Hungarian Language as a Factor of Identity Preservation in Transylvania Nowadays in Comparison with Russian Identity in the Republic of Moldova

Abstract

Abstract. The language is one of the main factors of nation-building and culture preservation. Among other factors, language is perhaps the most important one in creating national identity − it shapes the personality, the mentality, the worldview, the behavior, the lifestyle, the value system and the national character. The relationship between language and identity played an important role in national revival in the XIX century in Europe and is extremely topical in our days. This fact can be explained by intensified migration, political processes and second language acquisition. Especially it is valid for countries that went through consequential territorial changes and where natural bilingualism is present. In such countries, national or linguistic minorities are faced with the growing necessity to learn and use two or even more languages and, at the same time, to preserve their language and, thus, the national identity. Examples of such territories can be Transcarpathia, Vojvodina and Transylvania. The latter with a major percent of Hungarian population, was a part of Romania in the interwar period and since 1947 as a result of Trianon and Paris peace treaties. Another example is the multinational Republic of Moldova, which gained independence from the Soviet Union in 1991. Nowadays more and more people in Transylvania and in the Republic of Moldova claim to be bilingual. This leads to identifying themselves with more than one ethnicity. What would this mean and how would it influence the cultural diversity in these regions? In this study we will present a short theory on the topic as well historical background and the results of sociolinguistic questionnaires conducted in Transylvania and in the Republic of Moldova in February-September 2021. The aim of this research is to examine how mother tongue usage can be a key-factor of national identity and what are the possibilities of its preservation in a multilingual environment in Transylvania and in the Republic of Moldova. To accomplish the goals, we will compare the results of the questionnaires to sociolinguistic theories on language and identity. In the future, the study will developed, interviews on language attitudes will be conducted in the above-mention regions. The results will be included into a bigger sociolinguistic study “Russian Language in Moldova vs. Hungarian Language in Transylvania”, where a more detailed description of the linguistic situation in Transylvania and Moldova will be provided.

Резюме. Мова є одним з основних факторів формування народу та збереження культури. Поряд з іншими факторами, мова є, мабуть, найважливішим чинником створення національної ідентичності – він формує особистість, визначає менталітет, світогляд, поведінку, спосіб життя, систему цінностей та національний характер. Зв'язок між мовою та ідентичністю відіграв важливу роль у національному відродженні в XIX столітті в Європі і є надзвичайно актуальним і в наші дні. Цей факт можна пояснити посиленням міграції, політичними процесами та освоєнням другої мови. Особливо це дійсно для країн, які пройшли через територіальні зміни і в яких є природна двомовність. У таких країнах національні або мовні меншини стикаються з зростаючою необхідністю вивчати і використовувати дві або навіть більше мов і зберігати власну мову і, таким чином, культурну та національну ідентичність. Прикладами таких територій можуть бути Закарпаття, Воєводина та Трансільванія. Остання з великим відсотком угорського населення була частиною Румунії у міжвоєнний період та після 1947 роцi внаслідок Трианонського та Паризького мирних договорів. Іншим прикладом є багатонаціональна Республіка Молдова, яка отримала незалежність від Радянського Союзу 1991 роцi. Нині дедалі більше людей у Трансільванії та Республіці Молдова стверджують, що вони двомовні. В результаті це призводить до того, що вони ідентифікують себе більш ніж з однією етнічною групою. Що це може означати і як це вплине на культурну різноманітність у цих регіонах? У цьому дослідженні ми представимо коротку теорію на цю тему, а також історичну довідку та результати соціолінгвістичних опитувань, проведених у Трансільванії та Республіці Молдова у лютому-вересні 2021 року. Мета нашого дослідження – вивчити, як використання рідної мови може стати ключовим фактором національної ідентичності та які можливості її збереження у багатомовному середовищі у Трансільванії та Республіці Молдова. Для досягнення поставленої мети ми порівняємо результати анкетування з соціолінгвістичними теоріями про мову та ідентичність. Надалі дослідження буде продовжено, у вищезазначених регіонах буде проведено інтерв'ю на тему ставлення до мови. Результати буде включено до більшого соціолінгвістичного дослідження "Російська мова в Молдові в порівнянні з угорською мовою в Трансільванії", де буде дано докладніший опис мовної ситуації в Трансільванії та Молдові.