak nyelvoktatásban betöltött szerepére. A tanulmány alapját képező komparatív vizsgálat négy (két angol és két német) tankönyvcsaládot elemez, melyek a magyarországi tankönyvpiacon vezető pozíciót töltenek be, és a nyelvtudásszintek teljes skáláját lefedik, a Közös Európai Referenciakeret A1-től C1 szintjéig. Így összesen 20 teljes kötet (tankönyv, munkafüzet, ill. kiegészítő és hanganyagok) képezik részét az elemzésnek. A vonatkozó szakirodalom ajánlásai alapján, melyek a többközpontúság megjelenítését elsősorban a receptív készségek terén tartják indokoltnak, jelen tanulmány három területen vizsgálja a többközpontúság nyelvkönyvekben való megjelenítését: (1) a szókincs, (2) az olvasott szövegértés, ill. (3) a hallott szövegértés terén. A tanulmány elsődleges célja általános tendenciák megállapítása, de ezek illusztrálására konkrét példák is elemzésre kerülnek. A vizsgálat legalapvetőbb tanulsága, hogy a többközpontúság – az eddigi kutatási eredményekkel összhangban –meglehetősen marginális szerepet kap a vizsgált tankönyvcsaládokban. Vannak azonban szisztematikus különbségek az egyes kiadók gondozásában megjelent tankönyvcsaládok között, ami arra utal, hogy megfelelő elméleti háttér és a nyelvi variabilitásra irányuló nyitottság megléte esetén igenis lehetséges a többközpontú tartalmakat hangsúlyosabban beépíteni ezekbe az anyagokba. Bár a többközpontúságból adódó különbségek a nyelv minden szintjén megnyilvánulnak, a vizsgált tankönyvcsaládokban mégis szinte kizárólag szókincsbeli eltérések kerülnek elő, néhány esetben kiegészülve a kiejtés szabályosságaival. Ez nemcsak a direkt módon a szókincs fejlesztésére irányuló tartalmak, hanem az olvasott, ill. a hallott szövegértés fejlesztését célzó szövegek esetében is igaz. A tanulmány a vizsgált tankönyvcsaládokban előforduló többközpontú tartalmak tematikus eloszlására is kitér, ahol főleg a német esetében mutatkoznak jelentős anomáliák, méghozzá a kulináris specialitásokkal foglalkozó témák erőteljes felülreprezentálásával. Pozitív eredményként említhető, hogy azonos kiadó régebbi kiadványait vizsgáló korábbi kutatások eredményeivel összevetve nagyobb hangsúlyt kap a többközpontúság a ma használatos anyagokban, ami bizakodásra adhat okot. E kutatás relevanciáját, ill. gyakorlati hasznát az adja, hogy a vizsgált tankönyvcsaládok tudományos elemzése alapján megfogalmazott kritika fényében konkrét, tudományosan megalapozott javaslatokat állít a tankönyvkiadók és tananyagfejlesztők elé, amelyek megvalósításával közelebb hozható egymáshoz a nyelvoktatás és a valós nyelvhasználat, ezzel pedig sikeresebbé tehető a nyelvtanulás folyamata is.

