A magyar nyelv oktatása Szlovákiában. Egy empirikus kutatás eredményei

Abstract

A magyar nyelv szervezett keretek közötti, idegen nyelvként való oktatása nemcsak Magyarországon, de számos országban, köztük Szlovákiában is megvalósul. Az itteni magyarnyelv-tanítás több aspektusban is különbözik az magyarországitól, mely elsősorban az eltérő (szlovák) nyelvi környezettel és a nyelvtanulók motivációjának változatosságával magyarázható. E tények figyelembevételével jelen dolgozatban a szlovákiai magyar mint idegen nyelv oktatással foglalkozom, s fő célom, hogy általános betekintést nyújtsak annak mindennapi gyakorlatába. Az ehhez szükséges információkat egy empirikus kutatás keretében gyűjtöttem fel, melynek helyszíneiül a pozsonyi Magyar Kulturális Központ, egy kassai nyelviskola és a pozsonyi Comenius Egyetem Bölcsészettudományi Karának Magyar Nyelv és Irodalom Tanszéke szolgáltak. Míg az előbb említett két intézmény esetében kutatási módszerként az oktatókkal készített, félig strukturált interjút alkalmaztam; addig a Comenius Egyetem esetében, ahol a magyarnyelv-tanítást jelen tanulmány írója és egy további oktató biztosítja, saját tapasztalatok, valamint a másik nyelvtanár nyelvóráin végzett megfigyelések alapján mutattam be, vagyis a beszámoló és a megfigyelés módszerének ötvözetére alapoztam megállapításaimat. A vizsgálat előkészítése során kutatási kérdéseket fogalmaztam meg, melyek az egyes intézmények magyarnyelv-tanulóinak jellegzetes motivációját, az egyes műhelyek oktatási céljait, illetve oktatási módszereit és eljárásait igyekeztek feltérképezni; miközben abból kiindulva, hogy vannak szakemberek, akik az idegen nyelv oktatásban a kommunikációt, a nyelvhasználatot és a kultúrát elválaszthatatlannak tekintik, azt a kérdést is érintettem, figyelmet fordítanak-e a megkérdezett oktatók a célnyelvi, azaz a magyar kultúra tanulókkal való megismertetésére. A felvetett kérdésekre a kutatás során összegyűjtött információk bemutatásával, konkrét interjúrészletek szó szerinti idézésével igyekeztem adekvát választ adni. Mindemellett következetesen foglalkoztam azzal is, hogy a vizsgálat felvázolt aspektusainak szemszögéből miben hasonlít és miben különbözik egymástól a Magyar Kulturális Központ, a kassai nyelviskola és a Comenius Egyetem Bölcsészettudományi Karának Magyar Nyelv és Irodalom Tanszéke által biztosított magyarnyelv-képzés.

Резюме. Викладання угорської мови як іноземної відбувається не тільки в Угорщині, але й у багатьох сусідських країнах, зокрема і в Словаччині. Тут воно багатьма аспектами відрізняється від викладання в Угорщині, що пояснюється насамперед іншим (словацьким) мовним середовищем та змінністю мотивацій тих, хто опановує мову. Враховуючи ці обставини, у статті ми зробили спробу дослідити питання викладання угорської мови як іноземної у Словаччині. Мета дослідження – дати загальний огляд щоденної практики такого навчання. Необхідну для цього інформацію ми зібрали шляхом емпіричного дослідження, проведеного в Центрі угорської культури (Братислава), мовній школі в Кошице та на кафедрі угорської мови та літератури факультету гуманітарних наук Університету «Коменіус» (Братислава). У перших двох закладах нами було застосовано такий метод дослідження, як напів структуроване інтерв’ю з викладачами, а у випадку Університету «Comenius», де я працюю викладачем, використано власний досвід, а також спостереження на заняттях іншого викладача мови, тобто йдеться про сплав методів звіту та спостереження. У ході підготовки дослідження було сформульовано питання, які мали на меті розкрити основні мотивації осіб, що вивчають угорську мову в кожному із закладів, освітню мету кожного закладу, їх методику та прийоми викладання. Виходячи з гіпотези, що існують фахівці, які невіддільним від викладання іноземної мови вважають комунікацію, мововживання і культуру, ми сформулювали й таке питання, чи звертають увагу викладачі-респонденти на знайомство студентів із культурою цільової мови, тобто угорською. На сформульовані питання ми спробували дати адекватні відповіді, представивши зібрану в ході дослідження інформацію, процитувавши частини конкретних інтерв’ю. Крім цього, ми спробували з’ясувати, що спільного і чим відрізняються з точки зору аналізованих аспектів викладання угорської мови Центр угорської культури, Мовна школа в Кошице та кафедра угорської мови та літератури факультету гуманітарних наук Університету «Коменіус».

Abstract. The teaching of Hungarian as a foreign language in an organised setting is not only practised in Hungary, but also in many countries, including Slovakia. Teaching Hungarian language in Slovakia differs from that in Hungary in several aspects, mainly due to the different (Slovak) language environment and the diversity of motivation of language learners. Taking these facts into account, the present paper deals with the teaching of Hungarian as a foreign language in Slovakia, and my main aim is to provide a general insight into its everyday practice. The necessary information is gathered through empirical research conducted in the Hungarian Cultural Centre in Bratislava, a language school in Košice and the Department of Hungarian Language and Literature of the Faculty of Arts of the Comenius University in Bratislava. In the case of the aforementioned two institutions, I used semi-structured interviews with teachers as a research method, while in the case of the Comenius University I based my findings on a combination of observation and reportage methods. In preparation for the study, I formulated research questions that sought to explore the typical motivations of Hungarian language learners at each institution, the educational goals of each workshop, and the teaching methods and procedures of each institution; while starting from the fact that some professionals consider communication, language use and culture to be inseparable in foreign language teaching, I also addressed the question of whether the interviewed teachers pay attention to the teaching of the culture of the target language, i. e. Hungarian, to their students. I will try to give an adequate answer to the questions raised by presenting the information gathered during the research and by quoting verbatim from specific interviews. In addition, I will also consistently address the similarities and differences between the Hungarian Cultural Centre, the language school in Košice and the Department of Hungarian Language and Literature of the Faculty of Arts of the Comenius University in terms of the aspects of the study outlined above.