Резюме. Ця публікація є частиною комплексного дослідження, яке на межі соціолінгвістики та лінгвопедагогіки намагається дати відповідь на питання, яку роль відіграє поліцентричність англійської та німецької мов в угорській освітній системі. Крім цього, у фокусі статті перебувають такі серії підручників, що використовуються у широких колах і мають лідерські позиції на ринку Угорщини, як у середній освіті, так і у вищій та післядипломній освіті. Поліцентричність цих двох мов є доволі поширеною в міжнародній науковій літературі, а в цьому контексті все більш інтенсивна увага спрямовується на її роль у вивченні мов. У статті зроблено спробу компаративного аналізу чотирьох (двох англійських і двох німецьких) серій підручників, які займають провідну роль на угорському ринку підручників і покривають усю шкалу рівня знань мови (від А1 до С1 за шкалою Загальноєвропейських компетенцій володіння іноземною мовою). Таким чином, об’єктом аналізу стало 20 повноцінних книг (підручники, робочі зошити, додаткові матеріали, аудіоматеріали). Дотримуючись рекомендацій наукової літератури, які застосування поліцентричності вважають вмотивованим саме у сфері рецептивних умінь, у статті досліджено прояви поліцентричності у підручниках на прикладі трьох сфер: (1) лексика, (2) розуміння прочитаного тексту, (3) розуміння почутого тексту. Першочерговою метою публікації є з’ясування загальних тенденцій, однак для їх ілюстрації аналізуються також конкретні приклади. Головний висновок дослідження – поліцентричність, що показували й результати попередніх досліджень, отримала дуже маргінальну роль в аналізованих серіях підручників. Проте між окремими серіями, які готувалися різними видавцями, існують систематичні відмінності, а це свідчить, що в разі відповідного теоретичного базису та відкритості до мовної варіативності можливим є вбудувати в ці матеріали змісти, акцентовані на поліцентричності. Хоча відмінності, які походять із поліцентричності, проявляються на всіх рівнях мови, в аналізованих підручниках згадуються виключно лексичні відмінності, а в кількох випадках це доповнюється особливостями вимови. Це стосується не тільки змістів, спрямованих на розвиток лексики прямим способом, але й текстів, спрямованих на розуміння прочитаного і почутого. У статті окремо розглянуто тематичний розподіл поліцентричних змістів аналізованих підручників. Значні аномалії у цьому контексті спостерігаються переважно у випадку німецької мови, де значною мірою переважають теми, присвячені кулінарній специфіці. Як позитивний фактор можна згадати те, що у нових підручниках у порівнянні зі старими підручниками тих самих видавців поліцентричність отримала більший акцент, що дає підстави для оптимізму. Актуальність цього дослідження, а також його практичне значення полягає в тому, що сформульована як результат наукового аналізу критика серій підручників дає конкретні, науково обґрунтовані рекомендації видавцям та укладачам. Реалізувавши ці рекомендації, можна зблизити викладання мови і реальне мововживання, завдяки чому процес засвоєння мови стане успішнішим.

Abstract. The present study is part of a complex research project, which, situated at the interface of sociolinguistics and language pedagogy, investigates the role of the pluricentricity of English and German in the Hungarian educational system. The focus of this study is on textbook families that are widely used and market leaders in Hungary, both in public education and in higher as well as adult education. The international literature on the pluricentricity of these two languages is extensive, and within it, the role of these languages in language teaching is receiving increasing attention. The comparative analysis upon which this paper is based analyses four textbook families (two English and two German ones) which are market leaders in Hungary, and cover the full range of proficiency levels from A1 to C1 of the Common European Framework of Reference for Languages. Thus, a total of 20 complete volumes (textbook, workbook, as well as supplementary and audio materials) are included in the analysis. Based on the recommendations of the relevant literature, which advocates the representation of pluricentricity primarily in the case of receptive skills, this paper examines the pluricentricity in three areas in language textbooks: (1) vocabulary, (2) reading comprehension, and (3) listening comprehension. The primary aim of the paper is to identify general trends, but to illustrate these, a number of specific examples are also analysed. The most fundamental finding of the study is that, in line with previous research, pluricentricity plays a rather marginal role in the textbook families studied. However, there are systematic differences between the textbook families published by different publishers, which suggests that it is possible to incorporate more pluricentric content in these materials, given an appropriate theoretical background and a sufficient degree of openness to linguistic variability. Although the differences resulting from pluricentricity are manifest at all levels of language, the textbook families studied focus almost exclusively on vocabulary differences, in some cases complemented by pronunciation. This is true not only of content aimed directly at developing vocabulary, but also of texts aimed at developing reading or listening comprehension. The study also looks at the thematic distribution of the pluricentric content, discovering significant anomalies, such as a strong over-representation of topics dealing with culinary specialities, especially in the case of German. On the positive side, compared with the results of previous studies of older publications from the same publisher, there is a greater emphasis on pluricentricity in the materials used today, which is an encouraging insight. The relevance and practical utility of this research is that it provides textbook publishers and curriculum developers with concrete, scientifically based recommendations based on the criticisms formulated on the basis of the scholarly analysis of the textbook families under study, which, if implemented, can bring language teaching and real language use closer together, and thus make the process of language learning more successful.